Рішення № 61751135, 26.09.2016, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6946/15-ц

Номер провадження 2/676/264/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Камянець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Ксьондз Р.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Камянці-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 В»ячеславовича, ОСОБА_6, Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про визнання правочину недійсним, витребування майна,зняття автомобіля з реєстрації та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про визнання правочину недійсним, витребування майна,зняття автомобіля з реєстрації та поділ майна подружжя. В обгрунутвання вимог вказує, що перебуваючи в шлюбних відносинах з відповідачкою з 07 серпня 2004 по 16 червня 2015 року ними було придбано у спільну сумісну власність подружжя легковий автомобіль Toyota Corolla, 2008 року випуску, 1,6 об»ємом двигуна, д.н.з ВХ0853АС, який був оформлений на ОСОБА_3 02 жовтня 2014 року. Під час розгляду Кам»янець-Подільським міськрайонним судом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя було виявлено, що ОСОБА_3 29 квітня 2015 року відчужила автомобіль на користь ОСОБА_5 На переконання позивача відчуження автомобіля відповідачем було здійснено з метою відлучення його із загальної маси спільно нажитого майна подружжя, яке б підлягало поділу. Відчуження автомобіля було здійснено ОСОБА_3 без згоди позивача як співвласника, та його відома. З огляду на вимоги ст.. 203, 215 ЦК України, ст.. 65 СК України відповідач не мала права відчужувати спільний автомобіль без його письмової згоди, а тому такий правочин є недійсним. Просить визнати недійсним правочин з відчуження ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 легкового автомобіля Toyota Corolla, 2008 року випуску, 1,6 об»ємом двигуна, д.н.з ВХ0853АС,витребувати автомобіль у ОСОБА_6В, зобов»язати Регіональний сервісний центр в Хмельницькій області МВС України скасувати державну реєстрацію зазначеного автомобіля, оформлену на ОСОБА_6 17 листопада 2015 року та ОСОБА_5 29 квітня 2015 року.

В суді позивач та його представник позов підтримали, просять задовольнити.

В суді відповідач ОСОБА_3 та її представник позов не визнали, заперечили проти його задоволення з тих підстав, що з відповідачем на час відчуження автомобіля перебували у шлюбі, шлюб розірваний 04 червня 2015 року, а автомобіль спільно за згодою відповідача відчужили батькові відповідача 29 квітня 2015 року, то така угода є дійсною. Поскільки законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя і правочин укладений між нею а ОСОБА_5 не може бути визнаний судом недійсним. З врахуванням позиції Верховного Суду України у справі № 6-7цс15 позивач не вправі ставити вимогу про визнання за ним права власності на ? частку автомобіля. Поскільки відповідач не вправі ставити вимогу про визнання за ним права власності , а їй грошову компенсацію, просить в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з»явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з»явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області в судове засідання не з»явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, проти задоволення позову заперечує оскільки перереєстрація спірних транспортних засобів відбулась у відповідності до чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 04 червня 2015 року.

Під час спільного проживання сторонами придбаний автомобіль НОМЕР_1, який був зареєстрований за ОСОБА_3 Дана обставина визнається сторонами і не потребує доказування у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України..

Згідно заяви № 62652517 від 29.04.2015 р та довідки-рахунок ВІА № 916317 від 29.04.2015 року автомобіль Toyota Corolla JTNBV58Е003506168, № кузова IZR0263019, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_3 відчужений на користь ОСОБА_5

Згідно заяви № 76655796 від 17.11.2015 р та довідки-рахунок ААЕ № 950255 від 17.11.2015 року автомобіль Toyota Corolla JTNBV58Е003506168, № кузова IZR0263019, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_5 відчужений на користь ОСОБА_6

ОСОБА_1 письмову згоду на відчуження спільного автомобіля ОСОБА_3 не давав. Відповідачем не спростовано належними доказами що така письмова згода була надана.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Відповідно до ч. 2ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

При цьому, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 3ст. 61 СК України) та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном (ст. 63 СК України).

За нормами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі встановленій законом.

Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана у письмовій формі.

Однак, відповідно до положень частин першої та другої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя. За таких обставин інший подружжя має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сімї майна.

Таким чином, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя ? частину вартості майна, яке відчужено в період зареєстрованого шлюбу між ними у тому випадку, зокрема, якщоодин із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.

Вказане узгоджується із роз'ясненнями, викладеними у п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Звертаючись до суду позивач вказував, що він не був обізнаний про наміри відповідача продати спірний автомобіль та не давав згоди на таке відчуження. Крім того, автомобіль продано в період, коли вони не підтримували шлюбні стосунки та не проживали разом.

Однак таке твердження позивача не підтверджено належними доказами, оскільки рішенням Кам»янець-Подільського міськрайонного суду шлюб розірваний до відчуження спільного автомобіля, іншої дати припинення подружніх відносин позивачем не доведено, рішенням суд не встановлено.

Доказів того, що кошти від відчуження транспортного засобу були використані в інтересах сім'ї, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль був спільним майном подружжя та проданий ОСОБА_3 без згоди позивача, кошти використані не в інтересах сім'ї, а відтак ОСОБА_1 має право на отримання компенсації вартості майна в розмірі1/2 частини спірного автомобіля , з яким позивач не звертається. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 6-7цс15...

Керуючись ст.ст. 21-,215 ЦПК України, ст.. 203, 218 ЦК України, ст.. 60, 69,70, 65 СК України,-суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_5 В»ячеславовича, ОСОБА_6, Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про визнання правочину недійсним, витребування майна,зняття автомобіля з реєстрації та поділ майна подружжя - відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

.

Суддя