Рішення № 61756797, 27.09.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2016 р.Справа № 916/2022/16

Позивач: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»

Відповідач: Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №1300 від 16.12.2015р., ОСОБА_2- згідно довіреності №1300 від 16.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3- згідно довіреності №69 від 14.04.2016р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №1300 від 16.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3- згідно довіреності №69 від 14.04.2016р.

Суть спору: Позивач, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі- ДП АМТП ), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт (далі - ДП „ІМТП) про стягнення пені у сумі 758 грн. 50 коп. та штрафу у сумі 1 295 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін , суд встановив:

31 серпня 2015р. між ДП „АМТП (Замовник) та ДП „ІМТП (Виконавець) укладений Договір №149-И-ІЛФ-15про закупівлю послуг з розробки „Проекту модернізації комплектів кіль-блоків, згідно якого Виконавець зобовязується розробити „Проект модернізації комплектів кіль-блоків для суден Замовника м/б „Смілий та т/х „РК-51 в порядку, що визначається цим Договором, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи. Обсяг та вимоги до робіт зазначено в Додатку №1 „Специфікація (технічні вимоги) до цього Договору, що підписується обома сторонами, та є невідємною частиною цього Договору (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня, наступного за днем затвердження Кабінетом Міністрів України фінансового плану ДП „АМТП і діє до 31.12.2015р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , яке мало місце під час дії Договору. (п.8.2).

Згідно розділу 2 Договору Виконавець за цим Договором здійснює розробку Проекту модернізації комплектів кіль-блоків у кількості 4 одиниці (по 2 одиниці в комплекті) для використання під установку на них при ремонті суден служби флоту м/б „смілий та т\х „РК-51. Термін виконання робіт протягом 15 робочих днів з дати отримання Виконавцем заявки від Замовника на виконання певного обсягу робіт. Заявка відправляється поштою, з отриманням повідомлення про вручення, або передається уповноваженому представнику Виконавця з розписом на другому екземплярі. Виконавець повинен передати готовий результат робіт Замовнику за Актом прийому-здачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 5-ти робочих днів після фактичного надання Замовнику технічної документації.

Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору , 21.10.2015р. (вих.№852/15-04.2-08) він направив на адресу ДП „ІМТП примірник договору на надання послуг з розробки Проекту модернізації комплектів кіль-блоків для суден флоту Адміністрації Іллічівського порту м/б „Смілий та т\х „РК-51 , та просив вважати даний лист заявкою та надати послуги згідно умов Договору. За таких обставин, позивач вважає, що строк виконання робіт за Договором, з урахуванням п.2.2. Договору, сплив 11.11.2015р. Але, ДП „ІМТП результати робіт було передано за актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №Пр/15457 лише 23.12.2015р.

Відповідно до п.6.2 Договору за порушення Виконавцем строків виконання зобовязання Замовник має право стягнути з Виконавця пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Замовник має право додатково стягнути з Виконавця штраф у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.

Порушення відповідачем умов Договору щодо строків виконання робіт позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів , у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд пеню у сумі 758 грн. 50 коп., яку нараховано позивачем за період з 12.11.2015р. до 22.12.2015р. , а також штраф у сумі 1 295 грн. (7% від суми договору 18 500 грн.).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що одночасне нарахування штрафу та пені не допускається, адже, відповідно до ст..61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідач також зазначив, що таку правову позицію викладено Верховним Судом України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015р.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2015р. між ДП „АМТП (Замовник) та ДП „ІМТП (Виконавець) укладений Договір №149-И-ІЛФ-15 про закупівлю послуг з розробки „Проекту модернізації комплектів кіль-блоків, згідно якого Виконавець зобовязується розробити „Проект модернізації комплектів кіль-блоків для суден Замовника м/б „Смілий та т/х „РК-51 в порядку, що визначається цим Договором, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи. Обсяг та вимоги до робіт зазначено в Додатку №1 „Специфікація (технічні вимоги) до цього Договору, що підписується обома сторонами, та є невідємною частиною цього Договору (п.1.3 Договору).

За умовами п.2.2. Договору термін виконання робіт протягом 15 робочих днів з дати отримання Виконавцем заявки від Замовника на виконання певного обсягу робіт. Заявка відправляється поштою, з отриманням повідомлення про вручення, або передається уповноваженому представнику Виконавця з розписом на другому екземплярі.

За матеріалами справи 21.10.2015р. (вих.№852/15-04.2-08) позивач надав представнику ДП „ІМТП лист з примірником договору на надання послуг з розробки Проекту модернізації комплектів кіль-блоків для суден флоту Адміністрації Іллічівського порту м/б „Смілий та т\х „РК-51 , та просив вважати даний лист заявкою та надати послуги згідно умов Договору. Згідно журналу вихідної кореспонденції позивача даний лист отримано представником ДП „ІМТП 22.10.2015р. Відповідач проти отримання даного листа його представником не заперечує.

За таких обставин, з урахуванням п.2.2. Договору, строк виконання робіт за Договором сплив 11.11.2015р. Але, ДП „ІМТП результати робіт було передано за актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №Пр/15457 лише 23.12.2015р.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). За приписами ст..612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п.6.2 Договору за порушення Виконавцем строків виконання зобовязання Замовник має право стягнути з Виконавця пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Замовник має право додатково стягнути з Виконавця штраф у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст..629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

За таких обставин, на думку суду, правомірною та обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 758 грн. 50 коп. за період прострочення виконання зобовязання з 12.11.2015р. по 22.12.2015р. та штрафу у розмірі 7% від суми невиконаного зобовязання 18 500 грн. , що становить 1 295 грн.

Посилання відповідача у якості заперечень на неможливість одночасного нарахування штрафу та пені у якості відповідальності за одне й те саме порушення , з урахуванням ст..61 Конституції України , відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, до уваги судом не приймається, адже, по-перше, як вже зазначалося вище, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, укладаючи Договір №149-И-ІЛФ-15 повноважні представники сторін усвідомлювали його умов та відповідальність, що може наступити у разі неналежного виконання умов цього Договору. По-друге, відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобовязання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (послуг, робіт), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Отже, у даному випадку, п.6.2 Договору не суперечить нормам законодавства. Посилання ж відповідача на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015р. у справі №6-2003цс15 у даному випадку є недоречним, адже у даній справі мова йде про порушення грошових зобовязань.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у справі належних та допустимих доказів належного виконання умов Договору №149-И-ІЛФ-15 щодо строків виконання робіт до матеріалів справи не надав.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт ( Одеська обл.., м.Чорноморськ, вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (Одеська обл.., м.Чорноморськ , вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 38727770, код філії 38728418, п\р 26002010276249 в ПАТ „Банк Восток, м.Дніпопетровськ, МФО 307123) пеню у сумі 758 грн. 50 коп., штраф у сумі 1 295 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 жовтня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога