Рішення № 61762176, 29.09.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7928/16-ц

Провадження № 2/750/2360/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

за участю секретаря Кравченко І. В.,

за участю позивача,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що вона працювала в Публічному акціонерному товаристві «Чернігівський завод радіоприладів». 17.12.2015 року позивач звільнилась із роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, однак при звільненні відповідач не виплатив заборгованість із заробітної плати в сумі 2196,36 грн., внаслідок чого позивач просить стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16843,98 грн. Також позивач просила стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. мотивуючи дану позовну вимогу тим, що внаслідок затримки у виплаті заробітної плати у неї утворилась заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, була позбавлена можливості купувати продукти харчування, ліки, вимушена була відмовитись від санаторно-курортного лікування.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити, надала письмові заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач була 17.12.2015 року звільнений з посади економіста з планування 2 категорії (а.с. 5).

Відповідно до копії розрахункового листка станом на лютий 2016 року борг відповідача перед позивачем становив 2196,36 грн (а.с. 6).

Відповідно розрахунку здійсненого позивачем, заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні становить 16843,98 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, який відповідачем не ос порений, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 128,58 грн. без утримання податку і обовязкових платежів.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця,погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разівна місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог абз. 2 п. 2 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Суд не приймає до уваги розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснений позивачем, оскільки останній застосовував пятиденний робочий тиждень, а позивач працювала з в умовах чотириденного робочого тижня, а також розрахунок здійснено без врахування положень Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року.

Оскільки позивача було звільнено з роботи 17.12.2015 року, затримка розрахунку при звільненні становить 131 робочий день, що в грошовому еквіваленті становить: 128,58 грн. (середньоденний заробіток)*131 днів=16843,98 грн. без утримання податків й інших обовязкових платежів.

Відповідно до копії виписки-епікризу № 2571 із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення з ліжками нейрохірургії позивач ОСОБА_1 з 11.04.2016 року по 22.04.2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, внаслідок затримки з виплати заробітної плати позивач зазнала моральних страждань, змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Суд вважає достатнім розміром моральної шкоди у звязку із затримкою у виплаті заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача - 1000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн. та, оскільки позовні вимога про стягнення моральної шкоди задоволена на 20 % стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування судового збору підлягає сума в розмірі 110,24 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2196 грн 26 коп. ( дві тисячі сто девяносто шість грн. одна тисяча чотириста тридцять грн. сімдесят вісім коп)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16843 грн 98 коп (шістнадцять тисяч вісімсот сорок три грн. девяносто вісім коп), сума вказана без утримання податків й інших обовязкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (оду тисячу грн.) грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 110 грн 24 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави 551 грн 20 коп судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя