Рішення № 61755584, 03.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.16 Справа № 904/7934/16

За позовом комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до комунального закладу "Вільногірська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 1 659,46 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 11 вересня 2016 року, начальник юридичного відділу

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 29 вересня 2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, яким просить стягнути з комунального закладу "Вільногірська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради" заборгованість у розмірі 1 659,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору №18/У про надання послуг від 09 вересня 2013 року, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги за вересень 2013 року.

Відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи з'явився, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 03 жовтня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2013 року між комунальним підприємством "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (виконавець) та комунальним закладом "Вільногірська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (замовник) укладено договір №18/У про надання послуг, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, проводити в приміщеннях та на обєктах, що перебувають на балансі замовника:

- ремонтно-відновлювальні електромонтажні роботи;

- аварійне обслуговування мереж холодного водопостачання та водовідведення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013. Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на умовах, якщо за місяць до закінчення його строку дії кожна зі сторін не направила іншій лист про припинення договірних відносин (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Вартість послуг і порядок розрахунків визначені у розділі 2 договору.

Так, роботи виконуються на підставі заявки замовника.

Після виконання робіт виконавець складає акт здачі-приймання виконаних робіт, який підписується представниками сторін цього договору (п. 2.2. договору).

Після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт виконавець направляє замовнику рахунок для оплати на суму, вказану в акті, по факту виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання рахунку перераховує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти у розмірі, визначеному в акті та рахунку. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України (п.п. 2.4, 2.5 договору).

На виконання умов договору сторони склали та підписали акти виконаних робіт (а.с. 11-12) від 11.09.2013 на суму 957,40 грн. та від 11.09.2013 на суму 702,06грн., а всього на загальну суму 1 659, 46 грн.

23 червня 2015 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№2137 з вимогою оплати наданих у вересні 2013 року послуг, протягом 10-ти днів з дати отримання відповідної претензії.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг не виконав, заборгованість у сумі 1 659,46 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У встановлений п.2.4. договору строк відповідач свої зобовязання з оплати наданих йому позивачем послуг не виконав, заборгованість у сумі 1 659,46 грн. не сплатив, доводи позивача щодо наявності боргу у наведеній сумі у встановленому порядку не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 659,46 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 378,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального закладу "Вільногірська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. ім. Ю.М. Устенка, 72, ідентифікаційний код 01987907) на користь комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Молодіжна, 53, ідентифікаційний код 36489096) заборгованість у сумі 1 659 (одна тисяча шістсот пятдесят девять) грн. 46 коп., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 03.10.2016.