Ухвала суду № 61763496, 28.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1063/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В :

29.03.2016 року Фізична особа-підприємуць ОСОБА_4 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати картку відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130012/2015/00037 та рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, відповідачем безпідставно не взято до уваги всі документи, що були подані позивачем, які підтверджують достовірність задекларованої вартості товару.

Разом з тим, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовом, обгрунтовуючи тим, що відповідачем не було надано позивачу оригіналів рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації №125130012/2015/0037, тому позивач був позбавлений можливості оскаржити рішення відповідача у встановлений законом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. визнано поважними причини пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої-п'ятої статті 58 Митного кодексу України, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, апелянтом заявлено заперечення на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. щодо визнання поважними причини пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою документів було встановлено суперечність відомостей в поданих до митної декларації підтверджуючих документах, внаслідок чого, податкові-повідомлення рішення прийнято правомірно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.08.2014 між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) та XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD (Постачальник), укладено Контракт №05082014/2 (далі - контракт).

Згідно з пунктом 1.1 контракту, його предметом є визначений товар з найменуванням зазначеним у специфікаціях; поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця; кожне замовлення укладається у формі специфікації, яка є невід'ємною частиною цього контракту; у кожній специфікації сторони погоджують конкретний перелік товарів та інші умови (а.с.20-23).

Відповідно п. 2.2, 2.3, 2.4 Контракту загальна вартість товару, що буде поставлятись по цьому контракту, становить 500000,00 доларів США; ціни окремих позицій будуть вказані в специфікаціях до цього контракту; ціни на товар вказуються відповідно до доларів США за певну одиницю товару на умовах FOB Ляньюньган, Китай; умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що оплата товару здійснюється у формі 100% попередньої оплати вартості товару на наступних умовах: 30% - попередня оплата та 70% - після отримання покупцем копії коносаменту.

При тлумаченні положень контракту в базисних умовах поставок будуть використовуватись правила тлумачення міжнародних торгових термінів, відповідно до положень «Інкотермс 2010» (п. 4.1. Контракту).

Пунктом 5.7 Контракту встановлено, що виробник товару: XUZHOU XUGONG TYRES CO., LTD, країна походження товару: Китай.

Відповідно до п. 6.1. Продавець повинен забезпечити упакування товару у відповідних контейнерах, забезпечуючи безпеку і цілісність товару протягом його транспортування морським і автотранспортом як в умовах декількох перевантажень, так і в умовах тривалого зберігання; кожна пакувальна одиниця повинна містити маркування (містити ім'я товару, кількість, назви фірми покупця і продавця, одиниці, що вимагають спеціального переміщення, повинні містити наступне маркування як наприклад «обережно», «не повертати», «верх») вартість пакувального матеріалу включена у вартість товару і не є предметом додаткової оплати.

Всі спори, які виникли при виконанні цього контракту і по яких не було досягнуто домовленості мирним шляхом, передаються сторонами на розгляд і остаточне вирішення Міжнародним комерційним арбітражем (м. Київ) (п. 8.1 Контракту).

На виконання умов контракту на адресу позивача надійшов товар з супровідною документацією.

14.09.2015 року для митного оформлення товару представником позивача ОСОБА_5 до Київської митниці направлено електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №125130012/2015/463564 разом із супровідними документами на товари - частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода більше як 61 см: New tyres/Шини нові/15,5-25/12 арт. L2- 24 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №1) та частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода менше як 61 см: New tyres/Шини нові/17,5 L-24/10 арт. R4A- 30 шт.; New tyres/Шини нові/12,5/80-18/12 арт. ІMP600- 6 шт.; New tyres/Шини нові/405/70-20\14 арт. R1 TL- 4 шт.; New tyres/Шини нові/15.5/80-24/16 арт. R1 TL- 76 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №2) (а.с.103-105).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Не погодившись з визначеним методом відповідачем 14.09.2015 на електронну пошту декларанта направлено запит про надання додаткових документів, а саме: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором поставки товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки щодо здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) прайс-листи виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправника; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями (а.с. 148).

На вказаний запит Київської митниці ДФС України позивачем надано: прайс-лист виробника товару від 01.07.2015, копію митної декларації відправлення та експертний висновок Житомирської промислової палати № В-2340/1 від 15.09.2015.

Відповідачем 17.09.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/463564, в графі 33 якого вказано:

- Товар №1: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визначено на підставі раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 15.11.2014 №1002500001/2014/024145;

- Товар №2: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59-60 Митного кодексу України, методи згідно зі статтями МК України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо складових для визначення за даними методами. Метод № 6 - Митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 21.08.2015 №110010000/2015/5822.

Київською митницею ДФС прийнято рішення із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості товарів на підставі наступних документів (згідно графи 18 цього рішення «Додаткова інформація /додаткові документи»): декларації митної вартості №125130012/2015/463564 від 14.09.2015; міжнародної автомобільної накладної (CMR) №1051 від 12.09.2015; коносаменту (Bill of Lading) TAO8407822 від 20.07.2015; банківського платіжного документу, що стосується товару №1230 від 28.08.2015; рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5070 від 04.09.2015; каталогу виробника від 11.09.2015; рахунку-фактури (інвойсу) ZD15036 від 16.07.2015; пакувального листа ZD15036 від 16.07.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №2 від 07.04.2015; зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №05082014/2 від 05.08.2015; договору (контракту) на перевезення SC-2055 від 03.10.2014; сертифікату про походження товару загальної форми 15С3203А0072/00127 від 16.07.2015 (а.с.139-140).

На підставі даного рішення відповідачем 17.09.2015 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125130012/2015/0037 про відмову у прийнятті МД №125130012/2015/463564 від 14.09.2015 та заявлено вимогу, згідно якої для пропуску товару через митний кордон позивачу необхідно подати нову митну декларацію із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом (а.с.141-142).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ (надалі МК) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1-3 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно п.2 ст. 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Згідно із пунктом 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості товару, як то передбачено ст.53 МК України.

Відповідач проаналізувавши подані позивачем документи вирішив, що відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється).

Колегія суддів погоджується й з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), з огляду на наступне.

Законодавством визначений обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції, стверджуючи, що «аналіз графи 33 оскаржуваного рішення від 17.09.2015 свідчить про відсутність інших доводів, окрім твердження про те, що прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється), порушив норми матеріального права, оскільки не зазначив в чому саме полягає протиправність дій митниці та якою нормою матеріального права це підтверджується не заслуговує на увагу, оскільки судом зазначено, що нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд

Дана правова позиція узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його ухвалі від 26.03.2015 у справі №К/800/38254/14.

Водночас судом першої інстанції враховуючи висновок, висловлений у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), правильно зауважено, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що при митному оформленні товарів позивачем не надана інформація щодо числових значень складових митної вартості товарів, а саме - витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів в місце призначення, витрат на страхування та неповної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, оскільки рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/110028/2 від 17.09.2015 не містить посилань митного органу щодо сумніву з приводу числових значень складових митної вартості товарів в частині вищезазначених витрат, недоліків і виходить за межі встановлених обставин митним органом в спірному рішенні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскарженого рішення про коригування митної вартості необґрунтовано посилається на обставини та факти, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення на момент його прийняття, оскільки суб'єкт владних повноважень позбавлений можливості, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатись на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення.

Оскаржуване рішення відповідача правильно оцінювалося судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані декларантом документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Внаслідок вказаного, сумніви, які виникли у відповідача щодо достовірності поданих декларантом відомостей, були необґрунтованими.

Таким чином, враховуючи надані позивачем та відповідачем докази, та положення ч.2 ст.72 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, як протиправні, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення та застосування резервного методу.

Заперечення апелянта на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року щодо визнання поважними причин пропуску строку позивачем колегія суддів вважає також не обгрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження направлення спірного рішення про коригування митної вартості товарів в додатку до означених відповідачем електронних повідомлень або доказів направлення на адресу декларанта рішення про коригування митної вартості товарів іншим електронним повідомленням до суду не надано.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Інші доводи апелянта не заслуговують також уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, які зазначені вище.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 03.10.2016р.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.