Вирок № 61767254, 03.10.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 1309/7139/12

пр.№ 1/464/4/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2016 року Сихівський районний суд м.Львова в складі колегії:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

суддів Бойко О.М., Мички Б.Р.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

за участю:

прокурорів Горин У.І., Гуменної І.Р., Швед С.Р.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13,

підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15,

ОСОБА_16, ОСОБА_17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, освіта вища, безпартійного, одруженого, на утриманні якого є двоє малолітніх дітей (ІНФОРМАЦІЯ_4), військовозобов'язаного, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, безпартійного, одруженого, на утриманні якого є двоє неповнолітніх дітей (ІНФОРМАЦІЯ_3), військовозобов'язаного, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, освіта вища, безпартійного, одруженого, на утриманні якого двоє малолітніх дітей (ІНФОРМАЦІЯ_2), військовозобов'язаного, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с.Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта вища, безпартійного, одруженого, не судимого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, п. 6, п. 11, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

підсудний ОСОБА_14 з метою залякування та припинення ОСОБА_18 оскарження в правоохоронні органи результатів проведеного аукціону по лоту №595251 - автомобіля марки Mitshubishi, модель Pajero Sport 2.5 TD GL, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_8, реалізованого філією №14 ПП «Нива-В.Ш.» шляхом зменшення його вартості через відновлення аукціону за участю раніше визначених ОСОБА_14 двох учасників, а також з метою запобігання діяльності ОСОБА_18 з перешкоджання придбання на аукціонах та прилюдних торгах майна шляхом зменшення його вартості, через відновлення аукціону за участю раніше визначених ОСОБА_14 двох учасників, що у подальшому унеможливило б зменшення вартості вказаного майна та збільшенню прибутків від його подальшої реалізації, замовив та організував спричинення ОСОБА_18 тяжких тілесних ушкоджень групою осіб.

Для реалізації свого протиправного плану ОСОБА_14 залучив особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16.

Так, приблизно в червні 2011 року ОСОБА_14, зустрівшись з підсудними ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 поблизу фонтану навпроти готелю «Львів», що на пр. Чорновола у м. Львові, запропонував останнім здійснити напад на ОСОБА_18 з метою спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень за матеріальну винагороду - автомобіль ВАЗ 2109-21099 чи грошові кошти в розмірі, еквівалентному вартості вказаного автомобіля, 3 000 доларів США, що за курсом НБУ на момент вчинення злочину становить 23914,50 грн.

Після отримання згоди особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підсудних ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на нанесення ОСОБА_18 тілесних ушкоджень на замовлення, ОСОБА_14 розпочав збір особистих даних на потерпілого, й такі надав безпосереднім виконавцям через особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до попереднього та погодженого між всіма учасниками групи плану забезпечував автомобілем марки ВАЗ, модель 21104, 2005 року випуску, № кузова НОМЕР_9, р.н. НОМЕР_1, перевезення групи до місця стеження за ОСОБА_18, а також місця вчинення злочину та транспортування знаряддя вчинення злочину - металевих труб.

З метою визначення оптимального місця та часу вчинення вказаного злочинного діяння ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, діючи як співвиконавці згідно з попередньо обумовленим та узгодженим із замовником планом злочину розподілу ролей протягом жовтня-листопада 2011 року проводили зовнішнє спостереження за ОСОБА_18 Внаслідок таких дій останні встановили точне місце його проживання, шляхи пересування та приблизний час прибуття додому, а також обрали місце вчинення нападу. В подальшому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, діючи по узгодженню із замовником вказаного злочину - ОСОБА_14, розробили план нападу на ОСОБА_18 Для реалізації зазначеного плану підсудні ОСОБА_19 та ОСОБА_16 24.10.2011 року придбали у ПрАТ «УВТК», що за адресою: вул. Навроцького, 6, м. Львів, металеву трубу, яку для полегшення вчинення нападу, попередньо розділили на три частини, один вільний край якої обернули поліетиленовим пакетом. З метою завдання тілесних ушкоджень поклали зазначені частини труби в багажник автомобіля НОМЕР_2, яким керувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою подальшого транспортування на місце вчинення злочину.

14 листопада 2011 року, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_18, діючи як співвиконавці підсудний ОСОБА_19 прибув автомобілем НОМЕР_2, яким керувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - автомобілем марки «Форд», під керуванням ОСОБА_20, до багатоповерхового будинку № 29, що на вул. Виговського у м.Львові, де попередньо спільно очікували ОСОБА_18

Цього ж дня, 14.11.2011 року, приблизно о 18 год., зауваживши, що в напрямку будинку № 29, що на вул.Виговського у м.Львові рухається ОСОБА_18 та опізнавши його, підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 напали на нього та нанесли чисельні удари частинами металевої труби по тілу, внаслідок яких заподіяли останньому тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базально-стовбурового відділу, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми, яка ускладнилась аспіраційним синдромом, гострим запаленням та набряком легенів, набряком-набуханням головного мозку, синяк на верхній повіці правого ока, крововилив в білкову оболонку правого ока, три забійних рани волосистої частини голови - в лобній ділянці справа, в правій тім'яно-скроневій ділянці, в лівій тім'яно-потиличній ділянці, перелом лобної кістки справа з переходом на основу черепа, перелом правої скроневої кістки з переходом на основу - мале крило основної кістки справа, переломом тім'яної та потиличної кісток черепа зліва з переходом на ліву піраміду скроневої кістки, переломом виличної дуги справа, забій головного мозку важкого ступеня, субарахноїдальні крововиливи з ураженням правої лобної та скроневої часток, лівої потиличної та правої тім'яно-потиличної часток, крововилив у стовбурний відділ мозку - Вароліїв міст та ніжки мозку, субдуральний крововилив правої лобно-скроневої ділянки голови, синяк в правій приорбітально-виличній ділянці, 3 садни смугоподібної форми, розташовані поперечно, передньої черевної стінки з крововиливами в підшкірну жирову клітковину на рівні саден, синяки на тильній поверхні між фалангових суглобів 3,4 пальців лівої кісті, синяк смуго подібної форми з осадженням по верхньому краю на передній поверхні правого колінного суглобу, синяк на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглоба, уламковий перелом правого надколінника, розміжчення підшкірної клітковини по передній поверхні правого колінного суглобу, синяк та садно на внутрішній поверхні н/з лівого стегна, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Від отриманих травм ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_19 року в приміщенні комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги помер. Під час заподіяння ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 тілесних ушкоджень ОСОБА_18 такі були викриті потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які знаходились неподалік місця події. Будучи викритими, намагаючись уникнути затримання, такі почали бігти з місця події в напрямку вул. Любінська у м.Львові, де сіли у таксі, на якому намагалися втекти, однак були затримані працівниками міліції.

Поряд з цим, 14 листопада 2011 року приблизно о 18 год. підсудні ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, вчиняючи дії, спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_18, зауважили, що в напрямку будинку № 29 на вул. Виговського у м.Львові рухаються оперуповноважені СКР Залізничного PB ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_21, які представились працівниками міліції та звернулись до них із вимогою припинити протиправні дії. У відповідь на законні вимоги працівників міліції СКР Залізничного PB ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про припинення протиправних дій, підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не реагували та почали чинити працівникам міліції опір, який виражався в їхніх активних діях, в застосуванні фізичної сили до працівників правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, а саме такі розпочали втечу з місця події з метою уникнення затримання та під час переслідування їх працівниками міліції, зупиняючись, висловлювались до останніх нецензурними словами та погрожували застосуванням фізичної сили, при цьому розмахуючи та демонструючи працівникам міліції металеві труби, які тримали у руках.

Продовжуючи свої неправомірні дії, підсудні ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, перебуваючи поблизу будинку №96 по вул. Любінській у м. Львові, під час їх затримання працівниками СКР Залізничного PB ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_21, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що останні є працівниками міліції та виконують свої службові обов'язки, вчинили їм опір, умисно застосовуючи відносно них фізичну силу. Зокрема, ОСОБА_15 наносив удари руками й ногами в голову та по інших частинах тіла ОСОБА_4, а також погрожував складним ножем «Super knife» ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_21, в свою чергу ОСОБА_16 наносив удари руками та ногами в голову й по інших частинах тіла ОСОБА_2, а також удар металевою трубою в голову ОСОБА_4, а ОСОБА_17 наносив удари руками, ногами в голову та по інших частинах тіла ОСОБА_21 Вказані дії підсудних стали перешкодою для виконання ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_21 своїх службових повноважень, спричинивши останнім легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Зокрема, ОСОБА_4 отримав струс головного мозку, рану тім'яної ділянки зліва, синяки на зовнішній боковій поверхні лівого та правого плеча, на передній поверхні обох колінних суглобів, ОСОБА_2 - два садна на передній поверхні лівої гомілки, два садна у нижній третині лівого передпліччя, а ОСОБА_21 - садно третього пальця правої кисті, синяк біля основи четвертого пальця правої кисті.

Окрім того, при викритті підсудних працівниками міліції ОСОБА_16 відкрито викрав майно ОСОБА_18, а саме барсетку вартістю 300 гривень, в якій знаходились: мобільний телефон Нокія 1112 вартістю 500 гривень та особисті документи потерпілого - паспорт громадянина України серії НОМЕР_10, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Ford Transit, р.н. НОМЕР_5, на прізвище власника ОСОБА_22, дозвіл на зброю НОМЕР_16. Таким чином, своїми діями ОСОБА_16 спричинив матеріальну шкоду в розмірі 800 грн. При цьому дану барсетку із всім в ній наявним ОСОБА_16 передав ОСОБА_15, який заздалегідь не обіцяючи, однак знаючи, що майно одержане злочинним шляхом, отримав та зберігав його, і таке в подальшому було виявлено на передньому пасажирському сидінні автомобіля - таксі марки «Опель Вектора», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, та зазначив, що жодного відношення до побиття ОСОБА_18, з яким незнайомий, він не має. Окрім цього додав, що з підсудними ОСОБА_16 та ОСОБА_17 він раніше також не був знайомий. 15.11.2011 року він перебував з дружиною та сином вдома, та близько 8 год. ранку до нього прийшли працівники міліції і забрали до райвідділку для дачі пояснень. За його словами, про причетність його до побиття ОСОБА_18 стверджував підсудний ОСОБА_15, з яким він знайомий декілька років, однак на очній ставці такий відмовився від своїх показів відносно ОСОБА_14 та зазначив, що сказане ним раніше відносно останнього є брехнею. Щодо причетності до філії №14 ПП «Нива-В.Ш.» вказав, що жодного відношення до неї не має, окрім як його брат купував через таку автомобіль марки MITSHUBISHI приблизно наприкінці весни 2011 року.

Обвинувачений ОСОБА_15, будучи допитаним в ході судового розгляду, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що 14 листопада 2011 року приблизно о 17 год. йшов на тренування разом з своїми друзями ОСОБА_17 та ОСОБА_16 Проходячи навпроти будинку №29 по вул. Виговського в м.Львові, до нього підійшов невідомий чоловік, як було встановлено пізніше це був ОСОБА_18, та наніс йому декілька ударів. Захищаючись від останнього він підняв з землі палку та наніс нею удари такому, після чого підбіг на допомогу ОСОБА_17 та розпочалася бійка. Звернув увагу на те, що навмисних ударів по голові ОСОБА_18 ані він, ані ОСОБА_17 не завдавали, однак через деякий час після нанесення ударів останній закричав і впав на землю, після чого вони припинили свої дії. Після цього до них підійшов ОСОБА_16, який на момент бійки відлучився, та вони помітили групу людей, яка рухалась до них, викрикуючи нецензурні слова та погрожуючи їм розправою. Злякавшись, він, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 почали тікати, та прибігши до «Будинку меблів» на вул. Любінській, вони сіли в таксі, однак в подальшому були затримані даними особами, які згодом виявились працівниками міліції. Підсудний звернув увагу на те, що жоден з цих осіб їм не повідомляв про те, що є працівником міліції та не демонстрував службове посвідчення. За його словами, після затримання вони були доставлені в Залізничний РВ, де під тиском та катуваннями працівників міліції він дав показання про те, що на замовлення особи на ім'я ОСОБА_14 за винагороду він разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 побили ОСОБА_18, і в цьому їм допомагав ОСОБА_23, з яким перебував у дружніх відносинах.

На питання щодо викрадення барсетки ОСОБА_18 під час побиття такого, підсудний зазначив, що у цей день він був зі своєю барсеткою та пакетом і міг на місці події при бійці переплутати свою барсетку з барсеткою ОСОБА_24.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що 14 листопада 2011 року ввечері, він разом з своїми знайомими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зустрілись на вул. Виговського в м.Львові, щоб піти на тренування в спортзал. По дорозі відбулась сутичка між ним, ОСОБА_15 з невідомим громадянином, як стало відомо пізніше це був потерпілий ОСОБА_18 В подальшому його, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було затримано працівниками міліції та доставлено в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України. Вказав, що особа на ім'я ОСОБА_23 йому невідома.

Окрім цього, підсудний зазначив, що під тиском працівників міліції під час досудового слідства він дав покази про те, що на прохання свого знайомого ОСОБА_14 він брав участь в аукціоні з продажу автомобілів з метою пониження стартової ціни на автомобіль та відповідно придбання автомобіля за заниженою ціною.

Також під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_17 заперечив свої попередні показання про те, що за вказівкою ОСОБА_14 та за сприяння ОСОБА_23 він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 побили ОСОБА_18

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та надав аналогічні за змістом обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_17 показання, та додав, що жодної бійки з потерпілим в нього не було, а з громадянином ОСОБА_23 він не знайомий.

Незважаючи на невизнання підсудними своєї вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд вважає, що зібраними та дослідженими судом доказами по справі повністю доведена винуватість у вчиненні: ОСОБА_14 злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_15 злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ст.198, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, ОСОБА_16 злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2, ст.342, ч.2 ст.345 КК України, ОСОБА_17 злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.

Зокрема, показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_18 неодноразово брав участь у аукціонах та ретельно цікавився діяльністю ПП «Нива В.Ш.», яке займається реалізацією з аукціону заставного майна, в тому числі і реалізацією автомобілів. Як зазначав її чоловік, торги проводились з порушеннями, тому він звертався зі скаргами в прокуратуру на незаконну діяльність керівництва ПП «Нива В.Ш.», після звернення з якими до нього на мобільний телефон дзвонили з погрозами різні люди. Про побиття 14.11.2011 року її чоловіка вона дізналася по телефону від невідомих людей, а згодом від працівників міліції їй стало відомо, що у вбивстві її чоловіка обвинувачуються ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, а допомагав їм у цьому ОСОБА_23 Цивільний позов про стягнення на її користь витрат, пов'язаних з лікуванням ОСОБА_18 у медичному закладі, - 1 506,66 грн.; витрат, пов'язаних з похованням - 10 468,35 грн. та встановленням пам'ятника - 17 700 грн.; витрат, пов'язаних з оформленням спадщини - 2490,04 грн, а також 1 600 000 грн. моральної шкоди підтримала, а цивільний позов в частині вимог до підсудного ОСОБА_14 просить залишити без розгляду, оскільки таким шкоду відшкодовано у повному обсязі.

Допитані у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які на момент вчинення підсудними злочину працювали оперуповноваженими СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, зазначили, що 14 листопада 2011 року вони виконували постанову слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про здійснення приводу свідка за адресою: вул. Виговського 29/31, м.Львів. Близько 18 год., перебуваючи за вказаною адресою, почувши крики, вони побачили, як троє невідомих осіб, одягнених у темний одяг, наносили удари палками, що в подальшому виявились металевими трубами, по всьому тілу невідомого чоловіка, як встановлено згодом - ОСОБА_18 Після першого удару останній впав на землю, але незважаючи на це, невідомі продовжували наносити йому удари. Намагаючись припинити злочинні дії таких, вони голосно кричали, що з міліції і щоб останні негайно припинили свої дії, однак ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ще декілька разів нанесли удари ОСОБА_18, зокрема по голові, та почали втікати в сторону «Будинку меблів», що по вул. Любінській в м.Львові. Втікаючи з місця вчинення злочину, один з підсудних ОСОБА_16 взяв з собою барсетку ОСОБА_18, яку в подальшому при втечі передав ОСОБА_15 Водночас під час втечі підсудні, які були фізично сильніші за працівників міліції, декілька разів зупинялись і погрожували останнім, в тому числі металевими трубами, й такі погрози сприймалися ними реально, та демонстрували свою фізичну силу. Під час переслідування один з втікачів викинув металеву трубу, а біля «Будинку меблів» на вул. Яворницького - Любінська в м.Львові вони заскочили в таксі, яке було припарковане на зупинці громадського транспорту, і намагались втекти, чинили опір працівникам міліції, в результаті чого останнім були завдані тілесні ушкодження, однак працівниками міліції вдалося затримати підсудних. Окрім цього, у судовому засіданні потерпілі звернули увагу на те, що при затриманні у підсудного ОСОБА_15 бачили ніж, яким він їм також погрожував. Цивільні позови підтримали в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_26, який в листопаді 2011 року працював водієм таксі, зазначив, що 14 листопада 2011 року приблизно о 18 год. 15 хв. він припаркував свій автомобіль «Опель Вектра» на вул.Любінська - Яворницького в м.Львові та очікував на виклик. В цей час до нього в автомобіль на переднє сидіння сів невідомий чоловік та наказав їхати, і водночас на заднє сидіння автомобіля сів ще один невідомий чоловік, в руках якого була металева труба, замотана в поліетиленовий пакет, який також наказав їхати, проте не повідомляв куди. В цей час він помітив перед автомобілем невідомого чоловіка, який не був у формі, однак показав посвідчення працівника міліції та наказав виходити з автомобіля. Він вийшов з автомобіля, а працівник міліції витягнув з автомобіля чоловіка, який сидів на передньому сидінні, інший працівник міліції в ході боротьби затримав чоловіка, який сидів на задньому сидінні автомобіля, в свою чергу іншими працівниками міліції було затримано третього невідомого чоловіка. За словами свідка ОСОБА_26, при затриманні одному з працівників міліції розбили голову.

Згідно з аналогічними за змістом показаннями свідків ОСОБА_27 - ОСОБА_28, Міллер - ОСОБА_29, які працювали в стоматологічній клініці ПП «Аверс- Арт», що по вул. Виговського 29а в м.Львові, такі 14 листопада 2011 року близько 18 год. помітили на дорозі побитого та закривавленого чоловіка, якому до приїзду карети швидкої медичної допомоги ними було надано першу медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_30, який працює лікарем КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги», зазначив, що 14 листопада 2011 року приблизно о 18 год. 30 хв. він в складі бригади швидкої медичної допомоги прибули на виклик на вул. Виговського 29А, де згідно з повідомленням невідомими особами було сильно побито людину. Прибувши на виклик, він побачив, що в дворі будинку №29а по вул. Виговського на землі лежить чоловік з травмою голови та численними ранами, який був без свідомості, загальний стан такого був критичний, відтак його було госпіталізовано.

Аналогічні показам свідка ОСОБА_30 надала покази свідок ОСОБА_31, яка станом на 2011 рік працювала медсестрою «Львівська станція швидкої медичної допомоги» ПС №1.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_32, такий підтвердив факт сутички між працівниками міліції та невстановленими особами біля «Будинку меблів» на перехресті вул. Люблінська - вул. Петлюри в м.Львові близько 18 год 14 листопада 2011 року.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_24, ОСОБА_35, які працювали в Залізничному РВ оперуповноваженими карного розшуку, та дали аналогічні за змістом покази, зазначили, що восени 2011 року за вказівкою начальника виїхали до «Будинку меблів» по вул. Люблінській у м.Львові допомогти їхнім співробітникам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 затримати злочинців. Прибувши на місце події вони побачили, як їх співробітники ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 приймають участь в сутичці з трьома невідомими чоловіками, які фізично значно сильніші за їх співробітників, як було встановлено пізніше, це були ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 В руках таких був ніж й труби, останні активно чинили опір при затриманні та наносили удари працівникам міліції. Спільними зусиллями разом з ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вони затримали ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, при цьому таким при затриманні тілесні ушкодження не були заподіяні. За словами свідка ОСОБА_33, ОСОБА_17 після затримання при своїх поясненнях назвав прізвище ОСОБА_23 і ОСОБА_14, та зазначив, що ОСОБА_23 їх привіз на саме місце, де відбулась подія, а ОСОБА_14 безпосередньо був організатором.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_36 - старшого експерта НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, 15 листопада 2011 року він був залучений в якості спеціаліста при проведенні відтворення обстановки та обставин події по вул. Виговського в м.Львові, та заперечив факт тиску від будь-яких присутніх осіб при відтворенні обставин місця події. За його словами, покази давалися добровільно і ані фізичного, ані психологічного впливу до учасників не застосовувалося.

Згідно з оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_37 (т.8 а.с.53-56) та аналогічними за змістом показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_38, 15 листопада 2011 року вони були присутні як поняті при проведенні працівниками міліції відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_15 та ОСОБА_17 по вул. Виговського в м.Львові. Вказані особи показали місце, де вони брали металеві труби, маршрут їх руху, де вони очікували на потерпілого поблизу будинку №29 по вул. Виговського в м.Львові, як наносили йому удари, де впав потерпілий та напрямок їх руху після того, як їх почали переслідувати працівники міліції, місце, де стояв автомобіль - таксі, в який вони сідали та місце, де їх затримали працівники міліції. Жодного фізичного чи психологічного тиску до осіб, які були на відтворенні обставин місця події, зі сторони працівників міліції не застосовувалось.

Згідно з аналогічними за змістом показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_39, ОСОБА_40, а також оголошених показань свідків ОСОБА_41 (т.4 а.с.222-224), ОСОБА_42 (т.4 а.с.225-227), які на час вчинення інкримінованих підсудним злочинів працювали оперуповноваженими ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, 14 листопада 2011 року з Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області надійшло повідомлення про те, що на вул. Виговського у м.Львові, троє чоловіків побили металевими палицями гр. ОСОБА_18, який в критичному стані перебував в лікарні. З метою забезпечення розкриття даного злочину вони прибули до вказаного районного відділку, де на той час знаходились затримані за підозрою у вчиненні даного злочину ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 Під час допиту дані особи повідомили, що діяли за вказівкою ОСОБА_14 та ОСОБА_23, які пообіцяли винагороду за побиття потерпілого, надали інформацію про його місце проживання та автотранспорт. Після отримання даних про ОСОБА_14, вказані свідки в нічний час прибули за місцем проживання останнього на вул. Хвильового 56. Вранці його затримали та доставили в Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, де останній повідомив, що його роль у побитті потерпілого є мінімальною, оскільки він участі у вчиненні злочину не брав, інструкцій ніяких не надавав, а тільки звів людей.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_43, який працював оперуповноваженим СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС, він відбирав пояснення в ОСОБА_15 з приводу побиття людини по вул. Виговського в м.Львові. В своїх поясненнях останній повідомив, що в листопаді він разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 на вул. Виговського в м.Львові нанесли тілесні ушкодження невідомому йому чоловікові. Побиття вони виконували на замовлення особи на ім'я ОСОБА_14, оскільки він заважав торгам на аукціоні. За що вони мали отримати винагороду автомобіль або грошовий еквівалент. Крім того, зазначив, що під час написання ОСОБА_15 явки з повинною не вказував останньому, що саме тому писати в ній.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_44, яка є дочкою ОСОБА_18, вказала, що, як їй відомо з телефонних розмов батька, він брав участь у прилюдних торгах та розкрив незаконну схему по аукціону, і з цього приводу неодноразово звертався в прокуратуру та райвідділ, через що йому телефонували з погрозами. Зокрема, від батька їй відомі такі прізвища як ОСОБА_14, ОСОБА_45 і ОСОБА_23, оскільки вони йому періодично телефонували та погрожували.

Свідки ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 в судовому засіданні дали аналогічні за змістом показання про те, що працювали разом з ОСОБА_18 в ПАТ «Родовід Банк», і останній зацікавився діяльністю фірми «Нива В.Ш.», яка здійснює торги з аукціону рухомим та нерухомим майном. За їх словами, ОСОБА_18 було встановлено, що дана фірма проводить аукціони з порушенням встановленого порядку. Окрім цього, вказані свідки зазначили, що зі слів ОСОБА_18, після його звернень в прокуратуру, у нього виник конфлікт з директором фірми «Нива В.Ш.» ОСОБА_45, який телефонував йому та погрожував фізичною розправою.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_49, який перебував в родинних відносинах з ОСОБА_18, зі слів останнього йому стало відомо, що ОСОБА_18 розкривав махінації ОСОБА_23 та ОСОБА_14, та від них були погрози словесного характеру через телефонні розмови, з приводу чого він звертався до правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50, який є рідним братом підсудному ОСОБА_14, зазначив, що весною 2011 року приймав участь в аукціоні по продажу автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO Sport. Переможцем на даному аукціоні був визнаний він, оскільки запропонував більшу ціну від всіх запропонованих учасниками, а саме близько 115 000 грн. Автомобіль купував для власного користування, однак за порадою майстрів технічного обслуговування, через наявність технічних пошкоджень у червні місяці 2011 року продав його.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_51 та ОСОБА_52 в судовому засіданні дали аналогічні за змістом покази про те, що в 2011 року ОСОБА_52 придбав автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO Sport 2.5 TD GL2007 року випуску за 22 100 доларів США.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_53, ОСОБА_54 дали аналогічні за змістом показання про те, що є працівниками ПрАТ «УВТК», що по вул. Навроцького, 6 в м.Львові, дане підприємство займається реалізацією та порізкою виробів з металу. Під час проведення досудового розслідування та під час допиту в судовому засіданні їм було представлено для ознайомлення видаткову касову накладну, згідно з якою ПрАТ «УВТК» провело реалізацію та порізку металевої труби розміром d-32х3.2. Осіб, які купували, та обставини придбання вказаної вище металевої труби їм невідомі.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_55, яка допитана під час досудового розслідування, та показала, що дізналася від ОСОБА_18 про те, що в травні 2011 року під час проведення аукціону автомобіля «MITSHUBISHI PAJERO SPORT» вказаний автомобіль було незаконно продано за заниженою ціною, і з даного приводу він мав намір звертатись в правоохоронні органи (т.11 а.с.48-51).

Згідно з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_56, який був допитаний під час досудового розслідування, весною 2011 року на пропозицію свого знайомого ОСОБА_18 він приймав участь в аукціоні, який проводився фірмою ПП «Нива В.Ш.» в приміщенні готелю «Львів». Під час проведення торгів він мав намір придбати автомобіль «MITSHUBISHI PAJERO SPORT», однак щодо кожного підняття ним ціни на автомобіль, його суперник не задумуючись піднімав ціну ще вище, тобто було видно, що ця особа спеціально піднімає ціну, тому відразу склалось враження, що аукціон виграти неможливо, тому зупинився на ціні 160 000 грн. В подальшому з офіційного сайту стало відомо результати торгів, згідно з якими згаданий автомобіль було придбано за 100 000 грн. (т. 7 а.с.63-66).

Відповідно до оголошених в судовому засіданні показань допитаного під час досудового розслідування свідка ОСОБА_57, який перебував з ОСОБА_18 в дружніх відносинах, такий пояснив, що при розмовах з останнім чув від нього неодноразово про те, що на аукціонах відбувається фальсифікація результатів торгів, згадував прізвище ОСОБА_45 та повідомляв про наміри звернутися в правоохоронні органи з приводу незаконних дій, пов'язаних із проведенням аукціонів ПП «Нива В.Ш.» з продажу автомобілів та нерухомого майна. В кінці серпня на початку вересня 2011 року при зустрічі з ОСОБА_18, останній повідомив, що йому відмовили в правоохоронних органах в порушенні справи, однак він цього не залишить і продовжить збирати інформацію про махінації на аукціонах, проведених ПП «Нива В.Ш.» з метою відкриття їх незаконної діяльності. Орієнтовно в жовтні 2011 року ОСОБА_18 повідомив його, що за ним ведеться спостереження, бо зауважував один і той самий автомобіль марки ВАЗ. При цьому однозначно зазначав, що це пов'язано з його самостійним розслідуванням з приводу фірми «Нива В.Ш.» і її керівника ОСОБА_45. (т.8 а.с. 43- 47)

Згідно з оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_58, наданих під час досудового розслідування, такий був знайомий з ОСОБА_18 з 1998 року та ствердив, що був очевидцем конфлікту між директором ПП «Нива В.Ш.» та ОСОБА_18 під час перебування в місці проведення торгів (т.8 а.с. 48-51), а також вказав на те, що останній повідомив його про виявлення махінацій при проведенні аукціону, у зв'язку з чим звернувся до правоохоронних органів, після чого йому погрожували фізичною розправою.

Даними протоколу огляду місця події від 14.11.2011 року стверджується, що місцем події є ділянка місцевості, розташована на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96, на якій поблизу автомобіля Опель Вектра, р.н. НОМЕР_4, знаходилися затримані - ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 При проведенні огляду автомобіля Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_4, з підлоги виявлено та вилучено розкладний ніж з рукояткою коричневого кольору; з салону автомобіля між задньою правою дверкою та заднім сидінням - металеву трубу довжиною 80 см.; з переднього пасажирського сидіння - барсетку чорного кольору, у якій знаходилися мобільний телефон Нокія 1112, паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 на прізвище ОСОБА_18, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_5, на прізвище власника - ОСОБА_22, дозвіл на зброю № Н-135 від 22.02.2008р. З асфальтного покриття по ліву сторону від даного автомобіля виявлено металеву трубу довжиною 79 см. (т. 1 а.с. 28-36).

Висновком судово-трасологічної експертизи №5/321 від 18.05.2012 року підтверджується, що дві металеві труби, які вилучені 14.11.2011 року з ділянки місцевості на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96, мають спільні групові та індивідуальні ознаки, спільну лінію розрізу і до розділення складали одне ціле ( т.8 а.с. 190-191).

Згідно з протоколом огляду місця події від 14.11.2011 року на ділянці місцевості, що розташована між будинками №29 та №29а по вул. Виговського у м. Львові, виявлено та вилучено медичні серветки та марлеві відрізки зі слідами крові ОСОБА_18 (т.1 а.с. 37-40).

З висновку судово-медичної експертизи №935/2011-ім від 07.12.2011 року вбачається, що на двох марлевих тампонах, медичній серветці, вилучених під час місця події - ділянки місцевості, що розташована між будинками №29 та №29а по вул. Виговського у м. Львові, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_18 (т.3 а.с. 109-112)

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події із підозрюваним ОСОБА_19 від 15.11.2011 року, який проведений з участю адвоката ОСОБА_59, та долученої до нього фототаблиці, обвинувачений ОСОБА_15 розповів про обставини замовлення ОСОБА_14 побиття ОСОБА_18, показав на місці про обставини нанесення ним, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 металевими трубами ударів ОСОБА_18, а також обставини їх затримання працівниками міліції (т.1 а.с.158-183).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №102/11 від 22.12.2011 року та долучених таблиць, причиною смерті ОСОБА_18 є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базально- стовбурового відділу, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми, яка ускладнилась аспіраційним синдромом, гострим запаленням та набряком легенів, набряком-набуханням головного мозку, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_18 констатована ІНФОРМАЦІЯ_19 року о 21 год. 45 хв. При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 виявлено такі ушкодження: синяк на верхній повіці правого ока, крововилив в білкову оболонку правого ока, три забійних рани волосистої частини голови - в лобній ділянці справа, в правій тім'яно-скроневій ділянці, в лівій тім'яно-потиличній ділянці, перелом лобної кістки справа з переходом на основу черепа, перелом правої скроневої кістки з переходом на основу - мале крило основної кістки справа, переломом тім'яної та потиличної кісток черепа зліва з переходом на ліву піраміду скроневої кістки, переломом виличної дуги справа, забій головного мозку важкого ступеня субарахноїдальні крововиливи з ураженням правої лобної та скроневої часток, лівої потиличної та правої тім'яно-потиличної часток, крововилив у стовбурний відділ мозку - Вароліїв міст та ніжки мозку, субдуральний крововилив правої лобно-скроневої ділянки голови, синяк в правій приорбітально-виличній ділянці, 3 садна смугоподібної форми, розташовані поперечно, передньої черевної стінки з крововиливами в підшкірну жирову клітковину на рівні саден, синяки на тильній поверхні між фалангових суглобів 3,4 пальців лівої кисті, синяк смугоподібної форми з осадженням по верхньому краю на передній поверхні правого колінного суглобу, синяк на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглоба, уламковий перелом правого наколінника, розміжчення підшкірної клітковини по передній поверхні правого колінного суглобу, синяк та садно на внутрішній поверхні н/з лівого стегна. Пошкодження утворилися від контакту з тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, імовірно, циліндричної форми, могли бути спричинені 14.11.2011 року незадовго до поступлення в лікарню від неодноразових ударів металевою трубою (т.2 а.с. 11-23).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11, ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_19 року у віці 44 років (т.4 а.с.7).

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи клаптя шкіри з тім'яної ділянки голови трупа ОСОБА_18 №316/2011-мк від 20.12.2011 року та таблицею до нього, забійна рана, яка утворилася від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, ймовірно циліндричної форми ( т.2 а.с. 40-42).

З висновку медико-криміналістичної експертизи №13/2012 від 27.01.2012 року та доданої таблиці вбачається, що забійна рана на клапті шкіри з тім'яної ділянки голови від трупа ОСОБА_18 могла утворитися від дії металевої труби №1, вилученої в ході огляду місця події - ділянки місцевості, на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96 (т.5 а.с. 89-92).

Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи №14/2012-мк від 27.01.2012 року та долученої до нього таблиці, не виключено, що забійна рана на клапті шкіри з тім'яної ділянки голови від трупа ОСОБА_18 утворилася від дії металевої труби №2, вилученої в ході огляду місця події - ділянки місцевості, що розташована на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96 ( т.5 а.с. 97-100).

З висновку судово-медичної експертизи №970/2011-ім від 09.12.2011 року та таблиці до нього вбачається, що у слідах на куртці, майці, светрі, лівому черевику, вилучених у потерпілого ОСОБА_18, виявлена кров людини, я ка може походити від останнього (т.3 а.с. 7-14).

Відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи №972/2011-ім від 12.12.2011 року та таблиці до нього, у слідах на куртці, капюшоні, лівому черевику, вилучених у ОСОБА_19, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_18 (т.3 а.с. 54-60).

Згідно з протоколом прийому телефонного повідомлення від 14.11.2011 року, в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області поступило повідомлення з травмпункту №3 від лікаря ОСОБА_71 про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_17, якого 14.11.2011 року о 18.00 год. по вул. Виговського, 29А у м. Львові побили невідомі, госпіталізований із діагнозом відкрита черепно-мозкова травма (т.1 а.с. 10).

З протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 23.01.2012 року видно, що потерпілі ОСОБА_60, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прямо вказали на ОСОБА_16 як на особу, яка 14.11.2011 року, перебуваючи поблизу будинку №29 по вул. Виговського у м. Львові, спільно із ОСОБА_19 та ОСОБА_17 наносила ОСОБА_18 удари металевою трубою, а при затриманні вчинила опір працівникам міліції (т. 5 а.с.105-108, 109-112, 113-116).

Відповідно до даних протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 27.02.2012 року, свідок ОСОБА_26 прямо вказав на ОСОБА_19 як на особу, яка 14.11.2011 року сіла на переднє сидіння його автомобіля та вчинила опір працівникам міліції при затриманні (т.6 а.с.38-41).

Згідно з протоколами відтворення обстановки та обставин події із потерпілими ОСОБА_21, ОСОБА_2 від 23.02.2012 року та ОСОБА_4 від 28.02.2012 року, такі розповіли та показали на місці про обставини нанесення 14.11.2011 року поблизу будинку №29 по вул. Виговського у м. Львові ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 потерпілому ОСОБА_18 ударів металевою трубою по голові та інших частинах тіла, а в подальшому вчинення ними фізичного опору працівникам міліції (т.6 а.с. 17-25, 26-34, 46-61).

Згідно з постановою про привід свідка від 07.11.2011 року, здійснення приводу свідка ОСОБА_61 за адресою: АДРЕСА_6, доручено працівникам СКР Залізничного PB ЛМУ ГУМВС України у Львівській області до слідчого СВ Залізничного PB ЛМУ ГУМВС України у Львівській області (т.4 а.с. 328).

Рапортом оперуповноваженого Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_19 року, такий повідомив, що 14.11.2011 року разом із оперуповноваженими Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_21, виконуючи постанову на привід свідка ОСОБА_61, стали очевидцями нанесення ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 чисельних ударів металевими трубами по різних частинах тіла ОСОБА_18 У подальшому, при їх затриманні вчинили активний фізичний опір та наносили удари працівникам міліції (т.1 а.с. 16-18).

Згідно з рапортом оперуповноваженого Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4, останній повідомив, що 14.11.2011 року разом із оперуповноваженими Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_21, виконуючи постанову про привід свідка ОСОБА_61 стали очевидцями нанесення ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 чисельних ударів металевими трубами в різні частини тіла ОСОБА_18 У подальшому, при їх затриманні вчинили активний фізичний опір та наносили удари працівникам міліції (т.1 а.с. 19-20)

Відповідно до рапорту оперуповноваженого Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_21 від ІНФОРМАЦІЯ_19 року, такий повідомив, що 14.11.2011 року разом із оперуповноваженими Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_2, виконуючи постанову на привід свідка ОСОБА_61 стали очевидцями нанесення ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 численних ударів металевими трубами в різні частини тіла ОСОБА_18 У подальшому, при їх затримані вчинили активний фізичний опір та наносили удари працівникам міліції (т.1 а.с. 21).

Висновком судово-медичної експертизи №644/2011 від 17.11.2011 року підтверджується, що у громадянина ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: струс головного мозку, рана тім'яної ділянки голови, синяк на зовнішній боковій поверхні лівого та правого плеча, на передній поверхні обох колінних суглобів, які утворилися від неодноразового контакту з тупими предметами, могли бути спричиненні 14.11.2011 від ударів тупими предметами, можливо металевою трубою та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (т.2 а.с. 59).

З висновку судово-медичної експертизи №974/2011-ім від 09.12.2011 року та долученої таблиці, вбачається, що на паперовій серветці, вилученої з місця події - ділянки місцевості, що розташована на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4 (т.3 а.с. 93-97).

Даними протоколу прийому телефонного повідомлення від 14.11.2011 року, підтверджується, що в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області поступило повідомлення з травмпункту №1 від лікаря ОСОБА_67 про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_4, якого 14.11.2011 року о 18.20 год. по вул. Любінській у м. Львові побили невідомі. Діагностовано - закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку під знаком питання, забійна рана тім'яної ділянки зліва (т.1 а.с. 11)

Згідно з протоколом прийому телефонного повідомлення від 14.11.2011 року, в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області поступило повідомлення з травмпункту №3 від лікаря ОСОБА_68 про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_4, якого 14.11.2011р. о 18.00 год. по вул. Любінській у м. Львові побили невідомі, госпіталізований із діагнозом - струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки зліва (т.1 а.с. 12).

Даними висновку судово-медичної експертизи №648/2011 від 17.11.2011 року підтверджується те, що у громадянина ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження : два садна на передній поверхні лівої гомілки, два садна в нижній третині лівого передпліччя, які утворилися від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 14.11.2011 та відносяться до легкого тілесного у шкодження (т.2 а.с. 69).

Згідно з протоколом прийому телефонного повідомлення від 14.11.2011 року, в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області поступило повідомлення з травмпункту №3 від лікаря ОСОБА_68 про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_2, якого 14.11.2011 року о 18.00 год. по вул. Любінській у м. Львові побили невідомі. При огляді діагностовано - забій м'яких тканин, садно лівої гомілки, забій грудної клітки (т.1 а.с. 14).

З висновку судово-медичної експертизи №646/2011 від 17.11.2011 року вбачається, що у громадянина ОСОБА_21 виявлено тілесні ушкодження: садно третього пальця правої кисті, синяк біля основи четвертого пальця правої кисті, які утворилися від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 14.11.2011 та відносяться до легкого тілесного уш кодження (т.2 а.с. 79).

Протоколом прийому телефонного повідомлення від 14.11.2011 року підтверджується, що в Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області поступило повідомлення з травмпункту №3 від лікаря ОСОБА_68 про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_3, якого 14.11.2011р. о 18.00 год. по вул. Любінській у м. Львові побили невідомі. При огляді діагностовано - забій грудної клітки, забій третього пальця правої кисті (т.1 а.с. 13).

Згідно з висновком від 21.11.2011 року за фактом отримання тілесних ушкоджень оперуповноваженими СКР Залізничного PB ЛМУ ГУМВС України у Львівській області було проведено службове розслідування (т.4 а.с. 306-338).

З протоколу обшуку автомобіля НОМЕР_2, від 27.03.2012 року та долучених до нього фототаблиць видно, що під час проведення даної слідчої дії у вказаному автомобілі виявлено та вилучено бінокль чорного кольору «Tasсo», копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_18, на якому містяться записи від руки барвником синього кольору «Родовід банк служба безп», довідку про особу ОСОБА_18 та довідку про особу ОСОБА_1, документи щодо купівлі та порізки труби на ПрАТ «УВТК» (т.7 а.с. 161-167).

Згідно з висновком криміналістичної експертизи №227 від 09.02.2012 року та долученої таблиці, на дактилоскопічній плівці (на яку поміщено мікрооб'єкт, вилучений при огляді місця події - салону автомобіля марки «Опель» модель «Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_4) виявлені волокна бавовни синього кольору з нерівномірним розподілом спільної родової належності з волокнистим складом предметів одягу ОСОБА_19 (т.5 а.с. 76-78).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №589 від 28.05.2012 року та долученою до нього ілюстративною таблицею підтверджується те, що рукописний текст «Родовід банк Служба бесп» в нижній частині першого аркуша технічного паспорта громадянина України серії НОМЕР_12, виданого на прізвище ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_18, який вилучений 27.03.2012 при проведенні обшуку автомобіля марки ВАЗ, модель 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, та рукописний текст в протоколі відібрання зразків підписів та почерку громадянина ОСОБА_14 від 04.05.2012 року, виконані однієї особою, тобто ОСОБА_14 (т.11 а.с. 212-217).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2859 від 10 жовтня 2013 року видно, що рукописний запис «Родовід банк Служба бесп», розташований в нижньому правому куті електрографічної копії аркуша з паспорта громадянина України ОСОБА_18 серії НОМЕР_12, виконаний не ОСОБА_15, не ОСОБА_17, не ОСОБА_16, а іншою особою. Ким ОСОБА_62 чи іншою особою виконаний вказаний вище рукописний запис, встановити не виявилось можливим. (т. 15 а.с. 78-82).

Згідно з висновком техніко-криміналістичної експертизи документів №590 від 08.06.2012 року та доданою до нього ілюстративною таблицею, технічне зображення паспорта громадянина України серії НОМЕР_12, виданого на прізвище ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_18, з рукописним текстом «Родовід банк Служба бесп», який вилучений 27.03.2012 року при проведенні обшуку автомобіля марки ВАЗ, модель 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконане ймовірно із зразка паспорта громадянина України серії НОМЕР_12, виданого на прізвище ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_18, вилученого 25.11.2011 у ході обшуку філії №14 ПП «Нива-В.Ш.» (т.11 а.с.242-252).

Відповідно до виписки по особовому рахунку НОМЕР_13 ОСОБА_17 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 Львівської філії ПАТ «Банк «Київська Русь», останнім 25.05.2011 року на рахунок ПП «Ниви- В.Ш.» перераховано грошові кошти в сумі 14 726,62 грн. як гарантійний внесок по договору №1411077, згідно заяви №3073. 27.05.2011р. ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 14 726,62 грн. зняті з поточного особового рахунку (т.7 а.с. 192-195).

Даними аналізу мобільних з'єднань, якими користувались ОСОБА_17 та ОСОБА_14 за період з 01.01.2011р. по 15.11.2011р. встановлено, що з номера телефону ОСОБА_17 - НОМЕР_14 на номер телефону ОСОБА_14 НОМЕР_6 (ІМЕІ НОМЕР_15) було здійснено 1 вихідний дзвінок - 05.01.2011 року о 17 год. 13 хв. 00 сек., тривалістю 34 секунди (т.10 а.с. 179).

Згідно з аналізом телефонних з'єднань, якими користувались ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_19 протягом 2011 року, встановлено, наявні з'єднання між ОСОБА_17 та ОСОБА_16, а також між ОСОБА_19 та ОСОБА_17 (т.10 а.с. 206-208).

Окрім цього, вина підсудних підтверджується іншими дослідженими в ході судового слідства доказами, зокрема оглянутими та долученими до справи речовими доказами: біноклем чорного кольору на якому міститься напис «Tasсo», вилученим у ході проведення обшуку автомобіля ВАЗ 2110 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.7 а.с. 161-167, 176); копією паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_18, на якому містяться записи від руки барвником синього кольору «Родовід банк Служба безп», вилученою у ході проведення обшуку автомобіля ВАЗ 2110 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.7 а.с. 161-167, 176); довідкою про особу ОСОБА_18 та довідкою про особу ОСОБА_1, вилученою у ході проведення обшуку автомобіля ВАЗ 2110 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.7 а.с. 161-167, 176-178); документами щодо купівлі та порізки труби на ПрАТ «УВТК», вилученими у ході проведення обшуку автомобіля ВАЗ 2110 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.7 а.с. 161-167, 176, 181-183, 186); видатковою накладною №РН-0001776 від 24.10.2011 року щодо купівлі та порізки труби на ПрАТ «УВТК» (т.8 а.с. 34-37); двома металевими трубами, які вилучені 14.11.2011 року з місця події - ділянки місцевості, що розташована на перехресті вулиць Любінської-Яворницького у м. Львові між будинками №94 та №96 (т.8 а.с. 174-181).

Показання потерпілої, свідків ОСОБА_44, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_55, ОСОБА_57, ОСОБА_63 стверджуються, зокрема:

наказом №35-01-12 о/с від 01.03.2012р., згідно з яким ОСОБА_18 працював на посаді провідного фахівця відділу оперативної роботи з проблемними активами управління по роботі з проблемними активами відділення ЛРУ AT «Родовід Банк» (т.8 а.с. 152);

заявою ОСОБА_18 від 02.08.2011 року, адресованою директору філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» ОСОБА_45, відповідно до якої ОСОБА_18 вказує, що за результатами торгів автомобіля MITSHUBISHI, марки PAJERO SPORT 2.5 TD GL, реєстраційний № лоту 595251, переміг учасник, який запропонував 161 000 грн., однак на офіційному сайті опубліковано повідомлення, що вказаний автомобіль був проданий за 100 000 грн.(т.4 а.с. 12);

заявою ОСОБА_18 від 03.08.2011 року, адресованою прокурору Галицького району м. Львова, згідно з якою ОСОБА_18 вказує, що результати торгів щодо автомобіля MITSHUBISHI, марки PAJERO Sport 2.5 TD GL, реєстраційний № лоту 595251, сфальсифіковані (т.4 а.с. 13);

документами щодо участі ОСОБА_18 у аукціонах та прилюдних торгах з реалізації філією №14 ПП «Нива-В.Ш.» рухомого та нерухомого майна (т.4 а.с. 8, 9,11, 28-38, 56-196) ;

документами - протоколами проведеного аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, а саме автомобіля MITSHUBISHI, марки PAJERO SPORT 2.5 TD GL, реєстраційний № лоту 595251 (т.4 а.с. 86-89,195);

матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи №341-2775, №341-2775/1, №341-2775/2, згідно з яких вбачається, що ОСОБА_18 звертався в правоохоронні органи з приводу фальсифікації результату аукціону з продажу автомобіля марки MITSHUBISHI, модель PAJERO SPORT 2.5 TD GL, реєстраційний № лоту 595251 (т.7 а.с.8-61).

Відтак, аналізуючи зібрані по справі вищезазначені докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудних у вчиненні злочинів повністю та об'єктивно доведена та розцінює їх показання в частині заперечення вини як обрану ними форму захисту, спрямовану на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд приймає до уваги показання підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17, дані ними в якості обвинувачених, оскільки такі повністю відповідають встановленим обставинам справи, під час вказаних допитів підсудні повідомляли такі деталі організації та вчинення злочину, які не могли бути відомі нікому іншому, окрім безпосередніх учасників події. Крім цього, зазначені покази підсудних дані ними в присутності захисників, які самостійно обрані підсудними.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Таким чином, дослідивши зібрані докази, виходячи з сукупності всіх обставин, врахувавши спосіб, знаряддя злочину, характер нанесення ударів, поведінку винних та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд робить висновок про те, що підсудні ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, діючи як співвиконавці, спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_18 з мотивів виконання замовлення ОСОБА_14, як організатора, яке було досягнуто у формі усної угоди. Відповідно до умов якої виконавці зобов'язувалися побити потерпілого, а замовник в інтересах виконавців вчинити певні дії матеріального характеру. При цьому, судом встановлено, що виконавці із ОСОБА_18 ніяких стосунків не мали, його не знали, причини особистого характеру, з яких би вони побили останнього відсутні. Замовляючи побиття ОСОБА_18 ОСОБА_14, а ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 наносячи такому удари усвідомлювали, що вони можуть заподіяти тяжкі тілесні ушкодження та бажали їх настання. Разом з тим, виконавці могли усвідомлювати можливість настання наслідків - смерті потерпілого при нанесенні йому тяжких тілесних ушкоджень, однак замовник не міг передбачити такі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що по факту смерті ОСОБА_18 дії ОСОБА_14 слід кваліфікувати за ч.3 ст.27, ч.2 ст.121 КК України, тобто організація вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, з метою залякування потерпілого, вчиненого на замовлення. Дії ж ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, тобто вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого на замовлення, групою осіб, що спричинило смерть потерпілого. Доказів організації та вчинення умисного вбивства підсудними, що кваліфіковано за п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, органами досудового розслідування не доведено та судом не встановлено. При цьому суд звертає увагу на те, що в обвинувальному висновку обвинувачення підсудних в умисному вбивстві сформульовано як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

Дії підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 по факту заволодіння майном ОСОБА_18, які кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України (розбій) як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що при виявленні ним злочинних дій підсудними ОСОБА_16 особисто заволодів барсеткою потерпілого, яку він в подальшому передав підсудному ОСОБА_15, що і зазначено останнім в протоколі допиту на досудовому слідстві. Згідно з протоколом огляду місця події вказану барсетку виявлено на передньому пасажирському сидінні автомобіля марки Опель Вектра, реєстраційний номер НОМЕР_3, де за показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_21 та свідка ОСОБА_26 сидів ОСОБА_15 Відтак, умисел у ОСОБА_16 на заволодіння майном потерпілого виник раптово, а саме після нанесення потерпілому ударів та виявлення їх дій працівниками міліції. ОСОБА_15 заздалегідь не обіцяючи, отримав та зберігав майно ОСОБА_18- барсетку, яке завідомо для нього було одержане злочинним шляхом. Будь-яких даних, щодо участі ОСОБА_17 у заволодінні, отриманні чи зберіганні майном потерпілого органом досудового слідства суду не надано та при судовому слідстві не здобуто.

На підставі наведеного по даному епізоду злочинної діяльності дії ОСОБА_16 слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), дії ОСОБА_15 - за ст.198 КК України, тобто заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, а ОСОБА_17 за ч.4 ст.187 КК України слід виправдати за відсутності в його діянні складу злочину.

Щодо інкримінації органами досудового слідства дії підсудних за ч.3 ст.357 КК України як незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами потерпілого, то такий злочин вчиняється з прямим умислом. Враховуючи, відсутність даних, які б підтверджували те, що підсудні ОСОБА_16 та ОСОБА_15 знали про знаходження в барсетці особистих документів потерпілого - паспорта громадянина України серії НОМЕР_10, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_5, на прізвище власника ОСОБА_22, дозволу на зброю НОМЕР_16, а ОСОБА_17 взагалі не причетний до викрадення барсетки, а тому їх за вказаною статтею слід виправдати за відсутності в діянні складу злочину.

Крім того, дії підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, а також умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків. Вказане підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також висновками відповідних зазначених вище судово-медичних експертиз про наявність ушкоджень у таких потерпілих.

Показання підсудних щодо невизнання вини у вчиненні згаданих вище злочинів суд оцінює критично, як обрану форму захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів їх вини, зібраними по справі, які були детально та безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, та встановленими обставинами справи. Вказані докази відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України були отримані під час досудового розслідування кримінальної справи - протоколи слідчий дій, висновки експертів, речові докази та документи, а також здобуті в ході судового слідства - показання свідків та потерпілих, попереджених відповідно за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України. Судом не встановлено підстав вказаними особами оговорювати підсудних, таких мотивів також захистом не наведено. Суд враховує первинні показання підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17, надані органам досудового розслідування в присутності захисників, які в сукупності узгоджуються із іншими доказами справі. При цьому згідно з висновками службових перевірок щодо можливих неправомірних дій з боку працівників міліції Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України до підсудних, то такі свого підтвердження не знайшли, а постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Заходила Є.М. від 9 липня 2012 р. в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відмовлено у зв'язку з відсутністю в їх діяннях ознак складу злочину, передбаченого ст.365 КК України.

Разом з тим, з урахуванням, що підсудні ОСОБА_15 та ОСОБА_17 відмовлялися від явки з повинною, оформлені відповідними протоколами від 14 та 15 листопада 2011 року, такі визнаються судом недопустимими доказами та підлягають виключенню, що відображено і в рішенні Європейського суду з захисту прав людини «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року, в якому констатовано порушення Україною прав заявника, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції. Також протоколи очних ставок від 25 січня 2012 р., проведені між підсудним ОСОБА_15 та відповідно потерпілими ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не підписані підсудним, що суперечить вимогам ч.4 ст.173 КПК України, відтак такі слід визнати як недопустимі докази.

Щодо висновку судово-почеркознавчої експертизи №2859, складеного 10 жовтня 2013 року судовим експертом Львівського НДІСЕ МЮ України, про те, що чи ОСОБА_14 чи іншою особою виконаний рукописний запис «Родовід банк Служба бесп», розташований в нижньому правому куті копії аркуша паспорта громадянина України ОСОБА_18, серії НОМЕР_10, встановити не виявилось можливим, то такий суд не приймає до уваги з наступних підстав. Даний висновок не містить категоричного твердження, а крім того, як вбачається з його дослідницької частини, такий було зроблено за відсутності достатніх достовірних зразків почерку ОСОБА_14 Відтак суд приймає до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи №589 від 28 травня 2012 року, відповідно до якого чітко і беззаперечно встановлено, що вказаний запис здійснено підсудним ОСОБА_14, й підстав щодо сумніву у висновках даної експертизи судом не встановлено та учасниками процесу не наведено.

Ураховуючи вищенаведене, внаслідок всебічного, повного та об'єктивного аналізу усіх зібраних у справі доказів судом доведеного вину у вчиненні підсудними наступних злочинів: ОСОБА_14 - ч.3 ст.27, ч.2 ст.121 КК України; ОСОБА_15 - ч.2 ст.121, ст.198, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України; ОСОБА_16 - ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України; ОСОБА_17 - ч.2 ст.121, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, які підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_14 на підставі ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти життя та здоров'я особи, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким, особу обвинуваченого, який на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, судимості відповідно до ст.89 КК України немає, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких дитина-інвалід підгрупи «А».

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, роль у вчиненому злочині, що призвело до настання непоправних наслідків, особу обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, - добровільне відшкодування шкоди, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

При цьому відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, а відтак враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить підстав для висновку про можливість для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_15 в силу ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів проти життя та здоров'я особи, проти власності та авторитету органів державної влади, один з яких є тяжким, дані про особу обвинуваченого, який на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, судимості немає, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, роль у вчиненому тяжкому злочині, що призвело до непоправних наслідків, особу обвинуваченого, враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд робить висновок про призначення йому покарання в межах санкції ч.2 ст.121, ст.198, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі.

Таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, а відтак враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить підстав для висновку про можливість для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_16 на підставі ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів проти життя та здоров'я особи, проти власності та авторитету органів державної влади, один з яких згідно із ст.12 КК України, є тяжким, особу обвинуваченого, який на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, судимості згідно із ст.89 КК України немає, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, роль у вчиненому тяжкому злочині, що призвело до непоправних наслідків, особу обвинуваченого, враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі.

При цьому відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, а відтак враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить підстав для висновку про можливість для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_17 на підставі положень ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів проти життя та здоров'я особи, авторитету органів державної влади, вчинення обвинуваченим злочинів, а саме один з яких є тяжким, особу обвинуваченого, який на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, судимості не має, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, має неповнолітню дитину.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, роль у вчиненому тяжкому злочині, що призвело до непоправних наслідків, особу обвинуваченого, враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення йому покарання в межах санкції ч.2 ст.121, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі. Таке покарання в силу ч.2 ст.50 КК України є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами. Ураховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить підстав для можливості призначення ОСОБА_17 покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яким передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Згідно зі ст.11-1 КПК України (1960 року) правовими підставами для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення цих строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг, а також згода підсудного на таке звільнення.

Ураховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 злочину, передбаченого ч. 2 ст.342 КК України, який згідно з ч.2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, на даний час минули строки давності, встановлені п.2 ч.1 ст.49 КК України, однак ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 свою вину у вчиненні злочину не визнали і про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності клопотань не заявляли, суд вважає за необхідне на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити їх від призначеного за ч.2 ст.342 КК України покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.

Щодо заявлених цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_21 суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 28 КПК України 1960 року, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінальної справи пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У ч.2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Стаття 1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Під час судового розгляду справи було встановлено факт завдання підсудними ОСОБА_18 тяжких тілесних ушкоджень, від яких останній в лікарні помер. На підставі вимог ст.ст. 1166, 1195, 1201 ЦК України підлягають до відшкодування понесені та документально підтверджені витрати, пов'язані із нанесення шкоди потерпілій ОСОБА_1, яка складається з: витрати, пов'язані з лікуванням ОСОБА_18 у медичному закладі, - 1 506,66 грн.; витрати, пов'язані з похованням, - 10 468,35 грн., витрати, пов'язані з встановленням пам'ятника, - 17 700 грн. Витрати, пов'язані з оформленням спадщини, в розмірі 2 490,04 грн. не ґрунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених потерпілою ОСОБА_1, дружиною померлого ОСОБА_18, вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд враховує наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У п.9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психічних), яких зазнав позивач, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Врахувавши наведені обставини, а також характер та глибину страждань потерпілої, у зв'язку із непоправною втратою чоловіка внаслідок злочинних дій підсудних, її душевні страждання, які негативно вплинули на звичайний спосіб життя, розпач та перебування у пригніченому стані, виходячи з міркувань розумності та справедливості суд вважає, що грошове відшкодування за завдану потерпілій ОСОБА_1 моральну шкоду становить 1 200 000 грн.

На підставі наведеного цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в сумі 29 675 грн. 01 коп. матеріальної шкоди та 1 200 000 грн. моральної шкоди, які слід стягнути з підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 солідарно.

Оскільки підсудним ОСОБА_14 відшкодовано шкоду потерпілій ОСОБА_1 в повному обсязі, останньою подано заяву про залишення її цивільного позову в цій частині без розгляду, на переконання суду позов ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_14 слід залишити без розгляду.

Щодо вимог потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, то такі є частково підставними, та підлягає до солідарного відшкодування підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 на користь ОСОБА_4 у сумі 10 000 грн., а на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 5 000 грн., що є справедливим розміром компенсації за моральні переживання, пов'язані з протиправними діями підсудних, з огляду на таке.

Так, згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. В результаті затримання потерпілими під час виконання своїх службових обов'язків підсудних останні умисно застосували відносно потерпілих фізичну силу, завдавши їм легкі тілесні ушкодження, тобто фізичний біль.

Крім цього, підставною є вимога потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 йому матеріальної шкоди, яка полягає у витратах, понесених в результаті отримання легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, у сумі 106 гривень 81 коп., що документально підтверджена.

Відтак, цивільні позови потерпілих є частково підставними та підлягають до задоволення шляхом стягнення в солідарному порядку з підсудних ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 на користь потерпілого ОСОБА_4 106 грн.81 коп. завданої матеріальної шкоди та 10 000 грн. завданої моральної шкоди, ОСОБА_3 - 5000 грн. моральної шкоди та ОСОБА_2 - 5000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.ст.29, 125, 139 КПК України постановами слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_64 від 12 червня 2012 року в даній кримінальній справі з метою забезпечення можливого вироку суду в частині конфіскації особистого майна, а також забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, встановлено обтяження рухомого та нерухомого майна підсудного ОСОБА_14 та його дружини ОСОБА_11 у вигляді обмеження права розпорядження (т.12 а.с.260, 264). Однак судом встановлено, що підсудний ОСОБА_14 винен у злочинах, санкція яких не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна, а також відсутність претензій (цивільного позову) до підсудного у зв'язку із добровільним відшкодуванням ним завданої шкоди, а тому вказані обтяження слід скасувати.

На підставі ст. 93 КПК України 1960 року з підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16 слід стягнути судові витрати за проведення експертиз у справі.

Питання про речові докази по справі належить вирішити у порядку ст. 81 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув'язнення, підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16 з 14.11.2011 року до набрання даним вироком законної сили, підсудного ОСОБА_17, з 14.11.2011 року по 03.10.2016 року, підсудного ОСОБА_14 з 11.06.2012 року по 15.08.2014 року, слід зарахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд,

засудив:

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.121 КК України, та призначити покарання - сім років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 11 червня 2012 року по 15 серпня 2014 року, а всього - 2 роки 2 місяці 4 дні з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ст.198, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України - дев'ять років позбавлення волі;

- за ст.198 КК України - два роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.342 КК України - один рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст.345 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за ч.2 ст.121, ст.198, ч.2 ст.345 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_15 десять років позбавлення волі.

ОСОБА_15 визнати невинуватим та виправдати за ч.3 ст.357 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_15 рахувати з 14 листопада 2011 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_15 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 14 листопада 2011 року, часу фактичного затримання, по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2, ст.342, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України - дев'ять років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.186 КК України - два роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.342 КК України - один рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст.345 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_16 від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.345 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_16 десять років позбавлення волі.

ОСОБА_16 визнати невинуватим та виправдати за ч.3 ст.357 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з 14 листопада 2011 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_16 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 14 листопада 2011 року, часу фактичного затримання, по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України - дев'ять років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.342 КК України - один рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст.345 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_17 від відбування призначеного йому покарання за ч.2 ст.342 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ч.2 ст.121, ч.2 ст.345 КК України остаточно визначити ОСОБА_17 покарання дев'ять років шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_17 визнати невинуватим та виправдати за ч.4 ст.187, ч.3 ст.357 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_17 рахувати з 14 листопада 2011 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_17 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 14 листопада 2011 року, часу фактичного затримання, по 03 жовтня 2016 року, а всього - 4 роки 10 місяців 19 днів з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У зв'язку з фактичним відбуттям призначеного цим вироком покарання з урахуванням вказаного перерахунку, ОСОБА_17 звільнити з-під варти в залі суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_17 змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Запобіжні заходи до набрання вироком законної сили ОСОБА_15, ОСОБА_16 - тримання під вартою, а ОСОБА_14 - заставу, залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 на користь потерпілої ОСОБА_1 29 675 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 01 коп. матеріальної шкоди та 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_14 - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 на користь потерпілого ОСОБА_4 106 (сто шість) гривень 81 коп. матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 на користь потерпілого ОСОБА_3 5 000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 на користь потерпілого ОСОБА_2 5 000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Згідно з ст. 93 КПК України 1960 року стягнути з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16 на користь держави з кожного по 3 069 (три тисячі шістдесят дев'ять) гривень 81 коп. судових витрат за проведення експертиз у справі.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі :

●ніж, дві металеві труби, бінокль «Tasсo», дактилокарти на ім'я ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_26, мікрооб'єкти, які вилучені 14.11.2011 року під час огляду місця події, CD - диск з аудіорозмовами з оператором «102», CD - диск з аудіорозмовами з оператором «103», 2 CD - диски з роздруківками телефонних розмов, одяг та взуття ОСОБА_16, одяг та взуття ОСОБА_17, одяг та взуття ОСОБА_15 - знищити;

●паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_18, який був переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1, барсетку ОСОБА_18 та речі, які були вилучені з барсетки: квитанція 11263157, копія акту, копія схеми розташування, позовна заява про відновлення приміщення загального користування, супровідний лист, копія схеми розташування, копія довідки з місця проживання про склад сім'ї, супровідний лист, ухвала про відкриття провадження у справі, перелік документів на засідання комісії щодо розгляду справ по самочинному будівництву, копія з зображенням автомобіля, список із зазначенням осіб, аркуш з інформацією про майно, аркуш з рукописним текстом та номерами телефонів, повістка про виклик в суд, накладна від 28.09.2011 року, товарний чек від 19.10.2011 року, товарний чек від 10.11.2011 року, фіскальний чек ТК «НоваЛінія», конверти з повідомленням суду, аркуш паперу з рукописним написом «ОСОБА_46 дошка», візитна картка на ім'я ОСОБА_65, дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_18, аркуш паперу з рукописними написом «ОСОБА_69 Ланос НОМЕР_17», аркуш паперу з рукописними написом «ОСОБА_70», аркуш паперу з рукописним написом «НОМЕР_7», аркуш паперу з рукописними написом «Мат - 457,5», аркуш паперу із зображенням плану схеми приміщення, в'язка у якій наявні 5 ключів, в'язка з брелком у якій наявні 5 ключів, нагрудний значок, мобільний телефон марки Nokia 1112 (IMEI НОМЕР_18 з сім карткою оператора «МТС»); одяг ОСОБА_18 - повернути потерпілій ОСОБА_1;

●дві видаткові накладні № PH-0001776 від 24 жовтня 2011 року; фіскальний чек ПрАТ «УВТК»; накладна P1-1980512.09.11; світлокопія вирізки з газети із заголовком «Магія фінансів, щоб гроші водились», які приєднані до матеріалів кримінальної справи - залишити при матеріалах справи;

●Виконавче провадження №76/657/В-5, вилучене 11.06.2012 року в ході проведення виїмки у приміщенні Шевченківського ВДВС ЛМУЮ ГУЮ у Львівській області повернути Шевченківському ВДВС ЛМУЮ ГУЮ У Львівській області;

●Виконавче провадження №736/14, вилучене 11.06.2012 року в ході проведення виїмки у приміщенні Франківського ВДВС ЛМУЮ ГУЮ у Львівській області - повернути Франківському ВДВС ЛМУЮ ГУЮ у Львівській області;

●Виконавче провадження №280/В7 ВДВС Стрийського МУЮ у Львівській області, яке вилучене в ході проведення 11.06.2012 року виїмки у приміщенні ППВР Управління ДВС ГУЮ у Львівській області - повернути Управлінню ДВС ГУЮ у Львівській області;

●Журнали вхідної кореспонденції філії № 14 ПП «Нива-В.Ш.», книги реєстрації учасників аукціону філії № 14 ПП «Нива В.Ш.», книгу реєстрації учасників прилюдних торгів - повернути філії № 14 ПП «Нива В.Ш.»

●мобільний телефон Samsung Е1070, IMEI НОМЕР_19, стартовий пакет оператора «Лайф» номер НОМЕР_20, стартовий пакет оператора «Лайф» номер НОМЕР_21, стартовий пакет оператора «Київстар» номер НОМЕР_22, стартовий пакет оператора «Київстар» НОМЕР_23 - повернути ОСОБА_15;

●мобільний телефон Nokia 6700, IMEI НОМЕР_24 із сім картою оператора «Київстар» номер НОМЕР_25 - повернути ОСОБА_14;

●мобільний телефон «Black Berry 8520» - повернути ОСОБА_17

Арешт, накладений постановами слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Заходила Є.М. від 12 червня 2012 року, якими встановлено обтяження рухомого та нерухомого майна підсудного ОСОБА_14 та його дружини ОСОБА_11 у вигляді обмеження права розпорядження (т.12 а.с.260, 264) - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді: