Ухвала суду № 61756672, 29.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 621/499/16-ц Головуючий суддя І інстанції Вельможна І. В.

Провадження № 22-ц/790/5284/16 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Піддубного Р.М., Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Дмитренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Юридична компанія «Право Груп», яке діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу виконання батьком обов'язку утримання дитини,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Зменшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, відповідно до рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21 вересня 2009 року, шляхом зміни способу виконання батьком обов'язку утримання дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п'ятсот) грн., з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий Зміївським районним судом Харківської області, за рішенням Зміївського районного суду від 21 вересня 2009 року по справі №2-1227 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - відкликано

В апеляційній скарзі ПП «Юридична компанія «Право Груп», яка діє в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі. Вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наголошує, що позивач, який проживає окремо від неповнолітнього сина влаштовує своє особисте життя, ухиляється від виконання свого обов'язку щодо його утримання, оскільки з моменту припинення спільного фактичного проживання матеріально своєму синові не допомагає, участі у його вихованні не приймає та не виконує жоден із тих обов'язків, які покладені на нього законом, як на батька.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний 01 грудня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 16 лютого 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області. (а.с. 7)

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 12 березня 2007 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області. (а.с. 6)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21 вересня 2009 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 вересня 2009 року і до його повноліття.

Відповідно до копії свідоцтва поро шлюб серії НОМЕР_3, 06 вересня 2013 року виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7. (а.с. 9)

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 14 лютого 2014 року виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (а.с. 10), яка згідно даних довідки № 01-31/16 від 24 лютого 2016 року, виданої Комсомольським дошкільним навчальним закладом (ясла - садок № 1), відвідує даний заклад з 15 вересня 2015 року по теперішній час (а.с. 86, 87)

З копії довідки № 107 від 26.02.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним значаться зареєстрованими ОСОБА_7, 1984 року народження, ОСОБА_6, 2014 року народження, ОСОБА_4, 2004 року народження. (а.с. 11)

З копії трудової книжки серії НОМЕР_5, виданої на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що наказом № 183 від 31 березня 2015 року останнього звільнено з посади слюсара Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго". (а.с. 12)

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Погіршення матеріального становища батька, зміна його сімейного стану може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України № 143 цс 13.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2, на даний час не працює, його дохід є мінливим, він вдруге зареєстрував шлюб від якого народилася дитина.

Таким чином, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки після стягнення аліментів в частці від заробітку змінився майновий та сімейний стан позивача.

Факт неодноразового перетину кордону України позивачем сам по собі не свідчить про додатковий його заробіток за кордоном.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ст. 308, ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридична компанія «Право Груп», яке діє в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -