Постанова № 61756982, 29.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа№ 910/9600/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Агрикової О.В.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 29.09.2016 року по справі №910/9600/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариствам ,,Укргазвидобування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2016р.

у справі №910/9600/16 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом БРОУНЕЛЛ ТРЕЙД ЛП (BROWNELL TRADE LP)

до Публічного акціонерного товариства ,,Укргазвидобування"

про повернення помилково зарахованих грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року БРОУНЕЛЛ ТРЕЙД ЛП (BROWNELL TRADE LP) (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Укргазвидобування" (далі-відповідач) про повернення помилково зарахованих грошових коштів в розмірі 16 128 040,80 доларів США, що становить 405 357 516,46 грн.

Крім того, 22.02.2016 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти в розмірі 373 100 000,00 грн., що розміщенні на депозитному рахунку відповідача №261525056001 відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Банк інвестицій та заощаджень».

Зазначена заява вмотивована тим, що оскільки, сума, яку було помилково перераховано на рахунок відповідача є значною і за час розгляду справи в суді та виконання рішення щодо повернення коштів відповідач може використати їх у своїй господарській діяльності.

Також, позивачем зазначено, що оскільки відповідач є великим підприємством, яке здійснює господарську діяльність та якому необхідно сплачувати податки, заробітну плату працівникам та виконувати інші обов'язкові платежі, а накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача можуть призвести до зупинення його господарської діяльності, що не є на меті у позивача, тому просить суд накласти арешт на депозитний рахунок відповідача, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві "Банк інвестицій та заощаджень".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016р. у справі №910/9600/16 заяву про забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в розмірі 373 100 000,00 грн., що розміщені на депозитному рахунку ПАТ "Укргазвидобування" №261525056001 відкритому в Публічному акціонерному товаристві "Банк інвестицій та заощаджень" до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 27.05.2016р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку представника відповідача та враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка загаченого вище представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно із п.1 ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений контракт №УГВ8700/20/2-14 від 18.04.2014 року.

Проте, як зазначав позивачем, за період травень-червень 2015 року ним помилково перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 16 128 040,80 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 25.05.2016 року становить 405 357 516,46 грн.

Крім того, відповідно до договору банківського вкладу №55/25 від 27.05.2015 року укладеного між відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень", відповідачем відкрито депозитний рахунок №261525056001 та розміщено вклад в розмірі 373 100 000,00 грн. по 31 травня 2016 року.

Суд першої інстанції задовольняючи зазначену вище заяву виходив з того, що предметом даного позову є стягнення коштів в 16 128 040,80 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 25.05.2016 року становить 405 357 516,46 грн., а також те, що їх розмір є значним та відповідачем не вчиняються дії щодо повернення зазначених коштів.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час винесення оскаржуваної ухвали суду невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача могло утруднити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

В той же час, судова колегія звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016р. у справі №910/9600/16 скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду.

При цьому, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування положень п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки апеляційну скаргу було подано до винесення ухвали суду про скасування заходів до забезпечення позову, а саме 03.06.2016р.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 99, 103-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариствам ,,Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2016р. у справі №910/9600/16 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 року у справі №910/9600/16 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/9600/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Агрикова

О.В. Тищенко