Рішення № 6176738, 10.06.2009, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 2-1/09

24.01.2005р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,

при секретарі Сулеві Н.С.,

за участю: позивача –ОСОБА_1,

пр-ка відповідача ОСОБА_2 райвійськкомату-Шинкарука

В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 райвійськкомату, Волинського обласного військкомату, Міністерства Оборони України про відшкодування шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 покликається на те, що з 30.05.1972 року по 6.06.1974 року проходив строкову службу у Збройних Силах СРСР у якості військового будівельника (муляр ІІ-го розряду) на території Республіки Білорусь.

14.05.1973 року отримав травму на будівельному майданчику, про що є акт про нещасний випадок форми Н-1 від 5.07.1973 р., складений військовою частиною 11833, де це трапилося. З 1997 року є інвалідом 3-ї групи внаслідок ушкодження здоров’я. А згідно висновку Ковельської МСЕК від 27.12.2004 р. втрата його професійної працездатності складає 20%.

Крім цього, переніс моральні страждання.

Просить стягнути втрачений заробіток, починаючи з 28.04.01 р. по даний час і продовжувати виплачувати надалі, з врахуванням інфляції та індексації, стягнути 10 тис. грв. моральної шкоди і надавати санаторно-курортне лікування.

Ухвалою суду від 20.08.08р. співвідповідачем залучено до справи Міністерство Оборони Республіки Білорусь.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги. Просить позов задовольнити за рахунок Міністерства Оборони Республіки Білорусь. Втрачений заробіток і вартість санаторно-курортного лікування стягнути з квітня 2004 року, а моральну шкоду – в сумі 20 тис. грв.

Ствердив, що травму отримав під час проходження строкової служби у військовій частині № 11833 поблизу м. Бреста, де у лісовому масиві будували військове містечко. Удар у поясницю отримав стропами крана, якому чіпляв бадю з розчином. Усе трапилося на очах командирів відділення і взводу. Місяць перебував у військовому шпиталі.

Пр-к відповідача ОСОБА_2 райвійськкомату ОСОБА_3 проти позову заперечив у частині стягнення збитків з відповідачів України, а щодо відповідальності МО Республіки Білорусь – то покладається на думку суду.

Пр-ки відповідачів від Волинського обласного військкомату і МО України та МО Р Білорусь у судове засідання не з’явилися. Про день розгляду справи повідомлені.

-2-

Від обласного військкомату і МО Республіки Білорусь надійшли письмові повідомлення про розгляд справи у відсутності їх представників.

Крім цього, МО Республіки Білорусь зазначає, що з 1.07.1999 р. у Республіці Білорусь діє новий Цивільний Кодекс ( ст.57) яким, у разі ліквідації юридичної особи правонаступництва не передбачено. І що позивач до ліквідації військової частини 11833 з позовом попередньо не звертався.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

З пояснень позивача та представлених ним доказів з’ясовано, що, дійсно, 14.05.1973 року під час проходження строкової військової служби у якості військового будівельника (муляра ІІ-го розряду) у військовій частині 11833 м. Бреста Республіки Білорусь він отримав травму поясниці сталевими канатами крана К-64. Про що є відповідний акт форми Н-1 від 5.07.1973 р. Причинами нещасного випадку є робота машиніста на несправному крані та самовільна робота машиніста автокрана з непідготовленим персоналом.

Унаслідок травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 14.05. по 13.06.1973 року у військовому шпиталі м. Бреста з діагнозом: забій і обширна гематома поясниці та лівого колінного суставу. Це доводиться довідками військових частин 63617 від 23.08.1996р. (м. Бреста) і 1120 від 17.01.1991р.

А з 4.03.1997 р. він є інвалідом ІІІ гр. від травми при виконанні службових обов’язків в армії, що стверджується довідкою Пенсійного фонду у Старовижівському р-нs Волинської області та отримує пенсію з 1.09.04р. в розмірі 284,69 грв.

З оглянутої судом медичної документації позивача слідує, що до отримання інвалідності неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з вищезгаданим діагнозом у військових та цивільних шпиталях. І з 3.04.09р. позивачеві встановлена ІІ група інвалідності по 3.04.11 року.

Згідно витягу з акту огляду на МСЕК від 27.12.2004 року, позивачеві визначено з 14.12.04р. ступінь втрати професійної працездатності – 20%. Тоді як потреби в додаткових видах допомоги не значиться.

А відповідно до ст. 42 ч.1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93р. ( учасниками якої є Україна і Республіка Білорусь), зобов’язання про відшкодування шкоди, крім договірних чи інших правомірних дій, визначаються по законодавству Договірної сторони, на території якої мало місце дія чи інша обставина, що є підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Оскільки ушкодження здоров’я позивач отримав під час проходження служби на території Республіки Білорусь у військовій частині 11833, то належним відповідачем буде Договірна Сторона Р Білорусь.

З повідомленя Генштабу Збройних Сил Р Білорусь від 11.06.2008 р. № 15/1/845 слідує, що ця військова частина ліквідована 24.06.05р. на підставі наказу Міністерства Оборони РБ від 30.06.04р. № 596 без правонаступництва ( ст. 57 ч.1 ЦК Р Білорусь).

Судом встановлено, що з 1998 року в Договірній Стороні діє новий ЦК Білорусь, на який відповідач покликається.

Однак суд вважає, що підлягає застосуванню цивільний Кодекс РБ від 11.06.1964 р., який регулював відносини, що мали місце на час ушкодження здоров’я. А ст. 466 ч.2 цього Кодексу передбачено, що внаслідок ліквідації юридичної особи зазначені вимоги пред’являються до її вищестоящої організації. У даному випадку до МО Р Білорусь яким цю військову частину ліквідовано.

-3-

Наявність вини в частині 11833 доводиться : актом про нещасний випадок, і наслідками що від цього настали ( ушкодженням здоров’я); вищезгаданим висновком МСЕК. Між травмою і наслідками, що настали для позивача, є прямий причинний зв’язок.

Винуватості потерпілого не встановлено.

Оскільки ст. 457 ЦК РБ (1964р.) передбачена відповідальність за пошкодження здоров’я громадянина за якого той, хто її заподіяв зобов’язаний сплачувати страхові внески, то по аналогії Закону підлягає застосуванню це законодавство бо інших законів, що спеціально регулювали б дані правовідносини не було.

Таким чином, згаданою ст. 457 ЦК РБ (1964р.) передбачено право позивача на відшкодування шкоди внаслідок пошкодження здоров’я з вини організації у частині, що перевищує суму призначеної і фактично отриманої ним пенсії.

Звідси, згідно довідок про розмір заробітку муляра ІІ розряду і розміру отримуваної позивачем пенсії, починаючи з 14.12.04р., тобто з часу коли йому визначена втрата працездатності -20%) і по травень 2009 р. буде втрачений заробіток ( з врахуванням індексації: грудень 2004 р. -188 грв.; за січень 2005 р. -2.27 грв.; липень-серпень 2005р. – по 16, 5 грв.; за вересень 05р. по грудень 05р. включно – по 47.56 грв.; і за грудень 2006 року – 7,52 грв. А всього за цей період – 421,03 грв.

У решті періоду розмір пенсії значно перевищував розмір втраченого заробітку.

А що стосується витрат на санаторно-курортне лікування і моральної шкоди, то згідно представлених позивачем витягів МСЕК за згаданий період не значиться його потреба у цьому.

І відшкодування моральної шкоди тодішнім законодавством також не також не передбачено.

З відповідача підлягають стягненню у доход держави судові витрати по справі, а саме 51 грв. судового збору та 30 грв. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,60,212-213 ЦПК України, ст. 42 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 року, ст. ст. 466,457 ЦК РБ (1964 р.), суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства Оборони Республіки Білорусь ( р/р 3604901501003 в спецуправлінні Нацбанку Р Білорусь, МФО 153006024, УНП 100864035, ОКПО 00036759) у користь ОСОБА_1 заподіяну здоров’ю шкоду ( за період з 14.12.04р. по травень 2009 включно) одноразово в сумі 421 (чотириста двадцять одну) грв.03 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Міністерства Оборони Республіки Білорусь у доход держави України судові витрати по справі 51 (п’ятдесят одну) грв. судового збору (р/р 31414537700377, Старовижівська селищна Рада Волинської області 22090100, код 21740451, код платежу 22090100) і 30 (тридцять) грв. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

(р/р 31210259700376, ГУДКу у Волинській області, 803014, код 21740451, Старовижівський р-н Волинської області).

Рішення набирає чинності через 10 днів, якщо протягом цього часу не поступить заява до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд про апеляційне оскарження та послідуюча апеляційна скарга протягом 20 днів.

ГОЛОВА СУДУ ОСОБА_4