Ухвала суду № 61763083, 22.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2016 рокусправа № 808/913/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року по справі № 808/913/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 92-100), просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не було допущено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчуваннята послуг». Отримані готівкові кошти за надання в оренду приміщення позивачем внесено до Книги обліку доходів та витрат, прибуток від оренди відображено в декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік та сплачено податки з цих доходів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повдіомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.01.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що при її прийнятті судом невірно застосовано та порушено норми матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 21.08.2015р. по 11.09.2015р. проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. та додержання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р.

В ході перевірки встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року та ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 18.09.2015р. №74/1720/НОМЕР_3, на підставі якого контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016р.:

- № НОМЕР_1, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 142125,00 грн. згідно зі ст.. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» ;

- №0004651702, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн. згідно зі ст.. 17 до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно протиправності дій податкового органу щодо прийнятих повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до абзацу 3, 17 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» - розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивач перебував на загальній системі оподаткування, здійснював роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та надавав приміщення в оренду.

ТОВ «ОСОБА_2 Фарма» за оренду приміщення сплатило готівкою ФОП ОСОБА_1 26425,00 грн. згідно договору оренди та прибуткового касового ордеру №1 від 29.09.2014 р. на суму 2500,00 грн., прибуткового касового ордеру №2 від 23.10.2014 р. на суму 5000,00 грн., прибуткового касового ордеру №3 від 11.11.2014 р. на суму 5000,00 грн, прибуткового касового ордеру №4 від 03.12.2014 на суму 4772,000 грн, прибуткового касового ордеру №5 від 10.12.2014 р. на суму 5020,00 грн., прибуткового касового ордеру № 7 від 30.12.2014 на суму 4133,00 грн.

ФОП ОСОБА_2 за оренду частини нежитлового приміщення виплатило готівкою ФОП ОСОБА_1 2000,00 грн. згідно договору оренди та прибуткового касового ордеру №1 від 03.11.2014 р. на суму 1000,00 грн і прибуткового касового ордеру № 2 від 01.12.2014 р на суму 1000,00 грн.

Вказані суми внесені до Книги обліку доходів та витрат Позивача (а. с. 41-47).

Зазначений дохід задекларовано в декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Факт оприбуткування отриманої позивачем готівки підтверджено прибутковими касовими ордерами, Касовою книгою та Книгою обліку доходів та витрат. Вказані факти відповідачем не заперечуються.

Приміщення є власністю позивача, який надавав послуги з надання в оренду власного майна, тому, з огляду на п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ФОП ОСОБА_1 мав право не застосовувати РРО.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти, отримані від надання приміщення в оренду відносяться до надходжень, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією ліцензійної продукції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 3 жовтня 2016 року.

Головуючий:В.Ю. Поплавський

Суддя:Д.В. Чепурнов

Суддя:С.В. Сафронова