Ухвала суду № 61768999, 29.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 вересня 2016 року

м. Київ

№ 826/24313/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Адвокатське об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право»

про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі – ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі – ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, Відділ, відповідач) щодо незняття арешту з майна боржника та нескасування заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 48856945 неправомірною.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні від 03.12.2015 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Адвокатське об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» (далі - АО «АФ «Бізнес-Право», третя особа).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв’язку з неявкою в судове засідання 20.01.2016 всіх осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Поряд з цим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовані положеннями статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в частині першій названої правової норми закріплено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Інший порядок судового оскарження визначено, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (Розділ ХІV – Виконання рішення, ухвали, постанови).

Статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Між тим, частиною другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», підставою для звернення з позовом до органу державної виконавчої служби стало вчинення державним виконавцем дій (бездіяльності) щодо виконання наказу № 910/16137/15, виданого 28.07.2015 Господарським судом міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43А, оф. 2, код ЄДРПОУ 26547144) основного боргу в сумі 28 511 (двадцять вісім тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 19 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, що в сумі складає 30 338,19 грн.

Позивач оскаржує бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо незняття арешту з майна боржника та нескасування заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 48856945, відкритого з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/16137/15, виданого 28.07.2015.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач є стороною вказаного виконавчого провадження (боржником) та оскільки спірні правовідносини виникли у межах виконання наказу господарського суду, суд приходить до висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі № 21-278а15, висновок якого є обов'язковим для врахування судами у відповідності до положень ст. 2442 КАС України.

Пунктом першим частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, на виконання приписів частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз’яснює позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських судів.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 128, ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 826/24313/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Адвокатське об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» про визнання бездіяльності неправомірною закрити.

2. Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко