Ухвала суду № 61763460, 29.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р.Справа № 588/179/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 588/179/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області

про зобов`язання вчинити дію по нарахуванню пенсії за вислугу років,

ВСТАНОВИЛА:

17.02.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області виконати не вчинену дію по нарахуванню позивачу пенсії за вислугу років;

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 06.06.2016 року по справі № 588/179/16-а адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про зобов'язання вчинити дію по нарахуванню пенсії за вислугу років задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області виконати не вчинену дію по нарахуванню ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УПФ України в Тростянецькому районі Сумської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 06.06.2016 року по справі №588/179/16-а та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова суду підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням вимог ст. 159 КАС України щодо законності та відповідності нормам матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з 1980 року працює в ДЕПО ст. Смородине Південної залізниці на різних посадах, що підтверджується копією його трудової книжки.

Згідно довідки Відокремленого підрозділу "Вагонне Депо Основа" ДП "Південна залізниця", яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії за №2261 від 03.11.2014 року, ОСОБА_1 працював у вагонному депо Основа Південної залізниці: з 01.07.1996 року, з 19.09.2003 року, з 30.12.2004 року на посаді - оглядач - ремонтник вагонів магістральних залізниць, зайнятий на пункті контрольно-технічного огляду вагонів ст. Смородине - 2 класу, що підтверджується також виписками з наказів. Працюючи за даними професіями ОСОБА_1 користується правом на пенсію за вислугу років, згідно ст.55-А Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року і Списку професій робочих локомотивних бригад і окремих категорій працівників, що безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені згідно постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року.

Вагонне депо Основа Південної залізниці з 01.06.2012 року перейменоване на відокремлений підрозділ "Вагонне депо Основа" Державного підприємства "Південна залізниця" наказом начальника залізниці за №166/Н від 26.04.2012 року.

26.01.2016 року позивач звернувся із заявою до УПФ в Тростянецькому районі Сумської області з приводу призначення пенсії за вислугу років на підставі наданих ним документів.

Листом УПФУ в Тростянецькому районі Сумської області від 05.02.2016 року в призначенні позивачу пенсії за вислугу років було відмовлено на тій підставі, що його пільговий стаж за період з 30.12.2004 року по 26.01.2016 року склав 11 років 26 днів, що є недостатнім пільговим стажем для призначення пенсії за вислугу років, згідно ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, відповідачем в листі було вказано, що посада слюсаря по ремонту рухомого складу, оглядача, оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих на пункті контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) вагонів позакласних, 1 та 2 класу Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, і користуються право на пенсію за вислугою років, затв. постановою КМУ за №583 від 12.10.1982 року, не передбачена. Відповідно до запису в трудовій книжці з 30.12.2004 року пункт контрольно-технічного обслуговування ст. Смородине перейменовано в пункт технічного обслуговування (ПТО) ст. Смородине. В розрахунок пільгового стажу входить період з 30.12.2004 року по 26.01.2016 року та складає 11 років 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років.

Не погодившись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували правомірність дій відповідача щодо не нарахування пенсії за вислугу років позивачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що ОСОБА_1, починаючи з 1980 року працює в ДЕПО ст.Смородине Південної залізниці на різних посадах, що підтверджеється копією його трудової книжки.

Згідно довідки Відокремленого підрозділу "Вагонне Депо Основа" ДП "Південна залізниця", яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії за № 2261 від 03.11.2014 року, ОСОБА_1 працював у вагонному депо Основа Південної залізниці: з 01.07.1996 року, з 19.09.2003 року, з 30.12.2004 року на посаді - оглядач -ремонтник вагонів магістральних залізниць, зайнятий на пункті контрольно-технічного огляду вагонів ст.Смородине - 2 класу, що підтверджується також виписками з наказів.

Працюючи за даними професіями ОСОБА_1 користується правом на пенсію за вислугу років, згідно ст.55-А Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року і Списку професій робочих локомотивних бригад і окремих категорій працівників, що безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені згідно постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року. Вагонне депо Основа Південної залізниці з 01.06.2012 року перейменоване на відокремлений підрозділ "Вагонне депо Основа" Державного підприємства "Південна залізниця" наказом начальника залізниці за №166/Н від 26.04.2012 року .

26.01.2016 року позивач звернувся із заявою до УПФ в Тростянецькому районі Сумської області з приводу призначення пенсії за вислугу років на підставі наданих ним документів.

Листом УПФУ в Тростянецькому районі Сумської області від 05.02.2016 року в призначенні позивачу пенсії за вислугу років було відмовлено на тій підставі, що його пільговий стаж за період з 30.12.2004 р. по 26.01.2016 р. склав 11 років 26 днів, що є недостатнім пільговим стажем для призначення пенсії за вислугу років, згідно ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому відповідачем в листі було вказано, що посада слюсаря по ремонту рухомого складу, оглядача, оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих на пункті контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) вагонів позакласних, 1 та 2 класу Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, і користуються право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою КМУ за № 583 від 12.10.1982 року, не передбачена. Відповідно до запису в трудовій книжці з 30.12.2004 року пункт контрольно-технічного обслуговування ст. Смородине перейменовано в пункт технічного обслуговування (ПТО) ст. Смородине. В розрахунок пільгового стажу входить період з 30.12.2004 року по 26.01.2016 року та складає 11 років 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років.

Під час зміни назв структурних підрозділів професія позивача не зазнала змін, характер його роботи і посадові обов'язки, як на пункті контрольно-технічного огляду, так і на пункті технічного огляду не змінилися, що підтверджується довідкою безпосереднього власника таких підрозділів та наказами № 13 від 04.01.2001 року, № 444 від 26.12.2005 року, № 604 від 20.12.2010 року "Про затвердження Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких засвідчено право на пільги та компенсації, а отже вказані періоди відповідачем було безпідставно вилучено з пільгового стажу позивача.

Доводи апелянта на те, що з 30.12.2004 року пункт контрольно-технічного обслуговування ст.Смородине перейменовано в пункт технічного обслуговування (ПТО) ст. Смородине також є безпідставним, оскільки згідно копії наказу за №398 від 30.12.2004 року Вагонному депо Основа Південної залізниці було введено в дію новий штатний розпис вагонного депо Основа. Деякі назви цехів і пунктів були скориговані. Коригування було впроваджене з урахуванням на той час рекомендацій щодо термінології та технічних виразів шляхом внесення змін до штатного розкладу, з подальшим приведенням у відповідність до якого карток П-2 та трудових книжок. У цьому штатному розписі назва "пункт контрольно-технічного обслуговування ст.Смородине" була скоригована на "Пункт технічного обслуговування вагонів ст.Смородине (2 клас станції)" .

Крім того, починаючи з 2001 року позивач постійно працював на атестованих робочих місцях, які дають право на пільговий стаж.

Відповідно до ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи з того, що відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували правомірність дій відповідача щодо ненарахування пенсії за вислугу років позивачу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Тростянецького районного суду Сумської області від 06.06.2016 року по справі № 588/179/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06.06.2016р. по справі № 588/179/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2016 р.