Ухвала суду № 61753890, 29.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/914/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1596/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мельник І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Максюти І.О., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Галицького районного суду 01 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

26 квітня 2016 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» пред»явило позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що боржник неналежно виконує взяті на себе зобов»язання за кредитним договором укладеним 07.04.2008 року, в результаті чого станом на 01.03.2016 року заборгованість становить 58187,26 грн.

Рішенням Галицького районного суду від 01 червня 2016 року в задоволенні позову ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовлено.

На дане рішення представник ТОВ «Кредитні ініціативи» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта зазначив, що заочним рішенням Галицького районного суду від 22 липня 2014 року на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 за кредитним договором №421г від 07.04.2008 року, яка існувала станом на 01.08.2013 року. На виконання вказаного судового рішення ними було отримано виконавчі листи і пред»явлено їх до виконання. Відповідачем протягом строку відведеного для добровільного виконання судового рішення сума заборгованості не була погашена, а була примусово стягнута в грудні 2015 року.

Повторно ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, тобто відсутня тотожність предмету позовів у порівнянні з попереднім стягненням про яку помилково зазначив суд в рішенні від 01.06.2016 року.

Таким чином, висновок суду про те, що відповідач повністю погасив борг за кредитним договором не відповідає дійсності і суд в своєму рішенні взагалі не піддав аналізу розрахунок заборгованості поданий ТзОВ «Кредитні ініціативи», який є основним доказом наявної заборгованості за кредитним договором.

Апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник апелянта ТзОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечила вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновку суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 07 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір за №421г, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 200000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних, кінцевий термін повернення кредиту та процентів - не пізніше 05 квітня 2013 року.

Встановлено, що протягом строку дії кредитного договору відповідач порушував термін сплати кредиту і процентів за користування кредитом.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов»язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов»язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» права грошових вимог до боржників за кредитними договорами.

Згідно витягу з Реєстру позичальників до Договору про відступлення прав вимог за №233 передано кредитний договір № 421г від 07.04.2008 року, заборгованість позичальника ОСОБА_2 станом на 17.12.2012 року становить: 27400 грн. основна непогашена строкова сума кредиту, 20527,79 грн. основна непогашена прострочена сума кредиту, 419,04 грн. сума нарахованих але не сплачених строкових процентів, 2439,09 грн. сума нарахованих але не сплачених прострочених процентів.(а.с.52)

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач пред»явив вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором станом на 01.03.2016 року.

Відповідно до положень ст.10, ч.1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01 березня 2016 року заборгованість по кредитному договору за №421г від 07 квітня 2008 року складала 84431,92 грн., а саме, за кредитом 23548 грн. 98 коп., заборгованість по відсотках 1095 грн.66 коп., заборгованість по пені 59787 грн.28 коп. Однак, відповідно до рішення Галицького районного суду від 22 липня 2014 року з відповідача стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором станом на 01.08.2013 року в розмірі 60543 грн.47 коп., з яких заборгованість за кредитом 47 927,79 грн., по відсотках 9562,57 грн., по комісії 357,43 грн., по пені 2695,68 грн. Таким чином позивач дійшов висновку що, станом на 01 березня 2016 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 58187,26 грн., з яких заборгованість по відсотках 1095 грн., 35985,96 грн. заборгованість по пені за рік. При цьому, в зазначеному розрахунку відсутнє посилання на наявність суми заборгованості за кредитом в сумі 23548 грн.98 коп.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.12.2015 року вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в розмірі 60543,47 грн. закінчено у зв»язку з повним погашенням боргу.

Разом з тим, із представленого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на грудень 2015 року в рахунок погашення боргу всього сплачено 60543 грн.47 коп., однак не відображено погашення платежів окремо по кредиту, процентах, пені у відповідності до рішення суду, а сума боргу позивачем визначена як різниця між сумою боргу станом на 01.03.2016 року та сумою боргу стягнутою за рішенням суду станом на 01.08.2014 року.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не представив належних доказів того, що станом на 01.03.2016 року за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 84431 грн., а тому позов ТзОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення зазначеної суми боргу є необгрунтованим.

Таким чином, доводи апелянта щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором не заслуговують на увагу, у зв»язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позовний вимог ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 01 червня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.О. ОСОБА_4 Соколовський