Ухвала суду № 61766030, 28.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1325/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

28 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача - Каракулової Оксани Геннадіївни,

представника відповідача - Островерха Русалан Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Тріум - Вірат" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Тріум - Вірат" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2013 року позивач, фермерське господарство «Тріум-Вірат» звернувся з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000011502 від 20.09.2012 року, №0000021502 від 20.09.2016 року, №0000361600 від 06.12.2012 року, №0000371600 від 06.12.2012 року, №0000381600 від 06.12.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду 23.04.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року касаційну скаргу Фермерського господарства "Тріум-Вірат" задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано прийняті податкові повідомлення-рішення №0000371600 від 06.12.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 939529 грн. та за штрафними санкціями в сумі 231025 грн., №0000381600 від 06.12.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 801486 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити повністю, а саме, визнати противними та скасувати:

- податкове повідомлення рішення №0000021502 від 20.09.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 335 586 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями на 333 897 грн.;

- податкове повідомлення рішення №0000361600 від 06.12.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 544 грн. за основним платежем та на 136 грн. за штрафними санкціями.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. В даній справі, позивачем оскаржується рішення в частині щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що фермерське господарство "Тріум-Вірат" зареєстроване виконавчим комітетом Літинської районної державної адміністрації 04.08.2008 Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №602992 від 04.08.2008.

10.02.2009 Літинським відділенням Хмільницької ОДПІ ФГ "Тріум-Вірат" зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

08.08.2012 року року головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби у Вінницькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФГ "Тріум-Вірат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 31.08.2012 року №33/16-02/35840895 (далі - Акт перевірки)

Даним актом встановлено порушення фермерським господарством "Триум-Вират":

1) ст.1 та ст.2 Закону України від 17.12.1998 року "Про фіксований сільськогосподарський податок", п.8-1,1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; п.209.1, п.209.2 та п.209.6 ст.209, ст.301, п.307.1 ст.307 та ст.308 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого неправомірно здійснювало свою фінансово-господарську діяльність на умовах застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (на умовах сплати в бюджет фіксованого сільськогосподарського податку);

2) п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. п.п.7.4.1 п.7.4. п.7.5 та п.п.7.7.1 ст.7 п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188 ст.188, ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.1, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.10 та п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість (по загальній декларації - розрахунки з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 1624115грн; завищено податок на додану вартість (по скороченій декларації - кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника) в періоді, що перевірявся, на загальну суму - 1625115 грн.;

3) п. 1.3, п. 1.15 ст. 1, ст.4, ст. 17 та п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України від 22.05.2003 "Про податок з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року; ст.18. п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 та п.п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності нарахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1335586,09 грн., у тому числі: 2009 рік в сумі - 132139,50 грн.; 2010 рік в сумі - 594300,00 грн.; 2011 рік в сумі -609146,59 грн.

На підставі акту перевірки № 33/16-02/35840895 від 31 серпня 2012 року Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форма "Р" від 20 вересня 2012 року № 0000011502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1624115 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями на 402171 грн.;

- форма "Р" від 20 вересня 2012 року № 0000021502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1335586 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями на 333897 грн.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями ФГ «Тріум-Вірат» оскаржило їх в адміністративному порядку

Рішенням №19529/10/10-02-11 від 27.11.2012

- податкове повідомлення - рішення від 20.09.2012 №0000021502 залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 680 грн. (з яких: 544 грн. - основний платіж та 136 грн. - штрафні санкції);

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.09.2012 №0000011502 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29101 грн. (з яких: 23281 грн. - основний платіж та 5820 грн. - штрафні санкції), а в іншій частині залишено без змін; зобов'язано Хмільницьку ОДПІ відповідно скласти та направити позивачу податкове повідомлення - рішення на збільшену суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 680 грн., а також прийняти податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції на суму 1462791 грн. за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги згідно п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного Хмільницькою ОДПІ 6 грудня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000361600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 544 грн. за основним платежем та на 136 грн. за штрафною санкцією;

- № 0000371600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1600834 грн. та за штрафними санкціями на 396351 грн.;

- № 0000381600, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1462791 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Вищим адміністративним судом України проаналізовані правовідносини, які виникли з приводу визначення позивачу суми грошових зобов'язань з доходів фізичних осіб,та вказано на необхідність суду дослідити обставини відкриття в ПАТ "КБ "Приватбанк" карткових рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і на підставі належних та допустимих доказів встановити, на який саме рахунок позивачем перераховувались кошти (на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 чи на картковий рахунок позивача), а також (у випадку наявності корпоративного карткового рахунку ФГ "Триум-Вірат") чи використано зняті ОСОБА_5 з використанням корпоративної картки позивача кошти під звіт, з урахуванням чого дійти обґрунтованого висновку щодо правомірності визначення відповідачем позивачу об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі довідок про рух коштів, отриманих податковим органом від ВПМ Козятинської ОДПІ, встановлено, що позивачем перераховано з рахунків НОМЕР_3, відкритих у Вінницькій філії ПАТ "КБ"Приватбанк", на карткові рахунки засновника ФГ "Тріум-Вірат" ОСОБА_5 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за період, який підлягав перевірці, грошові кошти в сумі 8439430 грн., які в подальшому були зняті ОСОБА_5 шляхом отримання готівкових коштів.

В матеріалах справи міститься копія договору банківського рахунку від 19.08.2008 року №VIFW7, укладеного між ФГ "Тріум-Вірат" та Літинським відділенням Вінницької філії ПриватБанку, згідно якого позивачу у банку відкрито поточні рахунки НОМЕР_4 (том 3 а.с. 124-128 ).

Відповідно до п.2.1.24 умов договору, банк бере на себе зобов'язання, у разі потреби, за заявою Клієнта, відкрити картковий (карткові) рахунок (рахунки) для здійснення уповноваженими особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карток (КПК) розрахункових операцій у порядку та на умовах, передбачених цим договором, правилами Міжнародних Платіжних Систем і чинним законодавством.

Як вбачається з Додатку "Б" від 19.08.2008 року до вищенаведеного договору, який міститься в матеріалах справи, уповноваженій особі ФГ "Тріум-Вірат" - ОСОБА_5 видано дві корпоративних картки, зокрема, корпоративна карта НОМЕР_5 ( том 3 а.с. 129-131 ).

При цьому суд враховує приписи п.1.5 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 № 137 (далі - Положення №137), яким визначено, що корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Пунктами 2.4, 3.12 названого Положення №137 встановлено, що укладення договору про надання та використання платіжної картки здійснюється згідно із законодавством України та правилами платіжної системи. Цей договір може включати умови, що визначають порядок відкриття картрахунку і порядок надання та використання платіжної картки. Допускається укладення окремого договору про відкриття картрахунку.

Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням.

Отже на підставі вищезазначеного, колегія суддів робить висновок, відповідальність за належне використання коштів за корпоративною картою належить уповноваженій особі (володарю корпоративної карти). Крім того, слід врахувати, що в даному випадку на уповноважену особу поширюються правила податкової звітності, що застосовуються до юридичної особи, від імені якої останнім здійснюються відповідні платежі.

Як вбачається з договору банківського рахунку та додатку до нього, уповноваженою особою позивача - ФГ "Тріум -Вірат" є ОСОБА_5 ( т. 3 а.с. 125 - 131).

Судом першої інстанції з метою встановлення чи використано зняті ОСОБА_5 з використанням корпоративної картки позивача кошти під звіт досліджено касові книги фермерського господарства "Тріум - Вірат" за період з 24.07.2009 по 25.12.2009, з 06.01.2010 по 30.09.2010; з 01.10.2010 по 31.12.2010; з 12.01.2011 по 31.08.2011; з 05.09.2011 по 31.12.2011 (том 3 а.с. 187-250, том 4 а.с. 1-250, том 5 а.с. 110), прибуткові касові ордери за перевіряємий період ( т.1 а.с. 87-170, т.2 а.с. 1-65 ), а також інші первинні бухгалтерські документи товариства, що містяться в матеріалах кримінальної справи № 214/3235/12.

З пояснень, отриманих в ході судового розгляду справи від представника позивача ОСОБА_5, що узгоджуються з його поясненнями з даного питання, які він давав в ході розслідування вищезазначеної кримінальної справи, встановлено, що звітність щодо використання вищезазначених коштів ( авансові звіти ) ним не складалась, що спричинило відсутність підтверджуючих документів на використання зазначених коштів на потреби фермерського господарства ( т. 5 а.с. 143 - 144 ).

Відмовляючи в частині скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено належних та допустимих доказів, які б могли бути прийняті судом до уваги та які б беззаперечно свідчили про внесення в касу підприємства та подальше використання в господарській діяльності ФГ "Тріум-Вірат" коштів, знятих уповноважною особою ОСОБА_5 з корпоративного карткового рахунку підприємства під звіт.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (діяв до 01 січня 2011 року), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 2.1 статті 2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до підпункту 3.1.3 статті 3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті (пункт 7.1. статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб").

Підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пункту "б" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманний резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземним роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні у тому числі, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.

Пунктом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, колегія суддів робить висновок, що позивачем та його уповноваженою особою до бухгалтерії підприємства не надано звітів про використання коштів, а саме авансових звітів, наслідком чого є відсутність підтверджуючих документів використання зазначених коштів на потреби фермерського господарства.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом цілком на законних підставах зазначено, що ФГ "Тріум - Вірат" при виплаті коштів ОСОБА_5 не виконало функції податкового агента, а саме, не нарахувало і не утримало податок з доходів фізичних осіб, а саме: з доходу одержаного ОСОБА_5 в сумі - 8439430 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлені фактичні обставини справи свідчать про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000021502 від 20.09.2012 та №0000361600 від 06.12.2012 року, наданими доказами вимоги позивача не доводяться, відтак, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому в задоволенні адміністративного позову щодо скасування вищенаведених податкових повідомлень - рішень слід відмовити.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фермерського господарства "Тріум - Вірат" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.