Постанова № 61763637, 27.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р. Справа № 820/1939/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. по справі №820/1939/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

13.04.2016 року, Фізична особи - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати повністю рішення про застосування фінансових санкцій за №0000402100 від 23 грудня 2015 року на суму 28135, 00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій за №0000412100 від 23 грудня 2015 року на суму 29654, 59 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1939/16 від 23.06.2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Чернігівській області на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 01.12.2015 року №529 та направлень на перевірку від 01.12.2015 №768, №769 було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Результати перевірки викладені в акті №121/НОМЕР_1 від 03.12.2015 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - зберігання алкогольних напоїв у місця зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме: в магазині на вітрині та за прилавком, з метою реалізації.

На підставі зазначених висновків Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання від 23.12.2015 року №0000402100 та № 0000412100.

Не погодившись з рішеннями відповідача про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, спірні рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання від 23.12.2015 року №0000402100 та № 0000412100, прийняті відповідачем на підставі та у межах повноважень суб'єкта владних повноважень, з дотриманням встановленого строку на їх прийняття, розмір фінансових санкцій, визначених ними відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481-95-ВР (далі по тексту - Закону України №481-95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з ст. 15 Закону України №481-95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Цією ж статтею Закону України №481-95-ВР визначено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №251 від 28.05.2002 року визначено, що для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання. Заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.

До заяви додаються, документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

Отже, правовий аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що суб'єкт відповідальності за правопорушення щодо зберігання алкогольних напоїв та тютюну у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, є спеціальним.

Колегія суддів зазначає, що такий суб'єкт повинен мати ліцензію на відповідний вид діяльності, пов'язаний з виробництвом, оптовою чи роздрібною торгівлею алкогольними напоями, спиртом етиловим чи тютюновими виробами. Крім того, він має бути або виробником спирту, або суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює реалізацію алкогольної продукції чи тютюнових виробів, оскільки в цьому разі законодавством передбачено обов'язкове внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.

Таким чином, оскільки у позивача була відсутня ліцензія на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, роздрібна торгівля алкогольними чи тютюновими виробами не здійснювалась, а тому останній не повинен був вносити до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів відповідні відомості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року по справі №820/1939/16 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. по справі №820/1939/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за №0000402100 від 23 грудня 2015 року на суму 28135, 00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій за №0000412100 від 23 грудня 2015 року на суму 29654, 59 грн., винесені Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 03.10.2016 р.