Постанова № 61760065, 30.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10407/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.

при секретарі Швидкій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо протизаконного застосування у 2016 році при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної у 2001 році згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України у м. Києві з 26 травня 2016 року. Після звільнення з військової служби у 2001 році позивачу була призначена пенсія за вислугу років «військова» відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( від 09.04.1992 р., № 2262-XII). У травні 2016 року, досягши пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та набувши права на пенсію за віком, позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком, замість пенсії за вислугу років, призначену йому раніше.

В результаті перерахунку пенсія виявилася суттєво меншою за розміром, а причиною цього стало те, що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), а не показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Внаслідок таких дій, розмір пенсії позивача становить 2032 грн., а не 5 414 грн. як це має бути. У відповідь на його вимоги пояснити такі свої дії з посиланням на чинне законодавство, заступник начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві в своєму листі не навів жодного обґрунтування, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві неправомірними та зобов'язати відповідача провести обчислення пенсії позивача за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27 та ч. ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013-2015 роки, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідному розмірі проводити з дня призначення пенсії за віком з 26 травня 2016 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві.

З матеріалів справи убачається, що після звільнення з військової служби у 2001 році позивачу була призначена пенсія за вислугу років «військова» відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( від 09.04.1992 р., № 2262-XII). У травні 2016 року, досягши пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та набувши права на пенсію за віком, позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком, замість пенсії за вислугу років, призначену йому раніше.

Відповідачем відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік.

З листа відповідача вбачається, що відповідно до атестату зняття з обліку зазначено, що позивачу 26.07.2001 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплату пенсії припинено у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом. У зв'язку з тим, що у 2016 році у позивача є перехід на пенсію за віком,то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 при розрахунку пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Проте з таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 - XII (далі Закон № 2262- XII ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні,службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 1-1 Закону №2262- XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 - IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 7 Закону № 2262- XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 - IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі види пенсій: за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання, у зв'язку з втратою годувальника, достроковий вихід на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 3 ст. 45 зазначеного Закону передбачено, що проведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних ПФУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії за вислугу років (військовою) продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії за вислугу років (військовою) на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 1.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії.

Як убачається із матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія за вислугу років «військова» відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. У травні 2016 року він вперше звернувся до УПФУ із заявою про призначення йому іншого виду пенсії - пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 - IV. Крім того, після призначення першої пенсії він продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст. 27 та ч. ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування « із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013 - 2015 роки, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідному розмірі з дня призначення пенсії за віком з 26 травня 2016 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року за результатами розгляду справи № 21-612а14.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на означене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 99, 100, 158-163, 186, 256 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо застосування у 2016 році при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначену у 2001 році згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік - неправомірними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести обчислення пенсії ОСОБА_1 за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27 та ч. ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2013-2015 роки та нарахувати і виплатити пенсію за віком у відповідному розмірі з дня призначення пенсії за віком з 26 травня 2016 року.

Судовий збір віднести за рахунок коштів державного бюджету.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова суду набирає законної сили після розгляду справи Київським апеляційним адміністративним судом.

СУДДЯ: