Рішення № 61753527, 26.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5334/16 Справа № 202/30631/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № DNL0AE00000069 від 06.09.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 24295,34 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 05.09.2012 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПиватБанк») та ОСОБА_2 06.09.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з яким ОСОБА_2М надала в заставу автомобіль «Мазда 6», 2003року н/з НОМЕР_1.

Вимоги до ОСОБА_2, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання договір поруки №167 від 20.10.2010року з відповідачем ПАТ «А-Банк». Відповідно до договору поруки №167 від 20.10.2010року ПАТ «Акцент-банк» зобовязався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобовязань за кредитним договором № DNL0AE00000069 від 06.09.2007року, розмір відповідальності 10 000грн.

У порушення умов договору, ОСОБА_2 , зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала внаслідок чого , станом на 11.12.2012 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 18068,44 доларів США.

04.09.2009 року ОСОБА_2 звернулась з заявою про передачу заставного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, позивач погодився на таке виконання, про що 24.11.2009 року надіслав позичальникові листа із пропозицією передати за актом приймання-передачі автомобіля «Мазда-6» і з оформленням генеральної довіреності на співробітників ПриватБанку для подальшої реалізації автомобіля.

Однак представники банку зволікали із відповіддю на дану заяву, про що свідчать заяви відповідачки, подані до банку 09.11.2009 року, 01.12.2009 року, 19.01.2010 року, 28.01.2010 року.

Акт прийму-передачі заставного майна - автомобіля «Мазда-6», було складено 08.06.2010 року, автомобіль передано кредиторові для погашення заборгованості, але довіреність від імені ОСОБА_2 на ім'я ПАТ КБ «Приватбанк» була надана ще 16.02.2010 року.

За наданими позивачкою відомостями заставний автомобіль було реалізовано 18.10.2012 року за 84000 грн., що еквівалентно 10509,20 доларів США, тобто через 2 роки після передачі автомобіля банку.

Також судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2009 року залишена позовна заява без розгляду по справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNL0AE00000069 від 06.09.2007 року, з тих підстав,що представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із заявою про залишення позову до ОСОБА_2 без розгляду у звязку з відсутністю у ОСОБА_2 заборгованості за вказаним кредитним договором.

Отже на 19 серпня 2009 року банк визначив,що заборгованість за кредитним договором відсутня.

Вищевказана ухвала суду чинна і не оскаржувалась.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, позичальниця вжила всіх можливих заходів для належного виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме, за умови утворення заборгованості за кредитом та неможливості повернення кредитних коштів позивачу, передала в рахунок погашення кредитних зобов'язань рухоме майно. Однак, позивачем своєчасно не були вжиті всі заходи для реалізації заставного майна та безпідставно нарахована заборгованість за кредитним договором.

Щодо позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості з ПАТ «Акцент-Банк», то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення повинно бути скасовано і провадження закрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуальногозаконодавства при розгляді справ усуді першої інстанції» згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК Українивіднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом можу бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Пунктом 15 даної Постанови визначено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Виходячи з наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що провадження, в цій частині, слід закрити на підставі ст. ст. 205, 310 ЦПК України, повідомивши позивача, що розгляд його позовних вимог довказаної юридичної особи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Провадження в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Провадження в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_3