Ухвала суду № 61760303, 19.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5767/16;

Справа 760/15582/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій незаконними та протиправними, визнання загальних зборів неправочинними та незаконними, визнання протоколу та рішення загальних зборів незаконними -

В С Т А Н О В И В :

13.09.2016 позивачка звернулася до суду з позовною заявою та просить:

- визнати дії ініціативної групи у складі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно скликання та проведення загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", які проведені 18 серпня 2016 року незаконними та протиправними;

- визнати загальні збори членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", проведені 18 серпня 2016 року не правочинними та незаконними;

- визнати Протокол загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", від 18 серпня 2016 року незаконним та скасувати;

- визнати рішення загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", від 18 серпня 2016 року незаконним та скасувати.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Права, свободи та інтереси фізичних осіб захищаються у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зокрема, згідно п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Так, позивачка вказує, що є членом та законним головою правління ОСББ"Авіатор-8", однак, їй стало відомо, що 18 серпня 2016 року ініціативною групою у складі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було скликано та проведено загальні збори членів ОСББ "Авіатор-8", за результатами якого було прийнято протокол, яким обрано новий склад правління ОСББ та затверджено новий статут.

Вважає, що загальні збори та прийняті на них рішення є незаконними, та такими, що порушують права членів об'єднання, тому що процедуру скликання та проведення загальних зборів було здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства та статутом ОСББ «Авіатор-8».

Як вбачається з тексту поданої заяви, позивачка, звертаючись до суду, в своїй позовній заяві не зазначила право, захисту якого вона вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, тобто з якими саме вимогами вона звертається до даних відповідачів, які її права порушуються, оспорюються або не визнаються відповідачами, якими доказами підтверджуються ці обставини та в який спосіб, визначений ст. 16 ЦК України, вона просить поновити її права.

За таких обставин позивачці необхідно зазначити які її права порушені, оспорюються або не визнаються відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, навести обґрунтування своїх позовних вимог, зазначити докази на підтвердження кожної обставини, на яку вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З огляду на зазначене, позивачці необхідно вказати:

- в чому саме полягає порушення прав позивачки відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

- якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права, якщо воно є,

- якими діями відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушено право позивача, якщо таке є.

Виходячи з вищенаведеного, позивачці слід викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження обставин в обґрунтування заявлених вимог.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 1378 грн.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено чотири самостійні немайнові вимоги.

Проте позивачкою сплачено за 1 немайнову вимогу, щодо інших заявлених вимог доказів сплати судового збору не надано. А тому позивачці необхідно доплатити судовий збір за заявлені нею вимоги.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авіатор-8", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій незаконними та протиправними, визнання загальних зборів неправочинними та незаконними, визнання протоколу та рішення загальних зборів незаконними - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: