Рішення № 61771733, 29.09.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4233/16-ц

Провадження № 2/185/2540/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Міністерство оборони України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Міністерство оборони України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, в якій просила, стягнути з Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 105526, 64 грн; в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 24 червня 2015 року о 18.00 год. водій ОСОБА_4, виконуючи поворот ліворуч автомобілем УАЗ 396294 ШД, державний номер 0024И2, з вулиці Дніпровська на вулицю ОСОБА_5 м. Павлограда не зайняв відповідно крайню ліву смугу, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався позаду в попутному напрямку та з автомобілем КІА, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який стояв на заборонений сигнал світлофора, в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_3. Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340,00 грн. Згідно висновку № 081/2/15 експертного автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_8 вартість матеріального збитку нанесеного володільцю автотранспортного засобу КІА CERATO державний номер НОМЕР_2 складає 105 526,64 грн. Станом на день дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4, як військовослужбовець за контрактом, проходив військову службу у медичній роті військової частини АО998, яка відповідно до директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 16.05.2014 року № 0380 та на підставі наказу командира військової частини від 10.06.2014 року № 478 з 11.06.2014 року перейшла на умовне найменування військова частина польова пошта В4680. Автомобіль УАЗ 396294 ШД, державний номер 0024И2, яким керував водій ОСОБА_4 згідно Реєстру зареєстрованих транспортних засобів Збройних Сил України зареєстрований підрозділом військової інспекції безпеки дорожнього руху Західного територіального управління Військової служби правопорядку та облікований за військовою частиною В4680. Страховий поліс про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно вказаного автомобіля не укладався. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини - польова пошта В4680 № 128 від 04.06.2015 року старшого сержанта ОСОБА_4 розвідника-снайпера 2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти штабного батальйону військової частини польова пошта В4680 вважати таким, що з 04 червня 2015 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 530,00 грн на місяць, ВОС-106642/672, шпк «рядовий». Також в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 10 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на доводах та підставах викладених у позові, просив їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні, в режимі відео конференції, відповідно до наданих письмових заперечень представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з тих підстав, що дорожньо-транспортна пригода сталася за вини водія ОСОБА_4, який не являвся працівником військової частини - польова пошта В4680, а був військовослужбовцем, призваним на час мобілізації. Крім того, позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, оскільки під час дорожньо - траспортної пригоди належним йому автомобілем НОМЕР_3 керував водій ОСОБА_7, а значить вказаним автомобілем особисто позивач не користувався.

Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки суду не відомі, відповідно до наданих письмових заперечень просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. В Законі України «Про Збройні Сили України», ст. 15 зазначено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, позивачем не доведений факт дії або бездіяльності військової частини та Міністерства оборони України щодо спричинення потерпілому моральної шкоди. Здійснення військовослужбовцем адміністративного правопорушення до доводить вину Міністерства оборони України та військової частини.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки суду не відомі.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля НОМЕР_3, який згідно інформації отриманої з Централізованої бази даних МТСБУ не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому Моторним (транспортним ) страховим бюро України було відмовлено позивачу у проведенні регламентної виплати.

Із постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року вбачається, що 24 червня 2015 року о 18.00 год. водій ОСОБА_4, виконуючи поворот ліворуч автомобілем УАЗ 396294 ШД, державний номер 0024И2, з вулиці Дніпровська на вулицю ОСОБА_5 м. Павлограда не зайняв відповідно крайню ліву смугу, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався позаду в попутному напрямку та з автомобілем КІА, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який стояв на заборонений сигнал світлофора, в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340,00 грн.

Згідно витягу із наказу командира військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України № 128 від 04.06.2015 року старшого сержанта ОСОБА_4 розвідника-снайпера 2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти штабного батальйону військової частини польова пошта В4680 вважати таким, що з 04 червня 2015 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 530,00 грн на місяць, ВОС-106642/672, шпк «рядовий».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль УАЗ 396294 ШД, державний номер 0024И2, яким керував водій ОСОБА_4, згідно Реєстру зареєстрованих транспортних засобів Збройних Сил України зареєстрований підрозділом військової інспекції безпеки дорожнього руху Західного територіального управління Військової служби правопорядку та облікований за військовою частиною В4680. Страховий поліс про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно вказаного автомобіля не укладався.

Відповідно до висновку № 081/2/15 експертного автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_8 вартість матеріального збитку нанесеного володільцю автотранспортного засобу КІА CERATO державний номер НОМЕР_2 складає 105 526,64 грн.

Доводи відповідача про те, що матеріальна й моральна шкода за даним позовом підлягає стягненню з винної особи суд не приймає до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 Постанови № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191ЦК України.

З встановлених судом обставин вбачається, що на час скоєння ДТП водій ОСОБА_4, який керував автомобілем УАЗ 396294 ШД, державний номер 0024И2 був військовослужбовцем та знаходився у службових відносинах з військовою частиною польовою поштою В4680 Міністерства оборони України, а тому відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду позивачу джерелом підвищеної небезпеки покладається на військову частину польову пошту В4680 Міністерства оборони України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги положення п. п. 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами та доповненнями), "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до яких, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу; розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин, зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, суд, враховуючи характер і тривалість страждань позивача внаслідок пошкодження її майна, витрачання достатньо великих коштів на відновлення автомобіля, позбавлення можливості використовувати пошкоджений автомобіль, що створило незручності у її життєдіяльності, та ступінь вини відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 2000, 00 грн.

З огляду на викладене вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Міністерство оборони України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до правил ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Міністерство оборони України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини - польова пошта В4680 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3:

- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 105 526 (сто п'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 64 коп.;

- в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.;

- понесені та документально підтверджені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1 155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 27 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко