Постанова № 61756946, 26.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016 року Справа № 904/11198/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №0241/16 від 01.07.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність № 47 від 18.04.2016 р.;

від третьої особи: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. у справі № 904/11198/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м.Київ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет", м.Кривий Ріг

про визнання права користування майном

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. у справі № 904/11198/15 (головуючий суддя Петренко Н.Е., судді Воронько В.Д., Юзіков С.Г.) відмовлено у задоволенні позову та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність рішення обставинам справи, на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні спору щодо пролонгації договору оренди господарським судом не було враховано ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Крім того, скаржник вважає, що п. 10.1 Договору містить численні нечіткі умови, за яких може бути продовжено строк дії договору, тоді як зазначеним Законом, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, що договір оренди вважається продовженим за відсутності протягом місяця заяви про припинення. Таким чином, умови чинного законодавства не передбачають можливості сторін відхилятися від них та врегульовувати свої відносини на власний розсуд.

На думку апелянта відсутні умови, за яких, згідно п. 5.20 Договору, можна вважати спірний договір припиненим. Крім того, посилаючись на п. 10.5 Договору, господарський суд взяв до уваги пункт договору, який не має жодного відношення до пролонгації договору.

Господарський суд залишив поза увагою докази (копії описів вкладення), які містяться в матеріалах справи, що підтверджують надсилання позивачем на адресу відповідача заяв про намір продовжити строк дії договору.

В апеляційній скарзі позивач посилається на судову практику, що склалася у подібних правовідносинах, згідно якої єдиною умовою пролонгації є відсутність протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди заяви про його припинення. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу своєчасної заяви про припинення спірного договору, відтак Договір є пролонгованим, а позовні вимоги обгрунтованими.

У письмових поясненнях апелянт надав інформацію для врахування при розгляді даної справи, про те, що в 2016 році господарськими судами розглядалися спори між позивачем та відповідачем про визнання права користування державним майном за іншими договорами (Справи № 904/10990/15, № 904/11196/15, № 904/11200/15), згідно з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «МТС Україна». Однак зазначені спори мають відмінність від даного спору в тому, що абз. 2 п. 5.20 даного Договору не містить такої умови припинення договору, як неподання заяви про намір його продовжити. Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 20.07.2016р. та від 27.07.2016р. по першим двом господарським справам рішення скасовані, справи були передані на новий розгляд. По третій справі - постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016р. рішення було залишено без змін.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду.

Третя особа зазначає, що позивач систематично не виконував умови Договору оренди, а саме (п.10.1): щодо наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, а також в частині подання заяви щодо продовження строку дії спірного договору відповідно до п. 5.20 Договору.

Крім того, третя особа листом № 01/07-516-3 від 30.07.2013р. повідомляла позивача про порушення ним п. 5.6 - 5.7 та п.5.20 Договору, але останнім лист було проігноровано.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено в судове засідання на 29.08.2016р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Сизько І.А.

У судовому засіданні 29.08.2016р. оголошено перерву до 26.09.2016р.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду № 1339/16 від 23.09.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Сизько І.А.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.09.2016р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В.

У судовому засіданні 26.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

17.01.11р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4298-ОД (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення та частину даху (далі - майно) площею 34,14 кв.м (19,14+15,0), розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду, 11, що перебуває на балансі третьої особи (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 08.12.10р. і становить за незалежною оцінкою 187 535,00 грн.

Як зазначено у п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою установки обладнання стільникового зв'язку (19,14 кв.м) та розміщення антенно-фідерних пристроїв (15,0 кв.м).

За приписами п. 2.1. Договору позивач вступає у строкове платне користування державним майном у термін, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.2. Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у позивача права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а позивач користується ним протягом строку оренди.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2010 р. 4 688,38 грн. (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 5.5. Договору позивач зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути третій особі орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідачу збитки у разі погіршення стану або втрат /повної або часткової/ орендованого майна з вини позивача. Майно вважається поверненим третій особі з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається позивачем відповідачу у триденний термін з дати його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на позивача.

Положеннями п. 5.20. Договору передбачено, що позивач, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати відповідачу про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

У п. 10.1. Договору зазначено про те, що цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 17.01.11р. по 16.01.12р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п. 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та в інших випадках передбачених законодавством України (п. 10.4. Договору).

За приписами п. 10.5. Договору, договір припиняє дію у разі невиконання позивачем взятого на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення Договору та зобов'язання щодо отримання дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду.

Відповідно до п. 10.9. Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок:

- Закінчення строку, на який його було укладено;

- Приватизації орендованого майна позивачем;

- Загибелі орендованого майна;

- Достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- Банкрутства позивача;

- Ліквідації позивача - юридичної особи;

- Уразі смерті позивача (якщо орендарем є фізична особа);

- Та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Як зазначено у п. 10.10. Договору всі зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані обома сторонами.

На виконання умов вищезазначеного Договору відповідач, за узгодження з третьою особою, передав позивачу передбачене Договором майно, що підтверджує Акт приймання-передачі від 17.01.11р.

Термін дії договору було пролонговано до 16.01.13р.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як зазначено у ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у звязку із закінченням строку, на який його було укладено.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України).

Статтею 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

По закінченню строку дії 16.01.12р., Договору його було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах - до 16.01.13р. включно. Сторони не заперечують пролонгацію спірного Договору до 16.01.13р.

Положеннями п. 5.20. Договору передбачено, що позивач, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати відповідачу про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.).

У п. 10.1. Договору зазначено про те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, Договір, за заявою позивача, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п. 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

За приписами п. 10.5. Договору, договір припиняє дію у разі невиконання позивачем взятого на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення Договору та зобов'язання щодо отримання дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в порушення умов Договору позивачем не здійснено заходів щодо страхування орендованого нерухомого майна на користь орендодавця від пожежі, залиття, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ та не надано відповідачу копії договору страхування, страхового полісу та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату страхового платежу, не забезпечено пожежну безпеку орендованого приміщення, що є істотною умовою договору оренди державного майна, до в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем документи (описи вкладення - зворот а.с. 89-92) не можуть бути належним доказом направлення на адресу відповідача заяви про намір продовжити строк дії спірного Договору з доданими до неї документами, оскільки з долучених до матеріалів справи документів (а.с.89-92 та їх звороти) не можливо встановити дату їх направлення; позивач не надав суду додатки, які були додані до заяв про намір продовжити строк дії спірного Договору; відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), позивачем суду не надано; надані описи вкладення не відповідають п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270, відповідно до якого працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Надані позивачем описи вкладення не містить номер поштового відправлення, що є підставою не прийняття їх колегією суддів як доказів, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні докази (і сторони це підтвердили) укладання додаткової угоди щодо продовження дії спірного Договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що спірний Договір припинив свою дію, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків місцевого господарського суду практиці що склалася в подібним правовідносинах відхиляються колегією суддів з огляду на те, що у відповідності до вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують і не можуть бути підставою для скасування його рішення.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 44-49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. у справі № 904/11198/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. у справі № 904/11198/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 03.10.2016р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.В. Чус