Ухвала суду № 61753227, 30.09.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5576/16-к

1-кс/206/355/16

УХВАЛА

30 вересня 2016 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Карнаушенко Алана Анатолійовича, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040700001163 за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України від 21.07.2016 року,

за участю прокурора Бондар Є.А.,

в с т а н о в и в:

28 вересня 2016 року слідчий Карнаушенко А.А. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні Самарського ВГІ ДВП ГУНГІ в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12016040700001163 від 21.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

20.07.2015 о 23.20 годині до чергової частини Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшов рапорт співробітника УПЗСЕ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про те, що на території земельної ділянки №150, розташованої по вул. Дежньова в м. Дніпропетровську, службові особи ТОВ «РИБСІЛЬГОСП» (код ЄДРПОУ 13443590), в порушення встановленого порядку охорони та використання надр, передбаченого Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра, «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженим Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615, здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення без спеціального дозволу (акту надання гірничого відводу).

На підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2016 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та надано дозвіл на відшукання та вилучення в тому числі техніки (екскаватори, трактори та автомобілі).

У ході обушку за адресою: АДРЕСА_1, окрім іншого, виявлено та вилучено екскаватор марки НОМЕР_1, без реєстраційного номеру, власник якого невідомий.

У подальшому встановлено, що власником екскаватора є ОСОБА_2

Вказаний екскаватор визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та залишений на зберіганні за місцем проведення обшуку - на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ТОВ «Рибсільгосп».

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2016 року з посиланням на те, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, зобов'язано слідчого СВ Самарського ВП ДВП ТУ НП в Дніпропетровській області Карнаушенко А.А. повернути ОСОБА_2 належний йому.

Вважають, що на екскаватор повинен бути накладений арешт.

Підставою для арешту згідно зі ст.. 170 КПК України екскаватору є те, що він є майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Так допитаний у ході обшуку свідок ОСОБА_3 показав, що пісок за адресою м. Дніпро, АДРЕСА_1 для продажу йому відвантажувала особа на ім'я ОСОБА_3.

Аналогічні показання надав свідок ОСОБА_4

Покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_5, який є фактичним володільцем вантажного автомобіля, яким керував ОСОБА_3 та за дорученням саме ОСОБА_6 свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забирали пісок з АДРЕСА_1, а завантажувала їх особа на ім'я ОСОБА_7, що безпосередньо керував екскаватором.

Метою арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу є збереження вказаного екскаватору, як речового доказу.

Екскаватор є доказом злочину та існує ризик його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження або використання екскаватора у подальшому для продовження вчинення злочину - навантаження для реалізації незаконно здобутого піску

Отже, екскаватора є речовим доказом оскільки є матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, в тому числі за допомогою нього здобувалися корисні копалини (пісок) та навантажувалися у подальшому на вантажні автомобілі для реалізації, що підтверджується показами вищевказаних свідків.

До переліку та виду майна, що належить арештувати слід віднести екскаватор НОМЕР_1, 2005р.в., заводський № НОМЕР_3, двигун номер НОМЕР_6, шасі номер НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_2.

Документами, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати є свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_4 видане 15.12.2014 року територіальним управлінням Держгірпомнагляду у Дніпропетровській області власником якого є ОСОБА_2, а' адреса стоянки зазначена як АДРЕСА_2.

В тому числі, доказом, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном є договір позички від 10.05.2015 року, що був наданий володільцем екскаватора ОСОБА_2, за яким фактичним користувачем даного екскаватору є ОСОБА_8 Договір діє до 10.05.2018 року.

ОСОБА_8 згідно показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 здійснював навантаження піску у транспортні засоби свідків для реалізації вказаної корисної копалини, однак сам ОСОБА_8 надавати показання після обшуку відмовився.

Встановлено, що ОСОБА_8 складено іспит та отримано посвідчення тракториста-машиніста, що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства, а ОСОБА_2 курси водіїв не проходив.

ОСОБА_8 є одним з засновників підприємства ТОВ «Рибсільгосп», яке здійснює свою господарську діяльність за адресою м. Дніпро, АДРЕСА_1 на підставі державного акту.

Отже, зазначений у клопотанні екскаватор є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки були знаряддям вчинення, та є безпосереднім доказом злочину, тому не накладення арешту на нього, зможе призвести до його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення та може перешкодити проведенню слідчих дій у кримінальному провадженні.

Тобто, завданням арешту екскаватора є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Оскільки, вилучений екскаватор входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі слідчого судді від 17.02.2016 року на проведення обшуку, про, що прямо вказано в ухвалі про проведення обшуку, він не є тимчасово вилученим майном.

На підставі викладеного просить суд задовольнити клопотання і накласти арешт на екскаватор НОМЕР_1, 2005р.в., заводський № НОМЕР_8, двигун номер НОМЕР_6, шасі номер НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_7 виданого 15.12.2014 року територіальним управлінням Держгірпомнагляду у Дніпропетровській області належить ОСОБА_2.

Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання з підстав викладених у ньому та просив задовольнити. Зазначив, що екскаватор є речовим доказом, його відчуження перешкодить кримінальному провадженню.

Представник власника екскаватора ОСОБА_10 надав до суду заяву в якій просив відкласти розгляд клопотання, оскільки він не може взяти участь в судовому засіданні, бо приймає участь в цей час в судовому засіданні Індустріального суду м. Дніпропетровська.

Заслухавши прокурора,розглянувши та дослідивши матеріали в їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задовольнити клопотання з наступних підстав.

Слідчий суддя встановив, що 21 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про те, що 20.07.2015 о 23.20 годині до чергової частини Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшов рапорт співробітника УПЗСЕ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про те, що на території земельної ділянки №150, розташованої по вул. Дежньова в м. Дніпропетровську, службові особи ТОВ «РИБСІЛЬГОСП» (код ЄДРПОУ 13443590), в порушення встановленого порядку охорони та використання надр, передбаченого Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра, «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженим Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615, здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення без спеціального дозволу (ЖЄО N5794), кримінальне провадження № 12015040700001163.

Ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2016 року дано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки ведення господарської діяльності підприємством ТОВ «РИБСІЛЬГОСП», умов та підстав використання вказаної земельної ділянки, виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення дозвільної, фінансово - господарської, орендної документації та документації, що підтверджує трудові взаємовідносини з підприємством, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, будь - які інші речі, предмети, обладнання, техніку (екскаватори, трактора, автомобілі, тощо) з використанням якої вчиняється кримінальне правопорушення, документи, цінності та грошові кошти здобуті злочинним шляхом, або ті, що заборонені обігом законодавством України, а також ті, які мають значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення, у тому числі магнітні та електроні засоби зберігання та передачі інформації, які використовувались у злочинній діяльності, чорнові записи, щодо такої діяльності.

18.02.2016 року слідчим СВ Самарського ВП ДВН ГУНП в Дніпропетровській області Карнаушенко А.А. на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, підчас якого вилучено екскаватор НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою слідчого СВ Самарського ВП ДВН ГУНП в Дніпропетровській області Карнаушенко А.А. від 18.02.2016 року зазначений екскаватор було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12015040700001163 та залишено на зберігання за місцем проведення обшуку, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів клопотання вбачається, що екскаватор НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, належить ОСОБА_2.

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2016 року скаргу адвоката ОСОБА_10 задоволено. Зобов'язано слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Карнаушенко А.А. повернути ОСОБА_2 належний йому екскаватор НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

В цій же ухвалі зазначено, що оскільки зазначений екскаватор не був предметом, до якого ухвалою слідчого судді у відповідності до ст.ст.160-166 КПК України був наданий тимчасовий доступ, а також на нього не було накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, то у відповідності до положень ч.1 ст.100 КПК України він повинен бути повернений власнику.

У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

За змістом ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, яке підлягає арешту; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали.

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

У відповідності до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Врахувавши дійсні обставини, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, щоб унеможливити відчуження майна, перереєстрацію на нового власника майна, яке визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Роз'яснити, що арешт може бути скасовано повністю чи частково в порядку ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-175, 307, 369, 370-376 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони розпорядження, тобто заборони укладення будь-яких угод (договорів тощо) про відчуження (зміни власника, володільця) на екскаватор НОМЕР_1, 2005р.в., заводський № НОМЕР_8, двигун номер НОМЕР_6, шасі номер НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_7 виданого 15.12.2014 року територіальним управлінням Держгірпомнагляду у Дніпропетровській області належить ОСОБА_2.

Контроль за виконанням зазначеної ухвали покласти на слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Карнаушенко Алана Анатолійовичата прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Бондар Є.А.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков