Рішення № 61748546, 27.09.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8496/15-ц

Провадження № 2/591/482/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Ханюкової-Липової І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 15 травня 2014 року він уклав з АТ Банк «Фінанси та кредит» договори банківських вкладів, а саме договір - заявка № 331832/83724/370-14 «Стандарт», відповідно до якого банку було передано грошові кошти у сумі 500 грн. строком до 20.05.2015 року, а банк зобов'язався сплатити 24,5% річних з правом неодноразового поповнення. По закінченню терміну дії першого договору 15.11.2014 року позивач переклав гроші до другого договору заявки № 331832/83724/370-14 «Стандарт». Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав частково, сплативши лише відсотки за користування коштами по 20.05.2015 року, та суму вкладу. Посилаючись на те, що такі дії відповідача суперечать діючому законодавству та умовам договору банківського вкладу, просить стягнути з відповідача за період з 15.07.2015 року по 17.09.2015 року відсотки в сумі 4 391, 07 грн.; 3 % річних за прострочення повернення грошових коштів у сумі 537 грн. 68 коп. та інфляційні витрати в сумі 1 610, 28 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити, пославшись на те, що з 17.09.2015 року в банку була запроваджена тимчасова адміністрація, а з 17.12.2015 року розпочата процедура ліквідації банку.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 15 травня 2014 року позивач уклав з АТ Банк «Фінанси та кредит» договори банківських вкладів, а саме договір - заявка № 331832/83724/370-14 «Стандарт», відповідно до якого банку було передано грошові кошти у сумі 500 грн. строком до 20.05.2015 року, а банк зобов'язався сплатити 24, 5% річних з правом неодноразового поповнення. По закінченню терміну дії першого договору 15.11.2014 року позивач переклав гроші до другого договору заявки № 331832/83724/370-14 «Стандарт» (а. с. 21). Сума депозиту за вказаним договором склала 100 643, 00 грн. ( а.с. 15, 16)

Після закінчення терміну дії депозиту визначеного п. 1 договору та п. 6.3.2 « Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у АТ «Банк Фінанси та кредит» банк повертає вкладнику суму вкладу та нарахованих процентів на дату повернення вкладу( а.с.9). Відповідач виконав свої зобов'язання частково, виплативши лише відсотки за користування коштами до 20.05.2015 року, та суму вкладу 13.11.2015 року.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 року № 171 в банку була запроваджена тимчасова адміністрація (а.с.74).

Згідно з Постановою Правління НБУ від 17.12.2015 р. № 898 відкликано банківську ліцензію акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит», тобто розпочата процедура ліквідації (а.с.43).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Суд вважає зазначені дії відповідача такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують права позивача. При цьому суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що до даних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і встановлює окремий порядок задоволення вимог кредиторів. Спірні правовідносини, після уточнення позивачем своїх вимог, стосуються періоду до 17.09.2015 року, тобто до моменту введення тимчасової адміністрації в банку, а тому зазначений Закон не поширюється на ці правовідносини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню та з відповідача необхідно стягнути за період з 15.07.2015 р. по 17.09.2015 р.: відсотки за користування коштами банківського вкладу в сумі 4391 гривня 07 коп.; 3 відсотки річних за прострочення повернення коштів в сумі 537 гривень 68 копійок та інфляційні витрати в сумі 1 610 гривень 28 коп., всього 6 539 гривень 03 копійки.

На підставі ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 487,20 грн.

Керуючись ст. 526, ч. 2 ст. 625, ч. 5 ст. 1061 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_1 за період з 15.07.2015 р. по 17.09.2015 р.: відсотки за користування коштами банківського вкладу в сумі 4391 гривня 07 коп.; 3 відсотки річних за прострочення повернення коштів в сумі 537 гривень 68 копійок та інфляційні витрати в сумі 1 610 гривень 28 коп., всього 6 539 гривень 03 копійки.

Стягнути з акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» на користь держави судові витрати в сумі 487 гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з моменту отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В.Грищенко