Ухвала суду № 61748223, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4005/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.судді -Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еллана» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року ТОВ «Еллана» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №0000142200 від 21.07.2015 року в частині визначення пені за порушення термінів розрахунку на суму 52503,22 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту №2011\14-02-22-04-04\37519079 від 09.10.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання валютного законодавства (надалі-акт перевірки).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що нарахування пені є неправомірним, оскільки ДПІ невірно визначено періоди затримки повернення валютною виручки, а також помилково застосовані положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до розрахунків у національній валюті України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2015 року ТОВ «Еллана» укладено з Cornlakе Trans AG (Панама) контракт №3\03-15 на постачання сої нестандартної кількістю 500 тонн на загальну вартість 150000,00 доларів США.

06.04.2015 року на виконання умов контракту ТОВ «Еллана» експортував на адресу фірми Cornlakе Trans AG соєві боби за вантажно-митною декларацією №500060703\2015\002717 у кількості 420535 кг. на суму 126160,50 дол. США.

Оплата за експортований по контракту від 25.03.2015 року товар надходила на на валютний рахунок позивача від Cornlakе Trans AG ТОВ наступним чином: 08.076.2015 року - 99500,00 дол. США; 13.07.2015 року - 16300,50 дол. США та 05.08.2015 року - 10360,00 дол. США.

28.04.2015 року на виконання зазначеного контракту №3\03-15 ТОВ «Еллана» здійснено ще постачання 80340 кг бобів сої за ВМД №500060703\2015\003430 на суму 24102,00 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди від 17.07.2015 року розрахунки між ТОВ «Еллана» та Cornlakе Trans AG за поставлений товар за ВМД №500060703\2015\002717 здійснюються в національній валюті України - гривні.

Оплата товару за ВМД №500060703\2015\002717 надійшла на банківський рахунок позивача 12.08.2015 року в сумі 512550,65 грн..

22.04.2015 року ТОВ «Еллана» уклало ще один контракт №6 з Cornlakе Trans AG на постачання сої нестандартної на суму 150000,00 дол. США.

По цьому контракту позивач 28.04.2015 року експортував на адресу фірми Cornlakе Trans AG соєві боби за ВМД №500060703\2015\003428 у кількості 39080 кг. на суму 19540,00 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди від 10.07.2015 року розрахунки між ТОВ «Еллана» та Cornlakе Trans AG за поставлений товар за ВМД №500060703\2015\003428 здійснюються в національній валюті України - гривні.

12.08.2015 року на банківський рахунок ТОВ «Еллана» надійшло 415535,63 грн. в якості оплати за поставлену сою відповідно до ВМД №500060703\2015\003428.

Крім того, по контракту від 22.04.2015 року позивач експортував в адрес фірми Cornlakе Trans AG соєві боби за ВМД №500060703/2015/004171 від 26.05.2015 року у кількості 88890 кг. на суму 44445,00 дол. США та за ВМД №500060703/2015/004848 від 22.06.2015 року у кількості 173970 кг. на суму 86985,00 дол. США.

На час здійснення документальної перевірки оплата експортованого товару за ВМД №500060703/2015/004171 від 26.05.2015 року та ВМД №500060703/2015/004848 від 22.06.2015 року на рахунки позивача не надійшла, і розмір заборгованості по цим поставкам склав 131340,00 дол. США.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2015 року відкрито провадження у справі №9151/1723/15 за позовом ТОВ «Еллана» до фірми Cornlakе Trans AG про стягнення заборгованість в сумі 271890,00 дол. США, у тому числі і по поставкам за ВМД №500060703/2015/004171 від 26.05.2015 року та ВМД №500060703/2015/004848 від 22.06.2015 року.

Відповідно до акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення визначеного у ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон) строку повернення валютної виручки за контрактами від 25.03.2015 року та від 22.03.2015 року.

Розрахунок пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, наведений у відповідному додатку до акту перевірки (а.с.25), з якого слідує наступне:

- за товар, поставлений по ВМД від 06.04.2015 року №500060703\2015\002717, граничним терміном повернення валютної виручки є 05.07.2015 року, а тому з урахуванням проведених оплат 08.07.2015 року на суму 99500,00 дол. США, 13.07.2015 року на суму 16300,55 дол. США та 05.08.2015 року на суму 10360,00 дол. США, ДПІ розрахувало періоди затримки оплати, починаючи з 06.07.2015 року та по день фактичних оплат, тобто по 8, 13 липня та 05.08.2015 року, відповідно, а також пеню на залишок заборгованості за вказані періоди, розмір якої склав 23865,05 грн., 8405,36 грн. та 15024,68 грн., відповідно;

- за товар, поставлений по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003430, граничним терміном повернення валютної виручки є 27.07.2015 року, і з урахуванням проведеної 12.08.2015 року оплати на суму 512550,65 грн., період затримки розрахований ДПІ з 28.07.2015 року по 12.08.2015 року у кількості 16 днів, а розмір пені склав 24602,43 грн.;

- за товар, поставлений по ВМД №500060703\2015\003428 від 28.04.2015 року граничним терміном повернення валютної виручки є 27.07.2015 року, і з урахуванням проведеної 12.08.2015 року оплати в сумі 415535,63 грн., ДПІ визначило період затримки оплати з 28.07.2015 року по 12.08.2015 року у кількості 16 днів та нарахувало пеню в сумі 19945,71 грн..

- за товар, поставлений по ВМД №500060703/2015/004171 від 26.05.2015 року граничним терміном повернення валютної виручки є 24.08.2015 року, і ДПІ нарахувало пеню на всю неоплачену суму поставки за період з 25.08.2015 року по 29.09.2015 року (дата звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області позовом до фірми Cornlakе Trans AG про стягнення заборгованості) за 36 днів в розмірі 106059,44 грн.;

- за товар, поставлений по ВМД №500060703/2015/004848 від 22.06.2015 року граничним терміном повернення валютної виручки є 20.09.2015 року, і ДПІ нарахувало пеню на всю неоплачену суму поставки за період з 21.09.2015 року по 29.09.2015 року (дата звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області позовом до фірми Cornlakе Trans AG про стягнення заборгованості) за 9 днів в розмірі 50725,17 грн..

Відповідно до зави позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог (а.с.41-43) позивач не погоджується із нарахуванням пені по ВМД від 06.04.2015 року №500060703\2015\002717 лише за визначений відповідачем період у три дні з 6 по 8 липня 2015 року на суму 23865,05 грн., вважаючи, що в цьому випадку розрахунок повинен був здійснений лише за 2 дні в сумі 15909,97 грн., в зв'язку з чим нарахування пені за цей період в сумі 7955,08 грн. є неправомірним.

Також позивач не погоджується із нарахуванням пені по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003430 на суму 24602,43 грн. та по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003428 на суму 19945,71 грн., стверджуючи, що оскільки розрахунки за цими поставками здійснені не в іноземній валюті, а у національній валюті України - гривні, то у ДПІ не було правових підстав для нарахування пені на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки цей закон не застосовується до розрахунків у національній валюті України.

Задовольняючи уточнені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведена 08.07.2015 року оплата по ВМД №500060703\2015\002717 від 06.04.2015 року давала підстави для нарахування пені на суму заборгованості лише за 2 дні, тобто за 6 та 7 липня 2015 року, а тому ДПІ неправомірно нарахувало пеню з один день в сумі 7955,08 грн..

Також суд першої інстанції визнав неправомірним нарахування пені по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003430 на суму 24602,43 грн. та по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003428 на суму 19945,71 грн. з тих підстав, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» не передбачає відповідальності за порушення строків зарахування виручки у національній валюті, а Указ Президента «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.1998 року №41\98 регламентує лише порядок розрахунків у національній валюті і не встановлює юридичної відповідальності.

При вирішенні даного спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.3 ст.1 Закону).

Протягом 2015 року Національний банк України своїми постановами запроваджував 90 денний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, зокрема у спірному періоди Постановою від 03.03.2015 року №160, 03.06.2015 року №354.

Статтею 4 Закону №185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Враховуючи, що по ВМД №500060703\2015\002717 від 06.04.2015 року позивач не погоджується лише з нарахуванням пені на суму 7955,08 грн. за 08.07.2015 року, а з іншими сумами пені по цій поставці позивач згоден, то предметом оцінки судом по цій поставці повинно бути лише правомірність нарахування пені за 08.07.2015 року.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування пені за 08.07.2015 року, оскільки в цей день на рахунок позивача поступила часткова оплата за товар по ВМД від 06.04.2015 року в розмірі 99500,00 дол. США, а тому цей день не може вважатися днем прострочення платежу на суму 99500,00 дол. США. В той же час, цей день є днем прострочення сплати решти заборгованості.

Таким чином, ДПІ необхідно було розрахувати пеню на суму заборгованості, яка складала 126160,50 дол. США, лише за два дні, тобто за 6 та 7 липня 2015 року, а з 8 липня ДПІ необхідно було продовжувати нараховувати пеню на суму заборгованості за мінусом оплачених 99500,00 дол. США.

Також колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування пені по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003430 на суму 24602,43 грн. та по ВМД від 28.04.2015 року №500060703\2015\003428 на суму 19945,71 грн. з огляду на наступне.

Закон №185 регулює відносини, що виникають між резидентами і нерезидентами щодо розрахунків виключно в іноземній валюті.

Відповідно до п.17 Указу Президента «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.1998 року №41\98 встановлено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків у іноземній валюті Законом України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався на правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постанові від 28.01.2003 року по справі №188\12-204, відповідно до якої «Указ фактично розширює сферу дії Закону, що не допускається, оскільки підзаконний акт не може ні змінювати, ні доповнювати, ні скасовувати Закон».

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, в цьому випадку є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», який в свою чергу не передбачає відповідальності за порушення строків зарахування виручки у національній валюті.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський