Постанова № 61763072, 28.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" вересня 2016 р.справа № 804/866/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 р. у справі № 804/866/16

за позовом Дніпродзержинської міської ради

до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання протиправним, скасування пункту вимоги, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року Дніпродзержинська міська рада (далі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати п.3 вимоги відповідача від 26.11.2015 року № 04-08-02-13-9898 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 33259,07 грн. (а.с. 4-9)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 р. адміністративний позов задоволено (а.с.79-81).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскільки оскаржувана вимога стосується відшкодування збитків, завданих державі, які не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, вона не може бути скасована в адміністративному суді. (а.с. 89-92).

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити її з підстав зазначених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що фахівцями ДФІ, відповідно до пункту 1.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на III квартал 2015 року на підставі направлення від 10.09.2015 року №1047, виданого начальником ДФІ в Дніпропетровській області, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності, законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста, в Дніпродзержинській міській раді за період з 01.01.2013р. по 31.08.2015р.

Результати ревізії оформлено актом від 22.10.2015 року №08-20/19.

З огляду на виявлені порушення, ДФІ міському голові м. Дніпродзержинська ОСОБА_3 надіслано лист (вимогу) від 26.11.2015 року №04-08-02-13/9898 «Про усунення виявлених ревізією порушень», в пункті 3 якого зазначено, що ревізією встановлено порушення п.3.3.10.1, 3.2.1, 3.2.7.8 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 зі змінами і доповненнями у період їх дії, та п.6.4.4.1 ДСТУ БД.1.1-1:2013, в акти приймання виконаних підрядних робіт (Ф.№КБ-2в) з «Капітального ремонту покрівлі будівлі Дніпродзержинської міської ради за адресою: пл. Дзержинського, 2» включено без підтверджуючих первинних документів перевезення сміття на відстань до 25 км (норма СЗ11-25-М), та застосовано невірні коефіцієнти та ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, що призвело до зайвої сплати коштів міського бюджету завищеної вартості будівельних робіт ТОВ «Виробниче обєднання Будальтернатива» на загальну суму 33259,07 грн., та завдано збитків установі на вказану суму (а.с. 10-11).

Цією вимогою відповідач вимагає усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку та відповідно до п.46 Порядку №550 вичерпну інформацію про вжитті заходи з усунення порушень разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати ДФІ в Дніпропетровській області до 04.12.2015 року.

Не погодившись з цим висновком, а саме пунктом 3 вищезазначеної вимоги, ДФІ у Дніпропетровській області в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 33259,07 грн., позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування пункту вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявним у матеріалах справи висновком експертного будівельно-технічного дослідження №647/01-16 від 25.01.2016 визначено, що факт завищення вартості виконаних підрядних робіт по договору підряду №87-юр від 27.05.2013 року, ТОВ Виробниче обєднання Будальтернатива на обєкті Капітальний ремонт покрівлі будівлі Дніпродзержинської міської ради за адресою: пл. Дзержинського, 2 на суму вказану в акті ДФІ в Дніпропетровській області №08-20/19 від 22.10.2015 року є таким, що не підтверджується, а отже, думка відповідача, щодо завищення вартості будівельних робіт ТОВ Виробниче обєднання Будальтернатива базується на припущеннях і спростовується вищезазначеним висновком експертного будівельно-технічного дослідження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

В даному випадку у справі, яка розглядається, Інспекція предявила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача.

При цьому оскаржений пункт вимоги Інспекції вказує на виявлені збитки та їх розмір (а.с. 11)

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів не знаходить підстав для спростування зазначеного висновку Верховного Суду України.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання протиправним та скасування п.3 вимоги від 26.11.2015 року № 04-08-02-13-9898 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 33259,07 грн.

Відповідно до ст.. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, постанову суд першої інстанції скасувати, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинської міської ради.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.3 ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 р. у справі №804/866/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун