Ухвала суду № 61763471, 03.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4917/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ПРОДМАРТ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПРОДМАРТ" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 року №0001681203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку приватного підприємства "ПРОДМАРТ" з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки за 2015 рік.

За наслідком проведеної перевірки 26.02.2016, відповідачем складено акт №98/12-03-13 від 26.02.2016 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки (далі - акт перевірки).

Зі змісту акту перевірки слідує, що податковим органом встановлено порушення позивачем п. 57.21 ст. 57 та ст. 287 ПК України.

На підставі зазначених висновків, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення №0001681203 від 16.03.2015, яким приватне підприємство "ПРОДМАРТ" зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 48 398, 61 грн. за затримку на 5 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 483 986, 10 грн.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Водночас, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПК України).

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 по справі №910/23513/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 внесено зміни до пункту 4.2. договору оренди земельної ділянки від 05.04.2007 укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством "Продмарт", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1083, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 16.04.2007 за № 78-6-00434, виклавши його у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

Як стверджує позивач, на підставі вказаного рішення ним було сплачено суму, на яку збільшився податок (порівняно з 1,5 %) з урахуванням самостійно нарахованого штрафу 3% та пені у загальному розмірі 547 000, 00 грн. Вказані обставини підтверджуються платіжним дорученням №962 від 19.01.2016, копія якого долучена до матеріалів справи.

В подальшому, приватним підприємством "ПРОДМАРТ" 20.01.2016 подано уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за №9273814506 щодо збільшення суми податку за період з 21.04.2015 по 31.12.2015 включно на суму 515 500, 36 грн., а також суми штрафу у розмірі 15 465, 00 грн. та пені 15 046, 74 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що при поданні уточнюючої декларації в останній було допущено помилку, а саме помилково продубльовано показники у рядку 5 "Нараховано до збільшення податкового зобов'язання за 2015 рік на періоди, за якими не настав термін сплати", які вже були враховані та відображені в рядку 7 "Розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або поточного року, за який минув термін сплати".

Враховуючи вказані обставин, приватним підприємством "ПРОДМАРТ" 25.01.2016 було подано ще одну уточнюючу декларацію за №9274216928 для коригування помилкового завищення, подвоєного зобов'язання позивача.

Проаналізувавши вказані обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактично сума податкового зобов'язання приватним підприємством "ПРОДМАРТ" не збільшувалася.

Разом з цим, судом встановлено, що камеральна перевірка була здійснена 26.02.2016, тобто після подання позивачем уточнюючої декларації 25.01.2016.

Таким чином, в контексті 54.1 ст. 54 ПК України саме сума грошового зобов'язання визначена в уточнюючій декларації від 25.01.2016 є узгодженою.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявне платіжне доручення від 19.01.2016 №962, що підтверджує сплату узгодженого грошового зобов'язання визначеного в уточнюючій декларації від 25.01.2016, а також, звертаючи увагу на те, що акт перевірки та оскаржуване рішення складені відповідачем після подання позивачем уточнюючої декларації від 25.01.2016 (реєстраційний номер 9274216928), доказів невідповідності якої вимогам законодавства відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приватним підприємством "ПРОДМАРТ" не було допущено несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених чинним законодавством, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.