Вирок № 61748718, 03.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/6387/16-к

н/п 1-кп/640/396/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого-судді Якуші Н.В., за участю секретаря судових засідань Пічугіної А.Г., прокурора Калюжко А.А., Чеблукова Д.М., Волик Є.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, маючого малолітню дитину на утриманні, не працюючого, раніше судимого:

- 22.05.2008 року Жовтневим районним судом міста Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 26.05.2010 року Фрунзенським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України в силу ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 28.05.2015 року Ленінським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;

-30.12.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ст.. 185 ч.2, ст.. 15 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, запобіжний захід - не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27.02.2016 року приблизно о 20 годині 51 хвилин ОСОБА_2, знаходячись у ТРЦ «Караван» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, у магазині «Reserved», маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з полиці магазину «Reserved» належне АТ «ЛПП» майно, а саме: піджак чоловічий ТМ «Reserved», кепку чоловічу ТМ «Reserved» загальною вартістю згідно висновком судово-товарознавчої експертизи №1550 від 17.03.2016 року 1448 грн. 00 коп. Після чого, ОСОБА_2 перетнув лінію кас та антікрадіжних воріт магазину «Reserved», при цьому умисно не оплативши вказане майно, чим спричини АТ «ЛПП» шкоду на вищевказану суму.

Але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, так як спрацювали антікрадіжні ворота та ОСОБА_2 був затриманий співробітником магазину «Reserved» з неоплаченим товаром АТ «ЛПП».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що дійсно він 27.02.2016 року приблизно о 20 годині 51 хвилин, знаходячись у ТРЦ «Караван» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, у магазині «Reserved» взяв з полиці магазину «Reserved» речі, а саме піджак чоловічий та кепку чоловічу та перетнув лінію кас, намагаючись вкрасти взяти ним речі, проте був зупинений працівником магазину. Дуже шкодує, що так сталось. Просив суд суворо не карати.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин,а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що його протиправні дії за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання, скарг від сусідів не надходило, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинені злочини, так як відсутні передбачені ст. 69 КК України умові і підстави призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, сторона обвинувачення не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, та зважаючи на те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без призначення йому максимального покарання, передбаченого санкцією статті, у вчиненні якої він обвинувачується.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що обвинувачений був засуджений Дергачівським районним судом Харківської області за вироком від 30.12.2015 року до 2 років 6 місяців обмеження волі, покарання не відбув.

Таким чином, вже після ухвалення вироку Дергачівським районним судом Харківської області від 30.12.2015 року, обвинувачений скоїв злочин за якими стороною обвинувачення він обвинувачується по даному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та відповідно до положень ст. 71 ч. 1 КК України обвинуваченому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 30.12.2015 року з урахуванням положень статті 72 КК України.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує положення ч.5 ст. 72 КК України, відповідно до якого зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому суд враховує, що у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 15.04.2016 року ОСОБА_2 було переведено з Хролівського виправного центру УДПтСУ в Харківській області до Харківської установи виконання покарань управління ДПС України в Харківській області №27.

Таким чином, при визначенні судом остаточного покарання суд зараховує перебування ОСОБА_2 в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області №27 з 15.04.2016 року (дата переведення ОСОБА_2 з Хролівського виправного центру УДПтСУ в Харківській області) по день постановлення вироку, виходячи із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 30.12.2015 р. у вигляді одного року обмеження волі, що за правилами п. 1 ч.1 статті 72 КК України дорівнює 6 місцям позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 2( два) роки 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 квітня 2016 року.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 15 квітня 2016 року по 03 жовтня 2016 року (день постановлення вироку) включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув'язнення відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КПК України включається перебування в установі попереднього ув'язнення з 15.04.2016 року для проведення слідчих дій та участі у судовому розгляді кримінального провадження на підставі ухвал Дергачівського районного суду Харківської області від 15.04.2016 року, ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.04.2016 року.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази - піджак чоловічий ТМ «Reserved», кепка чоловіча ТМ «Reserved», які повернуто представнику потерпілої сторони під розписку - після набуття вироком законної сили залишити ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» за належністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 1550 від 17 березня 2016 року в сумі 439 гривень 80 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.