Постанова № 61763738, 27.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р. Справа № 524/707/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Яковенка М.М. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В с т а н о в и л а:

08 лютого 2016 року позивач - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі по тексту ВК Кременчуцької міської ради) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними та скасувати, постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В., винесені 14 квітня 2015 року в рамках виконавчого провадження № 45996180 при примусовому виконанні виконавчого листа № 524/170/14-а:

- про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду;

- про закінчення виконавчого провадження.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подачу адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова про накладання штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки при її прийнятті державним виконавцем не з'ясовано наявність поважних причин невиконання судового рішення, а також порушено вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно, без перевірки обставин, які передбачені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 квітня 2016 року адміністративний позов ВК Кременчуцької міської ради задоволено. Поновлено строк для звернення до суду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГУТУЮ у Полтавській області), посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення, яким у задоволенні позову відмовити, у разі якщо суд не знайде підстав для залишення позову без розгляду.

Апелянт зазначає, що оскаржувані постанови винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», обґрунтовано та законно. Вказує, що підстави для поновлення строку на оскарження вищевказаних постанов є необґрунтованими та непідтвердженими.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебувало виконавче провадження № 45996180 з примусового виконання виконавчого листа № 524/170/14-а, виданого 23 вересня 2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про зобов'язання ВК Кременчуцької міської ради розглянути звернення ОСОБА_2 щодо визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у результаті здійснення будівництва об'єкту - будівлі комплексу торгівельних павільйонів на АДРЕСА_1 відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виконавче провадження відкрито 15 січня 2015 року, боржника зобов'язано виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови.

17 березня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - ВК Кременчуцької міської ради штраф у розмірі 680 грн (а.с. 10).

Вказана постанова отримана ВК Кременчуцької міської ради 14 квітня 2015 року (зворот а.с. 11).

14 квітня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову, якою за повторне невиконання рішення суду накладено на ВК Кременчуцької міської ради штраф у розмірі 1360 грн (а.с. 12).

В цей же день, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 13).

Вказані постанови отримані позивачем - 22 квітня 2015 року (а.с. 14).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частинами 1 і 2 ст. 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено (і дані обставини не спростовані апелянтом та відповідачем по справі), що позивач, отримавши 22 квітня 2015 року оскаржувані постанови державного виконавця від 14 квітня 2015 року оскаржив їх в судовому порядку.

Згідно наданих на запит суду копії витягу з Журналу реєстрації вихідної документації ВК Кременчуцької міської ради (а.с. 99-101) та матеріалів адміністративної справи № 524/3721/15-а вбачається, що ВК Кременчуцької міської ради було подано адміністративний позов про визнання протиправними дій державного виконавця та про скасування зазначених вище постанов про накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження - 29 квітня 2015 року. Тобто в межах законодавчо встановленого строку оскарження.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 травня 2015 року по справі № 524/3721/15-а адміністративний позов ВК Кременчуцької міської ради залишено без руху та повернуто позивачу ухвалою від 06 липня 2015 року.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 липня 2015 року про повернення адміністративного позову отримано ВК Кременчуцької міської ради 08 грудня 2015 року (а.с. 20 справи № 524/3721/15-а, зворот а.с. 10).

Після отримання ухвали суду позивачем повторно подано адміністративний позов про визнання дій державного виконавця незаконними, який ухвалами Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 524/10007/15-а від 17 грудня 2015 року залишено без руху та 12 січня 2016 року повернуто ВК Кременчуцької міської ради (а.с. 108-109).

Враховуючи послідовність і стабільність дій позивача, направлених на оскарження постанов державного виконавця від 14 квітня 2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду про можливість визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними.

Крім того, колегія суддів вважає, що за обставин, наведених позивачем в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на справедливий суд. Такий висновок колегії суддів кореспондується із приписами ст.ст. 55, 129 Конституції України та ст.ст. 7, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Доводи апеляційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо неправомірності рішення суду щодо визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця від 14 квітня 2015 року про накладення штрафу, колегія суддів виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).

Статтею 2 Закону № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно з ч.2 цієї статті здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч. 7 ст. 12 Закону № 606-XIV особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону № 606-XIV у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому , та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 .

Згідно положень ст. 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч. 2).

Отже, для прийняття рішення щодо застосування санкцій, передбачених ч. 2 ст. 89 цього Закону державний виконавець повинен встановити два факти: по-перше, що судове рішення не виконано, по-друге, що рішення суду не виконано без поважних на те причин.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови про накладення штрафу державним виконавцем вказано, що «постановою від 17.03.2015 року на боржника накладено штраф та встановлено новий 5-денний строк для виконання рішення суду. Станом на 14.04.2015 року боржником не надано документальних доказів виконання рішення суду». При цьому, державний виконавець не зазначив, з яких причин судове рішення не виконане та чому ці причини є неповажними.

Крім того, враховуючи, що постанову про накладення штрафу від 17 березня 2015 року ВК Кременчуцької міської ради отримав 14 квітня 2015 року колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем не вчинялося дій, спрямованих на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, а лише застосовано санкції за не виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ВК Кременчуцької міської ради щодо визнання протиправною та скасування постанови від 14 квітня 2015 року про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа № 524/170/14-а.

Разом з тим, колегія суддів не підтримує висновок суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ст. 84 Закону № 606-XIV рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду (ч. 1).

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (ч. 2).

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 2 КАС України визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Між тим, позивачем, як боржником у виконавчому провадженні № 45996180, не наведено доводів, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів в публічно-правових відносинах.

Судом першої інстанції дана обставина не з'ясована, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 83 Закону № 606-XIV передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ВК Кременчуцької міської ради в цій частині та приймає рішення про скасування постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 квітня 2016 року в частині задоволення цієї вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат по справі не вирішувалось, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави, визначені ч. 6 ст. 94 КАС України, для зміни проведеного судом розподілу судових витрат ВК Кременчуцької міської ради.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п.п. 1, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 квітня 2016 року - скасувати в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 квітня 2015 року при примусовому виконанні виконавчого листа №524/170/14-а виданого 23 вересня 2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області розглянути звернення ОСОБА_2 щодо визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у результаті здійснення будівництва об'єкту - будівлі комплексу торгівельних павільйонів на АДРЕСА_1 відповідно до ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в цій частині.

В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 квітня 2016 року - залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. .

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Донець Л.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 жовтня 2016 року.