Вирок № 61769197, 03.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10549/16-к

Провадження № 1-кп/161/528/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120160300100002618 від 14 червня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працює, судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 11 лютого 2016 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора Марчук Н.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, повторно, близько 00 год. 14 червня 2016 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Ковельській, буд. 45 в м.Луцьку, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію щодо дійсних своїх намірів про те, що він здійснить телефонний дзвінок з мобільного телефону, незаконно заволодів мобільним телефоном марки "Номі і451", імей: НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 1375 грн., з сім-карткою мобільного оператора "Лайф" НОМЕР_3, вартістю 10 грн., на рахунку якої кошти відсутні, з сім-карткою мобільного оператора "МТС", вартістю 25 грн., на рахунку якої кошти відсутні, чим спричинив йому майнову шкоду на загальну суму 1410 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинених повторно, та кваліфікує їх як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та не оспорюючи обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, близько 00 год. 14 червня 2016 року, знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Ковельській, буд. 45 в м. Луцьку, проблизу "Пако" обманувши потерпілого ОСОБА_2 заволодів його мобільним телефоном марки "Номі і451", з сім-картками мобільного оператора "МТС" та "Лайф". У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

03 жовтня 2016 року під час судового розгляду між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно з якої, останній беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, примирився із потерпілим, а також відшкодував заподіяну йому шкоду та сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_1 призначається покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України останній звільняється від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, потерпілого, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.

Потерпілий та обвинувачений в судовому засіданні просили суд затвердити угоду про примирення, захисник її підтримав, прокурор заперечувала.

Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_1 та потерпілому ОСОБА_2 наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши угоду про примирення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та повністю підтвердив обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаявся, зазначаючи, що примирився із потерпілим, відшкодував завдані йому збитки та погодився на призначення узгодженого покарання.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В даному випадку судом роз'яснено обвинуваченому та потерпілому правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення йому узгодженого покарання за ч. 2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням судом дворічного іспитового строку та покладення на нього обов'язків, згідно ст. 76 КК України.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, так і іншими особами.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів та на підставі ст. 122 КПК України приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення товарознавчої експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 в строк основного покарання, термін його попереднього ув'язнення, з дня його затримання, тобто з 21 вересня 2016 року до 03 жовтня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 468, 473-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 03 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120160300100002618 від 14 червня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В строк відбуття основного покарання ОСОБА_1 зарахувати термін попереднього ув'язнення, з дня його затримання, тобто з 21 вересня 2016 року до 03 жовтня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов'язання, негайно звільнивши його з - під варти в залі суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки: з'являтися на виклики до суду на першу вимогу; не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_1, без суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Речові докази: мобільний телефон марки "Номі і451" - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 84 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайоного суду Я.Д.Артиш