Рішення № 61755486, 26.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.16р. Справа № 904/6594/16

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Шинкаренко С.О. - представник (дов. № 00.01.186 від 01.03.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11 545,75 грн., з яких: 8576,98 грн. основного боргу, 1249,98 грн. пені, 260,51 грн. 3% річних та 1458,28 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії № 995л/15 від 21.01.2015 в частині повних та своєчасних розрахунків за спожиту теплову енергію за період січень 2015 - березень 2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 порушено провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2016.

Листом № 904/6594/16/44837/16 від 05.09.2016 повідомлено сторін, що у зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. у відпустці, судове засідання 05.09.2016 не відбудеться, про час та місце наступного судового засідання буде повідомлено ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 призначено розгляд справи на 26.09.2016.

26.09.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (частина 1 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 між Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (постачальник - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач - відповідач) було укладено договір на відпуск теплової енергії № 995л/15 (а.с.12-15).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2 договору, постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючим ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: пр. Дружби народів, 53-А - І під'їзд - по приладу обліку. Джерело ЛБК.

Облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку (п. 2.3 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем. Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 5.1 договору).

На виконання умов договору, в період з січня 2015 - березень 2016 позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 8 576,98 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками - фактурами (а.с.25-44).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 8 576,98 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 договорів, строк є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі представники сторін не надали.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8576,98 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплової енергії нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 21.02.2015 по 31.05.2016 у сумі 1249,98 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 21.02.2015 по 31.05.2016 у сумі 260,51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1458,28 грн. за загальний період з лютого 2015 по травень 2016 включно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 1458,28 грн. - підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем та встановлено, що періоди прострочення та розмір заборгованості в них визначені позивачем вірно, проте позивачем не було враховано, що 2016 рік має 366 днів, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 260,51грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 164,94 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51940, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна (Петровського), 168, код 03342573) - 8576,98 грн. основний борг, 1249,98 грн. пеню, 164,94 грн. 3% річних, 1458,28 грн. інфляційні втрати, 1366,59 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2016

Суддя Я.С. Золотарьова