Ухвала суду № 61748629, 26.09.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2682/16-к

Провадження № 1-в/592/789/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря: Троценко Ю. Ю. ,

за участю прокурора: Грекової С. О. , Литвинова С. Л. , Ткаченка Р. А. ,

за участю представника СВК № 116: ОСОБА_1 ,

за участю захисника: адвоката ОСОБА_2 ,

за участю засудженого: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

В С Т А Н О В И В :

16.03.2016 року мати засудженого ОСОБА_3, який відбуває покарання в Сумській виправній колонії № 116, ОСОБА_4 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому вона зазначила про те, що у відповідності з Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання від 26.11.2015 року № 883-VIII вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року по кримінальному провадженню № 381/1120/13-к (№ 1-кп/381/45/13) її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та було призначено остаточну міру покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14.01.2014 року в справі № 381/1120/13-к (провадження № 11-кп/780/32/14) вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було змінено. Кримінальне провадження за ст. 257 КК України було закрито за відсутності в діяннях складу даного кримінального правопорушення. Було перекваліфіковано дії обвинуваченого з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 187 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 7 (семи) років позбавлення волі. Виключено з вироку застосування ч. 3 ст. 28 КК України в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України і ухвалено вважати засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточну міру покарання ОСОБА_3 призначено шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим і ухвалено вважати засудженим до 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, запобіжний захід взяття під варту в залі апеляційного суду Київської області. Строк відбування рахувати з 14.01.2014 року та зарахувати строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 22.12.2012 року по 26.12.2012 року. 21.03.2014 року її сина засудженого ОСОБА_3 етапували з Київського СІЗО до Житомирської виправної колонії № 4. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.10.2014 року у справі № 5-3500км14 вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14.01.2014 року було скасовано та було призначено новий розгляд у суді першої інстанції. На виконання рішення суду її сина 20.01.2015 року було етаповано з Житомирської виправної колонії № 4 до Київського СІЗО. Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року в справі № 362/1327/15-к (провадження № 1-кп/362/125/15) ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим було визначено остаточне призначено у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна. За ст. 257 КК України було виправдано. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року в справі № 381/1120/1 (провадження № 11-кп/780/32/14) вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року в справі № 362/1327/15-к (провадження № 1-кп/362/125/15) вступив в законну силу 19.01.2016 року. 26.11.2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання (далі Закон) , який вступив в законну силу 24.12.2015 року. В силу внесених змін, зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього увязнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Згідно п. 2 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону, цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. Однак, відповідно до п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2016 року строк попереднього увязнення за правилами, визначеними в ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону) зараховується також при призначенні покарання за наслідками судового розгляду, якщо особа була попередньо увязнена. Тобто, дія правила зарахування судом строку попереднього увязнення розповсюджується не лише на осіб, зазначених в п. 2 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 72, 107 КК України, вона просила провести перерахунок строку відбування покарання її сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженому за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, та зарахувати строк попереднього увязнення з та по сьогоднішній день з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі, вирішити питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а також сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженого в місцях позбавлення волі, що є доказами його виправлення (вхідний № ЕП-618/16вх від 16.03.2016 року) (а. с. 1, 2) .

В судове засідання мати засудженого ОСОБА_3, який відбуває покарання в Сумській виправній колонії № 116, ОСОБА_4 не зявилася. Про місце, дату та час розгляду клопотання вона була повідомлена належним чином. Її неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду, що в повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 4 ст. 539 КПК України.

В судове засідання представник Сумської виправної колонії № 116, ОСОБА_5 не зявилася. Про місце, дату та час розгляду клопотання вона була повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про розгляд матеріалів застосування засудженому ОСОБА_3 Зарахування згідно ч. 5 ст. 72 КК України без її участі (а. с. 79) . Її неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду, що в повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 4 ст. 539 КПК України.

У відкритому судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 просив клопотання його матері ОСОБА_4 задовольнити частково та зарахувати в строк відбуття ним покарання строк попереднього увязнення в період часу з 22.12.2012 року до 19.01.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Клопотання його матері ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення він просив залишити без розгляду, клопотання просив розглядати без її участі (а. с. 97) .

У відкритому судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 просив клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково та зарахувати в строк відбуття засудженим ОСОБА_3 покарання строк попереднього увязнення в період часу з 22.12.2012 року до 19.01.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 він просив залишити без розгляду, клопотання просив розглядати без її участі (а. с. 98) .

У відкритому судовому засіданні прокурор Ткаченко Р. А. висловив думку про те, що клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 слід задовольнити частково. Він вважав, що в строк відбуття засудженим ОСОБА_3 покарання слід зарахувати строк попереднього увязнення в період часу з 22.12.2012 року до 14.01.2014 року та з 21.09.2015 року до 19.01.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Він вважав, що клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.

Розглянувши клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вислухавши пояснення та думку засудженого ОСОБА_3, пояснення та думку захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2, думку прокурора Ткаченка Р. А. , дослідивши документи справи, матеріали особової справи засудженого, дослідивши судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі вільного доступу, суд дійшов до наступного висновку.

22.12.2012 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2012 року щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було застосовано запобіжний захід тримання під вартою до двох місяців до 22.02.2013 року.

Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року по справі № 381/1120/13-к, провадження № 1-кп/381/45/13 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ст. 263, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, та йому було призначене покарання у виді: - за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - за ч. 4 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 5 (пять) років з конфіскацією майна; - за ст. 257 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 5 місяців з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 було визначено остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу було ухвалено залишити попередню тримання під вартою в Київської СІЗО УДПтС України. Було ухвалено строк відбування покарання рахувати з 22.12.2012 року. Вирок набрав законної сили 14.01.2014 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34045971) .

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14.01.2014 року по справі № 381/1120/13-к, провадження № 11-кп/780/32/24 вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було змінено: - кримінальне провадження за ст. 257 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було закрито за відсутності в діяннях складу даного кримінального правопорушення; - перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 3 цієї ж статті і вважати його засудженим за ч. 3. ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, відповідно ОСОБА_3 до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього майна; - виключити з вироку застосування щодо ОСОБА_3 ч. 3 ст. 28 КК України в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України і вважати його засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточну міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і вважати засудженим ОСОБА_3 до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього майна. В іншій частині вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін. Ухвала набрала законної сили 14.01.2014 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47003745, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36744955) .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 16.10.2014 року по справі № 5-3500км14 касаційну скаргу прокурора було задоволено. Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14.01.2014 року щодо ОСОБА_3 було скасовано та було призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Ухвала набрала законної сили 16.10.2014 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42766488) .

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року по справі № 362/1327/15-к, провадження № 1-кп/362/125/15 ОСОБА_3 було визнано визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, та йому було призначене покарання: - за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - -за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 було визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності. Було ухвалено ОСОБА_3 за ст. 257 КК України виправдати. До ступу вироку в законну силу мірою запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення з 22.12.2012 року. Вирок набрав законної сили 19.01.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/50740222) .

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року по справі № 362/1327/15-к, провадження № 11-кп/780/13/24 апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року стосовно ОСОБА_3 без зміни. Ухвала набрала законної сили 19.01.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55228051, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55228175) .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2016 року по справі № 362/1327/15-к, провадження № 1-в/362/110/16 клопотання засудженого ОСОБА_3 про перерахування строку відбуття покарання з урахуванням строку попереднього увязнення було повернуто ОСОБА_3 . Було ухвалено розяснити ОСОБА_3 право звернення до суду за місцем розташування Київського СІЗО. Ухвала набрала законної сили 01.02.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55320283) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2016 року по справі № 592/2685/16-к, провадження № 1-в/592/704/16 заяву ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 та про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання відповідно до ст. 72 КК України було повернуто заявнику. Було ухвалено копію ухвали про повернення заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 невідкладно надіслати ОСОБА_4 разом з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3. Було ухвалено розяснити ОСОБА_4 про те, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду у разі належного оформлення заяви. Ухвала набрала законної сили 04.04.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56709063) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2016 року по справі № 592/2682/16-к, провадження № 1-в/592/703/16 клопотання ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_2, було задоволене. Було ухвалено зарахувати засудженому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в строк покарання, призначеного за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року, строк попереднього увязнення з 22.12.2012 року по 14.01.2014 року та з 16.10.2014 року по 19.01.2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Було ухвалено копію ухвали направити ОСОБА_4 , засудженому ОСОБА_3 , СВК № 116 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56709083) (а. с. 12, 13, 18) .

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21.04.2016 року по справі № 592/2682/16-к, провадження № 11-кп/788/471/16 було доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області призначити захисника для здійснення захисту засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за призначенням та забезпечити ознайомлення захисника з матеріалами провадження у приміщенні апеляційного суду Сумської області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, а також забезпечити участь захисника в апеляційному розгляді, який призначено на 28.04.2016 року на 9 годину 30 хвилин. Ухвала набрала законної сили 21.04.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57306020) (а. с. 27) .

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28.04.2016 року по справі № 592/2682/16-к, провадження № 11-кп/788/471/16 апеляційну скаргу матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 було задоволено частково. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.03.2016 року, якою було задоволено клопотання матері засудженого ОСОБА_4 та зараховано ОСОБА_3 строк попереднього увязнення у строк покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року було скасовано у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і було призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Ухвала набрала законної сили 28.04.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57453175) (а. с. 39, 40, 86) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.05.2016 року по справі № 592/2682/16-к, провадження № 1-в/592/789/16 було доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області призначити засудженому ОСОБА_3 захисника для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття 17.06.2016 року на 11 годину 00 хвилин для участі у розгляді клопотання ОСОБА_4 матері засудженого ОСОБА_3 про зарахування судом строку попереднього увязнення в строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57861810) (а. с. 56) .

Із змісту п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України вбачається, що судове провадження кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього увязнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно ст. 1 Закону України Про попереднє увязнення попереднє увязнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Судовим розглядом було встановлено, що засуджений ОСОБА_3 був взятий під варту 22.12.2012 року.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року ОСОБА_3 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі. Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_3 рахується з моменту вступу вироку в законну силу. Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року, згідно розпорядженню Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2016 року, набрав законної сили 19.01.2016 року та підлягає негайному виконанню. Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року було зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення з 22.12.2012 року.

Ч. 5 ст. 72 КК України передбачено строки, які включаються до строку попереднього увязнення. В ч. 1 ст. 4 Закону України Про попереднє увязнення зазначено установи для попереднього увязнення, але при цьому жодним нормативно-правовим актом не визначено поняття строку перебування засудженого у виправній колонії в разі скасування вироку суду першої інстанції судом касаційної інстанції та повернення кримінального провадження на новий судовий розгляд.

Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідна норма прописана і в ч. 1 ст. 17 КПК України.

Таким чином, з урахуванням наявних суперечностей норм закону, відповідно до положень ст. 62 Конституції України, положення якої відповідно до ст. 8 Конституції України мають вищу юридичну силу, строк перебування засудженого Сенченка О. І. у виправній колонії з 14.01.2014 року до 20.01.2015 року є попереднім увязненням, та, відповідно, не є строком відбування покарання.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2016 року (вих. № 223 20/0/4-16), із змісту якого вбачається, що строк попереднього увязнення за правилами, визначеними у ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону) , зараховується при призначенні покарання за наслідками судового розгляду, якщо особа була попередньо увязнена. Тобто, дія правила зарахування судом строку попереднього увязнення розповсюджується не лише на осіб, зазначених у п. 2 розд. II Прикінцеві положення Закону.

Отже, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 16.10.2014 року по справі № 5-3500км14 вирок вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2013 року по справі № 381/1120/13-к, провадження № 1-кп/381/45/13 та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14.01.2014 року по справі № 381/1120/13-к, провадження № 11-кп/780/32/24 щодо ОСОБА_3 було скасовано та було призначено новий розгляд у суді першої інстанції; оскільки вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року по справі № 362/1327/15-к, провадження № 1-кп/362/125/15 був залишений без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19.01.2016 року по справі № 362/1327/15-к, провадження № 11-кп/780/13/24; оскільки 20.01.2015 року засуджений ОСОБА_3 був етапований з Житомирської виправної колонії № 4 до Київського слідчого ізолятора у звязку з розглядом кримінального провадження в суді першої інстанції, що є судовим провадженням в розумінні п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України та є судовим розглядом кримінального провадження в розумінні п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України, відтак суд дійшов до висновку про те, що клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання, слід задовольнити частково.

Таким чином, попереднє увязнення засудженого ОСОБА_3 в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України, ст. 1 Закону України Про попереднє увязнення тривало з 22.12.2012 року до 19.01.2016 року включно і цей строк відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Що стосується клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання в частині умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, то суд дійшов до наступного висновку.

Ст. 81 КК України передбачає, що до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на невідбуту частину покарання.

Отже, оскільки застосування в даному випадку положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_3 є передчасним; оскільки не виявляється за можливе вирахувати невідбуту частину покарання, бо остаточно не вирішене питання про зарахування в строк відбуття покарання строку попереднього увязнення, відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 72, 81 КК України; ст. ст. 537, 539 КПК України; ст. 1 Закону України Про попереднє увязнення , -

У Х В А Л И В :

Клопотання матері засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, задовольнити частково.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_3, засудженим вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2015 року, строк попереднього увязнення в період часу з 22.12.2012 року до 19.01.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала суду щодо інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков