Рішення № 61760419, 05.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4441/16

Справа №760/10154/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Здорик Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування та матеріального збитку, -

В С Т А Н О В И В:

06.06.2016 позивачка звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» та просила суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі: 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень, 00 копійок, понесені на проведення авто товарознавчого дослідження КТЗ у сумі: 1000 (одна тисяча) гривень, 00 копійок, суму пені в розмірі: 33 358 (тридцять три тисячі триста п'ятдесят вісім) гривень, 40 копійок, а також судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі: 833 гривні, 58 копійок.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 26 вересня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода ( надалі - ДТП ), в якому водієм ОСОБА_2, що керував автомобілем «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1, було ушкоджено автомобіль ОСОБА_3, «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2, чим останній було спричинено матеріальну шкоду.

Як вказує позивач, ДТП відбулося з вини водія автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2, що підтверджується постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.2014.

Зазначено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1, на момент настання ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі полісу №АІ/0042349.

Позивачка пояснила, що в зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1, застрахована у відповідача, 26 вересня 2014 року вона звернулася до відповідача із повідомленням про ДТП №ЦВ-11542.

Зазначено, що з метою визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2, позивачка звернулась з відповідною заявою до ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», на виконання дослідження вона понесла витрати в сумі 1 000 грн.

Вказала, що відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №С14-558 від 27.10.2014, складеного спеціалістом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», розмір матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2 становить 96 040, 09 грн.

Зазначено, що 16.10.2014 позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачкою пояснено, що станом на 27.10.2014 відповідач отримав всі необхідні документи від потерпілого за даною подією, яка містить ознаки страхового випадку.

Позивачка вказала, що розмір франшизи, відповідно до Полісу ОСЦПВ № АІ/0042349, становить 1000 гривень, 00 копійок., зазначила, що відповідач зобов'язаний сплатити страхове відшкодування за даним випадком з урахування франшизи у повному обсязі, та крім цього, з відповідача підлягають стягненню витрати на проведення автотоварознавчого дослідження КТЗ, загальна сума складає 50 000,00 грн.

Позивачка вказує, що відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування до 27.01.2015, однак цього не зробив.

Як зазначено, оскільки відповідачем не виконано покладених на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язків сплати страхового відшкодування, ним повинно бути сплачено пеню за період прострочення зобов'язання з 28.01.2015 по 06.06.2016 із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивачка вказує, що загальна сума пені, що підлягає стягненню, становить 33 358 гривень 40 копійок.

З урахуванням викладеного, позивачка просила позов задовольнити.

21 червня 2016 року ухвалою судді відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

18.04.2016 представник позивачки в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

05.09.2016 відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином відповідно до вимог ст. 74, 75, 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з цього та вимог ст. 77 ЦПК України суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 вересня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якому водієм ОСОБА_2, що керував автомобілем «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1, було ушкоджено автомобіль ОСОБА_3, «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2.

Відповідно до постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.08.2015 в адміністративній справі № 752/21189/14-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 (а.с.8 ).

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю марки «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується довідкою, виданою інспектором СОМДТП Солом'янського ВДАІ РУ ГУМВС в м. Києві Сімоновим С.В. (а.с. 7).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки автомобілем «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0042349 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія».

З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2014 року позивачка звернулася до відповідача із заявою (повідомленням) про ДТП №ЦВ-11542 (а.с. 9-11).

Встановлено, що 16 жовтня 2014 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про страхове відшкодування №12834 (а.с. 12).

Проте, як вбачається з матеріалів цивільної справи, та не спростовано відповідачем, останній ніяким чином не відреагував на відповідну заяву та не виплатив страхове відшкодування.

Як вбачається з копії квитанції до прибуткового касового ордера №36 від 27.10.2015, ОСОБА_1 було сплачено 1000,00 грн. ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» за оцінку транспортного засобу (а.с. 13).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №С14-558 від 27.10.2014, складеного спеціалістом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза- Стандарт», розмір матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Hyundai Accent» д.н.з. НОМЕР_2 становить 96 040, 09 грн. (а.с. 14-48).

Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 12 цього Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п.6 Постанови ПВСС України за №4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно полісу № АІ/0042349 ліміт відповідача за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить: 50 000 ( п'ятдесят тисяч ) грн. 00 коп., франшиза становить 1 000 грн., отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 49 000 грн., крім того, вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь витрат, понесених на проведення дослідження КТЗ в сумі 1000 грн., є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Так, представником позивача пеня розраховувалась за період 28.01.2015 - 06.06.2016, визначено, що до стягнення підлягає 33 358, 40 грн. , розрахунок проводився за наступною формулою :

Сума пені = сума заборгованості * ставка пені, у відсотках за день просторочення * кількість днів прострочення.

Згідно даних з офіційного сайту Національного банку України з 13.11.2014 по 06.02.2015 облікова ставка НБУ становила 14,0 %, з 06.02.2015 по 04.03.2015 - 19,5 %, з 04.03.2015 по 28.08.2015 - 30 %, з 28.08.2015 по 25.09.2015 - 27 %, з 25.09.2015 по 22.04.2016 - 22 %, з 22.04.2015 по 27.05.2016 - 19 %, з 27.05.2016 по 06.06.2016 - 18 % (а.с. 49-51).

Так, пеня становить:

з 13.11.2014 по 06.02.2015 : 383,50 грн. = 50 000 грн. * 0,0767 % * 10 днів

з 06.02.2015 по 04.03.2015 : 1 388,40 грн. = 50 000 грн. *0,1068% * 26 днів

з 04.03.2015 по 28.08.2015 : 14549,40 грн. = 50 000 грн. * 0,1644% * 177 днів

з 28.08.2015 по 25.09.2015 : 2070,60 грн. = 50 000 грн. * 0,1479% * 28 днів

з 25.09.2015 по 22.04.2016 : 12 652,50 грн. = 50 000 грн. *0,1205% * 210 днів

з 22.04.2015 по 27.05.2016 : 1821,75 грн. = 50 000 грн. * 0,1041% * 35 днів

з 27.05.2016 по 06.06.2016 : 493,00 грн. = 50 000 грн. * 0, 0986 * 10 днів.

Отже, за період з 28.01.2015 - 06.06.2016 пеня становить : 383,50 грн. + 1 388,40 грн. + 14549,40 грн. + 2070,60 грн. + 12 652,50 грн. + 1821,75 грн. + 493,00 грн. = 33 358, 40 грн.

Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягаю стягненню пеня в розмірі 33 358, 40 грн.

Згідно вимог ст. ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалося судом вище, відповідач своїм правом з`явитись в суд і спростувати доводи позивачки не скористався, відтак суд виходить з наявних в матеріалах справи документів, та викладеного вище, приходить до висновку, що позивачка довела ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх позовних вимог, а тому суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки даний спір вирішено на користь позивачки, позов задоволено, суд приходить до висновку, що судові витрати, понесені позивачкою, повинні бути відшкодовані відповідачем.

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11 , 57-60, 79, 88, 212-214, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування згідно ліміту Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0042349 в розмірі 49 000 (п'ятдесят тисяч ) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на проведення авто товарознавчого дослідження КТЗ, у сімі: 1000 (одна тисяча) гривень, 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 33 358, 40 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 58 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачкаем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Усатова І.А.