Ухвала суду № 61750894, 26.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-5543/11

Провадження № 4-с/761/250/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на дії держаного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. із вимогами про зняття арешту із всього майна боржника ОСОБА_1, накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції від 10.09.2013р. Свої вимоги мотивує тим, що 10.09.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рибалко І.М. була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження № 37751797 щодо стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Однак, через невірне зазначення його адреси під час розгляду справи у суді ще у 2011 році, а в подальшому і під час відкриття виконавчого провадження, скаржник був позбавлений можливості прийняти у них участь. Крім того, зазначає, що підставою для арешту його майна стала наявність заборгованості перед стягувачем зі сплати аліментів, однак стверджує, що будь-яка заборгованість відсутня. Даний факт обґрунтовує довідкою державного виконавця про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Скаржник, звернувся 30.03.2016р. до держаного виконавця із заявою про зняття арешту з його майна, та отримав 03.06.2016р. відмову, із роз'ясненням, що дане питання можливо вирішити виключно шляхом звернення до суду, так як державний виконавець скасовує арешт на підставі судового рішення.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Державник виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не пояснив.

Стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_4 про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, у судове засідання не з'явилась, проте надала суду письмову заяву, у якій просила вимоги скаржника задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

Вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10.09.2013р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рибалко І.М. була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження № 37751797 щодо стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1

Даною постановою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику, однак у межах суми боргу, що становила 4688,18 грн.

У відповідності до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам (№ 499/16/6 від 03.06.2016р.) починаючи з 20.12.2010р. по 01.06.2016р. заборгованість ОСОБА_1, згідно із виконавчим листом № 2-5543/11 від 10.03.2011р., виданого Шевченківським районним судом м. Києва станом на 01.06.2016р. відсутня. Переплата становить 6486,47 грн.

Крім того, у судовому засіданні представником скаржника надано квитанції про сплату аліментів за вказаним виконавчим провадженням у період з березня 2016 року по вересень 2016 року включно на загальну суму 21000 гривень.

Стягувач за вказаним виконавчим провадженням своєю письмовою заявою, що міститься в матеріалах справи, підтвердила факт відсутності з боку заявника заборгованості перед нею зі сплати аліментів на утримання їх спільного сина ОСОБА_5 2003р.н.

Таким чином, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження відсутня.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Проте існування на даний час арешту майна боржника, за умови повного та своєчасного виконання ним своїх зобов'язань, суперечить вищевказаним вимогам ст. 319 ЦК України.

У відповідності до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р., у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як передбачено, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», визначає, що у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, Законом України «Про державну виконавчу службу», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. зняти арешт із всього майна ОСОБА_1, що було накладено на підставі Постанови відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції 10.09.2013р. в рамках виконавчого провадження № 37751797 щодо стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: