Ухвала суду № 61754121, 04.10.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/504/16

УХВАЛА 415/4450/16-к

Іменем України

"04" жовтня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Пухкало О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001885 від 24.07.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 05.11.1996 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.86-1, 140 ч.2, 140 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України до 3 років 6 місяцям позбавлення волі; 26.11.1999 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.2 КК України до 3 років 6 місяцям позбавлення волі; 25.07.2003 року Лисичанським міським судом за ст. 185 ч. 3, 71 КК України, до 3 років 6 місяцям позбавлення волі; 14.03.2006 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч. 2, 185 ч. 3, 198, 296 ч. 1, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 13.10.2010 року Лисичанським міським судом за ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 16.05.2012 року Брянківським міським судом Луганської області за ст. 309 ч.1, 71, 72 КК України до 3 років 3 місяцям позбавлення волі; 23.06.2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, постійного місця проживання не має,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001885 від 24.07.2016 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого суді Лисичанського міського суду від 19 серпня 2016 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 17 жовтня 2016 року, у звязку з чим, під час судового розгляду прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12016130240001885 від 24.07.2016 року.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів та за які, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та від 3 до 6 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а також те, що він неодноразово судимий, в тому числі й за злочини проти власності, судимості у якого не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, знову обвинувачується у вчинені аналогічного нового умисного злочину в період іспитового строку; не має постійного місця проживання, не працює, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 17.10.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою. Вважає що ризики на які посилається прокурор не обґрунтовані, та не підтверджені належними доказами, а те, що її підзахисний не має сімї не свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника ОСОБА_2 та просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, думку потерпілих, суд вважає клопотання прокурора Пухкало О.О. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; …5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів та за які, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та від 3 до 6 років. Ухвалою слідчого судді від 19.08.2016 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Соціальні фактори, які б утримували ОСОБА_1В за місцем проведення судового провадження відсутні, так як останній не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, будучі працездатною особою не працює, при цьому репутація ОСОБА_1, як особи, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисних середньої тяжкості та тяжкого злочинів проти власності в період іспитового строку, свідчить про існування ризику, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обовязків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на 60 днів, тобто по 02 грудня 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 02 грудня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова