Постанова № 61762776, 22.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа № 805/1285/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення в частині.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.03.2016 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 159 314, 74 грн.

Позивач вважає, що спірне рішення відповідача в кастині штрафних санкцій в розмірі 141 505, 49 грн. є таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме: неправомірно нарахована пеня за несвоєчасну плату єдиного внеску за грудень 2013 року на суму 1218, 80 грн. з підстав її повторного нарахування, а також нарахування за період з 14.04.2014 року по 13.01.2015 року, що вже визнано неправомірним по справі № 805/919/15-а; неправомірно нарахована пеня на суму 7731, 03 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період квітень 2014 року, травень 2014 року за період з 03.06.2015 року по 27.10.2015 року, оскільки вимога № Ю-1 від 07.04.2015 року мала статус оскарженої; неправомірно за період з 14.04.2014 року до 27.10.2015 року застосовано штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску за березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року на суму 96 905, 66 грн., з підстав заборони застосовувати до позивача санкції за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску в період з 14.04.2014 року; неправомірно за період з 14.04.2014 року до 27.10.2015 року нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2014 року, лютий 2014 року на суму 43 381, 03 грн. з підстав заборони застосовувати до позивача санкції за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску в період з 14.04.2014 року.

На підставі викладено позивач просив скасувати спірне рішення в частині 141 505, 49 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача через канцелярію суду надав письмові заперечення, згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позову та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" є юридичною особою, зареєстроване як платник єдиного внеску в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

28.11.2014 року позивачем до відповідача було надано заяву від 27.11.2014 року № 346-61 щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14.04.2014 року до закінчення АТО. Листом відповідача від 08.12.2014 року № 8069/10/05-40-17 повідомлено позивача про те, що положення п.9 (3) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не можуть бути застосовані до визначення у встановленому законодавством порядку остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО.

19.01.2015 року відповідачем прийнято Рішення № 0000131700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску за грудень 2013 року застосовано штраф у розмірі 7 629,75 грн та нарахована пеня в розмірі 25 771,37 грн., які розраховані за період з 21 січня 2014 року до 13 січня 2015 року (включно).

07.04.2015 року відповідачем винесено вимогу №Ю-1 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску за період з 14.04.2014 року по 31.03.2015 року в розмірі 737 753,89 грн.

У відповідь на заяву від 30.04.2015 року, листом відповідача від 13.05.2015 року № 2864/08/05-40-013 повідомлено позивачу про відсутність правових підстав для звільнення ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» від виконання обов'язків передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Листом Донецької торгово-промислової палати від 15.07.2015 року № 1011/12.12-03 повідомлено позивача про те, що згідно норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», підтвердження настання обставин непереборної сили та видачу сертифікату не передбачено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року скасовано вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.04.2015 року № Ю-1 в сумі 737 753,89 грн.

17.03.2016 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 159 314, 74 грн. з яких штраф в розмірі 31 983, 47 грн., за період з 21.01.2014 року до 27.10.2015 року та пеня в розмірі 127 331, 27 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року, скасовано рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 19 січня 2015 року № 0000131700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені за період з 14 квітня 2014 року по 13 січня 2015 в сумі 19 362,40 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят дві грн. 40 коп. ), в іншій частині позовних вимог відмовлено.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону - 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Також, ч. 13 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9.3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, суд зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Суд зазначає, що спірним у даному випадку є наявність у відповідача підстав для прийняття відносно позивача спірного рішення в певній частині, яким до останнього застосовано штрафні санкції.

На переконання суду відповідач, приймаючи спірне рішення в певній частині, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване з посиланням на статтю 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Також суд зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Також суд погоджується з позицією позивача з приводу скасування відповідної частини санкцій у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку про скасування рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.03.2016 року № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 159 314, 74 грн. в частині 141 505, 49 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа; згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення в частині - задовольнити.

Скасувати рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.03.2016 року № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 159 314, 74 грн. в частині 141 505, 49 грн.

Стягнути з Мангуської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39885059, юридична адреса: 87400, Донецька обл., смт. Мангуш, вул. Леніна, 75) на користь Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод" (ЄДРПОУ 32954671, Донецька обл., смт. Мангуш, вул. Мурзи, б. 16, кв. 6) судовий збір у розмірі 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) гривень 58 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.