Рішення № 61756811, 22.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 911/2629/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС»

про стягнення 6 940,23 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №2-304д від 29.12.2015);

від відповідача не зявились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» (далі відповідач) про стягнення 6 940,23 грн заборгованості, з яких 6 621,44 грн основного боргу, 293,39 грн пені та 25,40 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за угодою про відшкодування витрат землекористувача на користування земельними ділянками від 01.08.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2016 порушено провадження у справі № 911/2629/16, розгляд справи призначено на 22.09.2016.

19.09.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача на дійшло клопотання від 19.09.2016 (вх. №19127/16) з проханням долучити до матеріалів справи документи, витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засідання 22.09.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 22.09.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою Хас (сторона-1) та публічним акціонерним товариством Укргазвидобування(сторона-2) було укладено угоду про відшкодування витрат землекористувача на користування земельними ділянками (далі угода).

Відповідно до п. 1 угоди на підставі договору про спільну діяльність № 60 від 04.02.2004 здійснено передачу стороною-2, як вклад в спільну діяльність, права користування свердловинами, №16 Східно-Новоселіського родовища, №5 Ульянівського родовища, №42 Перещепинського родовища, №66 Личківського родовища.

Згідно п. 3, 4 угоди у звязку з здійсненням передачі права користування свердловинами в рамках спільної діяльності та для забезпечення досягнення загальної мети розвитку розробки газоконденсатних родовищ сторона-1 зобовязується відшкодувати стороні-2 на підставі документального підтвердження фактично понесені витрати по сплаті орендної плати, земельного податку та збитків власникам, або землекористувачам за користування земельними ділянками, на яких розташовані обєкти спільної діяльності за договором про спільну виробничу та інвестиційну діяльність від 04.02.2004 №60.

Сума витрат з користування земельними ділянками визначається сторонами актом узгодження витрат, складеним на підставі щомісячного розрахунку, направленого стороною-2 на адресу сторони-1.

Пунктом 5 угоди сторони погодили, що сторона-1 зобовязується щомісячно, до 10 числа кожного місяця наступного за звітним, підписати акт узгодження витрат і на підставі підписаного акту до 20 числа місяця наступного за звітним відшкодовувати стороні-2 вартість понесених втрат згідно цієї угоди.

Відповідно до п. 9 угоди угода набирає чинності з моменту її укладення і діє до припинення дії договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність №60 від 04.02.2004, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов угоди сторонами було узгоджено розміри відшкодування витрат за період грудень 2015 року по червень 2016 року на загальну суму 14 173,12 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами узгодження витрат з користування земельними ділянками, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Проте, відповідач в порушення п. 5 угоди свої зобовязання по відшкодуванню витрат за період травень-червень 2016 року не виконав, розрахунки за попередні періоди здійснював з простроченням платежу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 621,44 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 6 621,44 грн основного боргу, 293,39 грн пені та 25,40 грн 3% річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, пілягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 621,44 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання згідно угоди від 01.08.2013, позивач просить суд за період з 20.01.2016 по 10.08.2016 стягнути з відповідача 293,39 грн пені.

Відповідно до п. 6 угоди при несвоєчасному внесенні плати, сторона-1 зобовязується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 20.01.2016 по 10.08.2016 становить 295,94 грн. Отже, вимога про стягнення 293,39 грн пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором угодою від 01.08.2013, позивачем за період з 20.01.2016 по 10.08.2016 нараховано 25,40 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних, арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 20.01.2016 по 10.08.2016 складає 25,96 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 25,40 грн 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 6 621,44 грн основного боргу, 293,39 грн пені та 25,40 грн 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Хас» (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48; ідентифікаційний код 21237338) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська обл., Балаклійський район, смт Донець, вул. Стадіонна, буд. 9; ідентифікаційний код 00153146) 6 621 (шість тисяч шістсот двадцять одну гривню) 44 коп. основного боргу, 293 (двісті девяносто три гривні) 39 коп. пені, 25 (двадцять пять гривень) 40 коп. 3% річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 04.10.2016

Суддя В.М. Антонова