Ухвала суду № 61763244, 04.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пікалова Н.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року справа №234/9001/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., за участю секретаря судового засідання Борисова А.А., представника відповідача Голованік М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 07 липня 2016 р. у справі № 234/9001/16-а (головуючий І інстанції Пікалова Н.М.) за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якому просила, визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не виплаті з березня 2016 року щомісячної адресної допомоги, особам які переміщуються з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції, для покриття втрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати відповідача призначити виплату щомісячної адресної допомоги, особам які переміщуються з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції, для покриття втрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з березня 2016 року (а.с.2-8).

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 07 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції зобов'язав Управління праці та соціального захисту населення у м. Краматорську призначити ОСОБА_3 виплату щомісячної адресної допомоги, особам які переміщуються з тимчасово окупованої території України та проведення антитерористичної операції, для покриття втрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з березня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовив (а.с.31-32).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що на час звернення позивача до відповідача, а саме в березні 2016 року, на зворотному боці довідки переміщених осіб, не було відмітки територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання переміщених осіб, що стало підставою для відмови позивачу в призначенні адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі. На теперішній час управлінням прийнято рішення про призначення допомоги позивачу з червня 2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_3 є громадянином України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Донецьку, зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_1, що підтверджено копією паспорта (а.с.13-14).

У 2015 році, позивач фактично змінив своє місце проживання на м. Дніпродзержинськ, а в наступному на м. Краматорськ.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про взяття на облік, як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивачу видано довідку від 23 березня 2016 року № 1426/68676 про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.11).

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про призначення йому щомісячної адресної допомоги, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради листом від 03 квітня 2016 року № 01-08/936, позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги на підставі п. 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 та п. 2, 3, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 та відповідно до листа МСПУ № 75610114-161/081 від 20.01.2016, оскільки відсутній штамп ДМС (а.с.16)

Позивач звернувся до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради з запитом щодо здійснення на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання.

Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради листом від 01.08.2016 року повідомило, що нормативні правові акти станом на 30.05.2016 нормативно-правові акти не приведені у відповідність Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з питання проставлення в довідці про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання. Також зазначено, що на теперішній час жодним законом України не передбачено проставлення у довідці про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи відмітки про реєстрацію місця проживання (а.с.12).

Відповідно до матеріалів справи, позивач станом на 04.07.2016 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб м. Краматорська.

Також, позивачу з 21.06.2016 року по 20.12.2016 року на підставі його особистої заяви прийнято рішення щодо призначення виплати адресної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач на момент звернення за щомісячною допомогою мав статус особи яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджено відповідною довідкою, дії відповідача щодо відмови в наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання є неправомірними.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, з огляду на наступне.

Згідно зі статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1706-VII, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з частиною 3 статті 4 вищевказаного Закону для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі - Постанова № 505), передбачає, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (пункт 2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач була взята відповідачем на облік як внутрішньо переміщена особа.

Повідомленням про відмову в наданні допомоги переміщеним особам позивачу було повідомлено про не призначення щомісячної адресної допомоги відповідно до заяви згідно з п. 6, 7 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова № 509), а саме через відсутність на зворотному боці довідки відмітки Територіального підрозділу ДМС.

24 грудня 2015 року було прийнято Закон України від 24.12.2015 № 921-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 921-ІІІ), пунктом 1 статті 1 якого довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання особи, визначених Законом України від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону № 921-ІІІ, доповнена частина 1 статті 4 Закону № 1706-VII, яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив пункт 5 частини 2 статті 9 Закону № 1706-VII, норма якого передбачала обов'язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Колегія суддів зазначає, що відмовляючи у призначенні та виплаті щомісячної адресної грошової допомоги, відповідач виходив з того, що листом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2016 № 756/01/14-16/081 було роз'яснено, що до внесення змін до Постанов КМУ № 505, № 509 механізм обліку внутрішньо переміщених осіб та призначення їм щомісячної адресної допомоги залишається незмінним, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Пунктом 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги Кабінетом Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами.

Юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та пункту 3 частини 1 статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

З огляду на принцип законності пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на пункт 7-1 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству. Відсутність такої відмітки в довідці не нівелює права особи на отримання відповідної допомоги.

Крім того, частиною 1 статті 12 Закону № 1706-VII визначено вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, серед яких відсутня така обставина як відсутність відмітки територіального підрозділу ДМС на зворотному боці довідки про взяття на облік.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

Пунктами 6, 7, 12 Порядку № 505, наведений виключний перелік підстав за якими допомога не призначається та її виплата припиняється, серед яких відсутня така підстава як відсутність відмітки територіального підрозділу ДМС на зворотньому боці довідки про взяття на облік.

Оскільки не встановлено фактичних підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених статтею 12 Закону № 1706-VII, та підстав для відмови у виплаті або припинення виплати допомоги, передбачених наведеними нормами Порядку № 505, рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, є незаконним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності, викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні щомісячної державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом № 1706-VII, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Крім того, 11 червня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 352 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509», відповідно до якої, довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону № 1706-VII. Таким чином, довідка позивача, яка видана 23 березня 2016 року є дійсною та діє безстроково. Кірм того, вказаними змінами пункт 7-1 Порядку № 509 викладено в новій редакції, в якому відсутній обов'язок проставлення на довідці відмітки територіального підрозділу ДМС.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 07 липня 2016 р. у справі № 234/9001/16-а залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 07 липня 2016 р. у справі № 234/9001/16-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 04 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А.Васильєва

Р.Ф. Ханова