Постанова № 61763697, 27.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р. Справа № 820/1428/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К.О.,

за участю:

представника відповідача - Черніченко І. Ю.,

представника відповідача - Кожем'якіної І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016р. по справі № 820/1428/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 10.07.2015р. №0000034200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 24104614 грн. та за штрафними санкціями - 12052307 грн., а також від 25.09.2015р. №0000124200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 30 414 775 грн., за штрафними санкціями - 15207387,50 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.06.2016 року позов задовольнив. Скасував податкові повідомлення - рішення від 10.07.2015р. №0000034200 та від 25.09.2015р. №0000124200 повністю.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що в ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням акту перевірки по контрагенту, не підтверджено фактичне придбання товарів та послуг.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові МГУ Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЛГЗ "Прайм" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Івакан» щодо правомірності віднесення до податкового кредиту у серпні 2014 року суми ПДВ за червень 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕХ ПРОМ» щодо правомірності віднесення до податкового кредиту у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року суми ПДВ за липень, серпень, вересень 2014 року та податку на прибуток за 9 місяців 2014 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 25.05.2015 року №143/28-09-42-10/33867056 (т.1 а.с.9-53), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44,п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 24104614 грн.; п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ПК України, що призвело до заниження ТОВ "ЛГЗ "Прайм" ПДВ у сумі 30414775 грн., в т.ч. по періодах: за серпень 2014 року у сумі 6815236 грн., за вересень 2014 року у сумі 9689292 грн., за жовтень 2014 року у сумі 4760755 грн. за листопад 2014 року сумі у сумі 4988267 грн., за грудень 2014 року у сумі 4161225 грн.

Згідно висновків Акту перевірки податковим органом не підтверджено факт відвантаження ТОВ «ТЕХПРОМ» олії соняшникової та шроту у кількості 15540,3 т на адресу ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» вартість 147073878,41 грн., а також не підтверджено факт відвантаження ТОВ "ІВАКАН" продукції на адресу позивача у сумі 1000000 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 10.07.2015р. №0000034200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 24104614 грн. та за штрафними санкціями - 12052307 грн., а також від 25.09.2015р. №0000124200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 30 414 775 грн., за штрафними санкціями - 15207387,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товриства з обмеженною відповідальністю «Лікеро-горільчаний завод «Прайм» звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ «ТЕХ ПРОМ» та ТОВ «ІВАКАН» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Колегія не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У підпункті 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно із п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В пункті 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України зазначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ЛГЗ "Прайм" (покупець) та ТОВ "ТЕХ ПРОМ" (постачальник), укладено декілька договірів поставки: від 23.06.2014 року №23/06-14 (т.2 а.с. 29-32) та від 18.09.2014 року №18/09-14 (т.2 а.с.55-58)., згідно яких постачальник зобовязується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити: олію з насіння соняшника (сиру нерафіновану), урожаю 2013 року (договір поставки від 23.06.2014 року №23/06-14); шрот соняшниковий універсальний (або високо протеїновий) тостований негранульований (ДСТУ 4638:2006 шрот соняшниковий. Технічні умови) (договір поставки від 18.09.2014 року №18/09-14) надалі «товар».

Позивачем до матеріалів справи надано на підтвердження придбання товару за договором від 23.06.2014 року №23/06-14, їх сплати, отримання, первинні документи, а саме: специфікації №3,№4,№5,№6,№7,№8,№9, видаткові накладні, акти приймання передачі товару, бухгалтерську довідку (т.1 а.с. 220-222, т.2 а.с. 33-54, 171), платіжні доручення (т.2 а.с.218-236, 239-250, т.3 а.с.1-9), податкові накладні та розрахунки коригувань до податкової накладної (т.2 а.с.190-198).

На підтвердження придбання товару за договором від 18.09.2014 року №18/09-14, їх сплати, отримання, позивачем надано первинні документи, а саме: специфікацію №1, видаткові накладні, акти приймання передачі товару, (т.2 а.с.59-63), бухгалтерську довідку щодо наявної заборгованості перед контрагентом постачальником (т.2 а.с.171), податкові накладні (т.2 а.с.199-200).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оприбутковано придбаний товар у ТОВ "ТЕХ ПРОМ" за договорами поставки від 23.06.2014 року №23/06-14 та від 18.09.2014 року №18/09-14, що підтверджується витягом з журнал ордеру і відомостями по рахунку 631 (т.2 а.с.168), оборотно сальдовими відомостями по рахунку 631 (т.2 а.с.169-170), актом звірки (т.2 а.с.173-176).

Судовим розглядом також встановлено, що на підтвердження якості придбаного товару позивачем не було надано посвідчень якості, внаслідок чого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС звернулось до ТОВ «ТЕХ ПРОМ» з метою встановлення походження товару.

Листом від 13.03.2015року № 13/03-15 ТОВ «ТЕХ ПРОМ», повідомлено, що постачальником та виробником олії соняшникової є ТОВ «Агроальянс груп», без зазначення інших виробників, а саме: ТОВ «Пологовський олійно-екстраційний завод», ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» (т.1 а.с. 113-115).

Інформацію щодо зазначених виробників СДПІ отримала, проаналізувавши надані ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» до перевірки документи, відповідно до яких встановлені місця зберігання/знаходження олії: ТОВ «Херсонес», (м. Херсон), ТОВ Миколаївське підприємство «Термінал - Укрхарчозбутсировина», (м. Миколаїв), ТОВ «ОППК», (м. Одеса).

На вказані термінали направлено запити, та отримано податкову інформацію по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕХ ПРОМ» та ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» (т.1 а.с. 117-140). Вищенаведеними терміналами надано реєстри приймальних актів від ТОВ «ТЕХ ПРОМ», в яких зазначено номер та дата ТТН, номер автомобільного транспорту, яким здійснювалось перевезення олії соняшикової від виробника на термінали, сертифікати якості, в яких зазначені виробники: ТОВ «Пологовський олійно-екстраційний завод», ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», ТОВ «Агроальянс Груп».

Згідно отриманих документів від терміналів та митниці виробниками олії соняшникової поставленої ТОВ «ТЕХ ПРОМ» на ТОВ «ЛГЗ»ПРАЙМ» є:

ТОВ «Пологовський олійно - екстраційний завод» складає 12 418,18 т ;

ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» складає 3 122,44 т;

ТОВ «Агроальянс Груп» складає - 1 260,94 т.;

За результатами опрацювання вищевказаної інформації, СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС були надіслані запити на виробників олії з метою підтвердження факту виробництва олії, фактичних обсягів реалізації, транспортування, зберігання продукції та було отримано копії підтверджуючих документів, що були використанні під час перевірки а саме:

ТОВ «Пологовський олійно - екстраційний завод» листами № 5660/04 від 10.10.2014р., № 558/04 від 13.03.2015 р., № 661 від 27.03.2015р., №876/04 від 22.04.2015р. надав відповіді (т. 1 а.с. 129-140), якими не підтверджено факт відвантаження та транспортування олії соняшникової з теріторії заводу на термінали ТОВ «Херсонес», ТОВ Миколаївське підприємство «Термінал - Укрхарчозбутсировина», ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс». Крім того не підтверджено видачу сертифікатів якості, які ТОВ «ТЕХ ПРОМ» надав на термінали.

Протоколом допиту свідка від 13.03.2015 року ОУ СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів отримано пояснення заступника комерційного директора по закупівлям стосовно взаємовідносин ТОВ «Пологовський олійно - екстраційний завод» з ТОВ «ТЕХ ПРОМ». В поясненнях зазначено, що взаємовідносини проводились згідно договору переробки соняшнику на давальницьких умовах №1379/3 від 07.11.2013року у грудні 2013 р., січні - лютому 2014 року. Відвантаження продукції на ТОВ «ТЕХ ПРОМ» у за перод з 28.06.2014 року по 17.08.2014 року не відбувались.

Також заступником комерційного директора підтверджено факт, що сертифікати якості, які знаходяться на терміналах, підприємством ТОВ «Пологовський олійно - екстраційний завод» не видавались.

Також згідно протоколу допиту від 01.04.2015 року ОУ СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів Шутова О.В. начальник зміні випробувальної лабораторії ТОВ «Пологівський ОЕЗ» зазначила, що посвідчення якості на олію, що поставлялася ТОВ «Тех Пром» не оформлювала, свій підпис на посвідченні заперечувала, а також повідомила, що спосіб оформлення є відмінним від способу заповнення посвідчень на підприємстві.

Листом Глави правління ТОВ «Пологівського ОЕЗ» від 01.04.2016 року № 699/05 також спростовано факт виготовлення олії соняшникової та надання посвідчень якості, якими ТОВ «Прайм» підтверджує якість олії.

На запити СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС щодо транспортування олії соняшникової, виробником якої був ТОВ «ТД «Урожай» перевізники ТОВ «МАГИСТРАЛЬ» (лист № 03/04-3 від 27.03.2015р.,), ТОВ Фірма «БСМ» ( №19 від 08.04.2015р.), ТОВ «ТОП - ТРАНСБУД» (лист №19 від 08.04.2015р) не підтвердили факту транспортування олії соняшникової, що унеможливлює встановлення обсягів олії придбаної Позивачем у ТОВ «ТЕХ ПРОМ» (т. 1 а.с. 157-166).

Також СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС була отримана та використана під час перевірки податкова інформація, що надійшла від Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя по ТОВ «ТЕХ ПРОМ», якою не підтверджено реальність господарських відносин з платниками податків за липень, вересень 2014 року.

Враховуючи вищевказане, перевіркою не підтверджено факт відвантаження ТОВ «ТЕХПРОМ» олії соняшникової та шроту у кількості 15 540,3 т на адресу ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» вартістю 147 073 878,41 грн. А саме, не підтверджено постачання олії соняшникової, виробництва ТОВ «Пологовський олійно - екстраційний завод» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай». Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ «ТЕХ ПРОМ» на ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, в частині поставки олії соняшникової у кількості 15 540,3 т та шроту у кількості 515,4 т вартістю 147 073 878,41 грн.

Також перевіркою були встановлені взаємовідносини ТОВ «ЛГЗ «Прайм» та ТОВ «Івакан».

Згідно отриманої СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС податкової інформації, що надійшла з Нововолинської ОДПІ (акт від 03.11.2014р. № 949/148/2200/34640157 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІВАКАН» щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 33867056) за червень 2014 року не підтверджено реальністі проведених операцій, зазначено про незнаходження ТОВ «ІВАКАН» за податковою адресою та за місцезнаходженням. Повідомлено про відсутність у підприємства виробничих потужностей та необхідного персоналу для переробки насіння коноплі та виробництва олії.

Згідно наявних ТТН дослідження реальності господарських операцій, що відбулися між зазначеними суб'єктами господарювання СДПІ було досліджено ТТН. Встановлено перевізника ТОВ «Т.Л.Транс». Маршрут перевезення: з Харківській області, с. Бабаї, вул. 1 Травня, 97 до місця зберігання олії Київська область, м.Вишневе, вул. Київська 23.

СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів направлено запити щодо отримання інформації про дані Державного реєстру речових прав на земельні ділянки за наступними адресами ( т. 1 а.с. 166) : Харківська область, с. Бабаї, вул. 1 Травня, 97 та Київська область, м.Вишневе, вул. Київська 23.

Згідно отриманих відповідей Державного реєстру речових прав на земельні ділянки (т. 1 а.с. 167-168) :

- за адресою Харківській області, с. Бабаї, вул. 1 Травня, 97 розташовано житловий будинок загальною площею 217,5 кв.м;

- за адресою Київська область, м.Вишневе, вул. Київська 23 знаходиться автозаправочна станція загальною площею 167,8 кв.м.

Враховуючи вказане, СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС встановлено, що фактичне завантаження та розвантаження олії у зазначених місцях не є можливим.

З урахуванням зазначеного, перевіркою встановлено не підтвердження факту відвантаження ТОВ «ІВАКАН» продукції на адресу ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» у сумі ПДВ 1 000 000,0 грн. Тобто, такі товари не постачалися та не надавалися. Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ «ІВАКАН» на ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались.

Враховуючи вищевказане, надані первинні документи ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» були складені з порушенням ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які не дають підстав для висновку щодо наявності необхідної умови для формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, а саме факту придбання послуг з метою їх використання в господарській діяльності позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки Акту перевірки щодо заниження ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» податку на додану вартість та податку на прибуток в результаті взаємовідносин ТОВ «ТЕХПРОМ» та ТОВ "ІВАКАН" відповідають фактичним обставинам справи, а позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оскільки суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, колегія суддів на підставі статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016р. по справі № 820/1428/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 03.10.2016 р.