Вирок № 61763899, 03.10.2016, Волноваський районний суд Донецької області

237/377/16-к

1-кп/221/353/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Метьолкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження № 12016050690000042 від 15.01.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Горлівка Донецької області, громадянки України , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освіту, не працюючої, розлученої, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю прокурора - Юрченка І.В.,

представника потерпілого - не з'явився,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_3

на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою від 28 вересня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016050690000042 від 15.01.2016 року, укладеної на стадії судового розгляду,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1, будучи призначеною виконуючою обов'язки начальника бухгалтерського обліку на підставі розпорядженням міського голови Мар'їнської міської ради Донецької області за №25-К від 24.11.2014 року, тобто обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків, та будучи службовою особою Мар'їнської міської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, ознайомленою зі своєю службовою інструкцією, вчинила заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за наступних обставин.

01.12.2015 року до виконання робіт з благоустрою міста Мар'їнка фактично було залучено шість осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з якими цього ж дня було укладено цивільно-правові договори, предметом яких є виконання робіт по санітарному очищенню та озелененню міста. Відповідно до умов договорів, замовник - Мар'їнська міська рада, зобов'язана своєчасно прийняти роботу та оплатити її.

Згідно платіжного доручення за №321 від 22.12.2015 року до Державного управління Казначейської служби України, Мар'їнською міською радою спрямовано для виплати заробітної плати за грудень 2015 року дев'яти особам в розмірі 17399,16 грн., а саме: фактично працевлаштованим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і також особам, які не були працевлаштовані та договори з якими Мар'їнською міською радою не укладалися, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, яким було нараховано 6330,00 грн. (тобто різниця нарахувань заробітної плати ОСОБА_13, ОСОБА_11, та ОСОБА_12 складає 6330,00 грн.).

Тобто, обвинувачена ОСОБА_1, яка є службовою особою, 22.12.2015 року перебуваючи за місцем своєї роботи, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви та мету наживи, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, внесла неправдиві данні до офіційних документів, а саме: до відомостей про нарахування заробітної плати за грудень 2015 року по договорам, до платіжного доручення за №321 від 22 грудня 2015 року та до заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки, які засвідчила своїми підписами, внесла відомості щодо дев'яти працевлаштованих осіб, замість шести фактично працюючих осіб та суму заробітної плати, яка підлягає виплаті, у розмірі 17399,16грн. Зазначені офіційні документи ОСОБА_1 надала до Державного управління Казначейської служби України у Мар'їнському районі, що стало підставою для надмірного нарахування та виплати заробітної плати на суму 6330,00 грн. і продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_1 незаконно заволоділа вказаними грошима місцевого бюджету Мар'їнської міської ради Донецької області у розмірі 6330,00 грн., спричинивши таким чином міській раді матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними, які виразились в умисному заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав суду угоду про примирення, укладену між потерпілим в особі керівника військово-цивільної адміністрації міста Мар'їнка та села Побєда Мар'їнського району Донецької області та обвинуваченою ОСОБА_1 від 28 вересня 2016 року з додержанням наступних умов.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, щиро розкаялася в скоєному. Спричинену шкоду відшкодувала в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 під час судового засідання повністю визнала свою винуватість у інкримінованому діянні та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, уже відшкодувала потерпілому ВЦА міста Мар'їнка та села Побєда Мар'їнського району Донецької області матеріальну шкоду, зобов'язалася сприяти розслідуванню кримінального провадження, на підставі угоди сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 191 КК України у вигляді у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 1 рік. Відповідно до ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 2 роки та штрафом у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. на користь держави. Покарання у виді штрафу відбувати самостійно. На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

За таких обставин суд розглянув справу відповідно до положень ст.ст.473, 474 КПК України.

Під час судового засідання обвинуваченій ОСОБА_1 роз'яснено, що:

- вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 КПК України (в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5-7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди) та ст.424 КПК України (в касаційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення та судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4-7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди), та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України (право на судовий розгляд та доведення обвинувачення прокурором, право мовчати, мати захисника, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь);

- характер кожного обвинувачення,

- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

В судове засідання представник потерпілого - ОСОБА_16 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в клопотанні вказав, що військово-цивільна адміністрація м. Мар'їнка та с. Побєда будь-яких претензій до обвинуваченої ОСОБА_1 не має. Шкода, завдана злочином, повністю відшкодована обвинуваченою.

У судовому засіданні сторони угоди підтвердили, що укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зокрема обвинувачена показала, що під час кримінального провадження вона не подавала скарг або заяв з приводу порушення її прав та інтересів за відсутністю такого.

За таких обставин суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою перевірки добровільності укладення угоди сторонами. Суд об'єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.

Дослідивши зміст угоди суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст.471 КПК України. Кримінальному правопорушенню надана правильна правова кваліфікація, за якою допускається укладання угоди про примирення відповідно до ст.469 ч.3 КПК України. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися. З огляду на особу обвинуваченої та узяті нею на себе за угодою зобов'язання очевидної неможливості їх виконання не встановлено.

Заперечень від прокурора щодо можливості затвердження угоди про примирення не надійшло.

За таких обставин угоду про примирення належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, призначити їй узгоджене сторонами покарання.

Суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченої ОСОБА_1 може сприяти покарання, не пов'язане з її ізоляцією від суспільства і призначає узгоджене сторонами угоди про примирення покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу на користь Держави у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 1 рік. За сукупністю злочинів, відповідно до ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 2 роки та штрафом у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. на користь держави. Покарання у виді штрафу відбувати самостійно. На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

З врахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний відносно ОСОБА_1, в сумі 7000,00 грн., сплачений відповідно до квитанції №57 від 01.03.2016 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, код отримувача 26288796, банк отримувача (МФО) 820172, Держказначейська служба м. Київ на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України звернути частково в сумі 2800 гривень 50 копійок на виконання вироку в частині штрафу в розмірі 1700 гривень та сплати витрат на проведення почеркознавчої експертизи в сумі 1100 гривень 50 копійок, залишок в сумі 4199 гривень 50 копійок повернути ОСОБА_1 .

Речові докази у кримінальному провадженні - оригінали документів - заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки», платіжне доручення №321 від 22 грудня 2015 року, відомість нарахування заробітної плати за грудень 2015 року за договором, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15, повернути за належністю до ВЦА міста Мар'їнка та села Побєда Мар'їнського району Донецької області.

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 1100,50 грн.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену між представником потерпілої військово-цивільної адміністрації м. Мар'їнка та с. Побєда Мар'їнського району Донецької області та обвинуваченою ОСОБА_1 від 28 вересня 2016 року.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України і призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 2 роки.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим щодо додаткового покарання остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані зі службовим положенням чи з матеріальною відповідальністю на строк 2 роки та штрафом у сумі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 1700,00 грн. на користь держави. Покарання у виді штрафу відбувати самостійно.

На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід у вигляді застави в сумі 7000,00 грн., сплачений відповідно до квитанції №57 від 01.03.2016 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, код отримувача 26288796, банк отримувача (МФО) 820172, Держказначейська служба м. Київ на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України звернути частково в сумі 2800 гривень 50 копійок на виконання вироку в частині штрафу та сплати витрат на проведення почеркознавчої експертизи, залишок в сумі 4199 гривень 50 копійок повернути ОСОБА_1

Речові докази у кримінальному провадженні - оригінали документів - заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки», платіжне доручення №321 від 22 грудня 2015 року, відомість нарахування заробітної плати за грудень 2015 року за договором, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15, повернути за належністю до військово-цивільної адміністрації міста Мар'їнка та села Побєда Мар'їнського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 1100,50 грн.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

На вирок суду на підставі угоди про примирення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5-7 ст.474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.6,7 ст.474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в Волноваському районному суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.С.Овчиннікова