Рішення № 61748190, 03.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6848/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів Бабія А.П.

ОСОБА_2

при секретарі Желєзнові В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця та переведення прав та обов'язків покупця, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 (діючої в інтересах ОСОБА_3) на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2016 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив визнати договір купівлі-продажу 1/10 частини домоволодіння (магазина), що розташоване за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, на розі вулиць 28 Червня, 57 та Пушкіна, 50 від 04 серпня 2005 року удаваним в частині покупця, перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/10 частини домоволодіння (магазину) від 04 серпня 2005 року з ОСОБА_4 на ОСОБА_3, мотивуючи тим, що 04 серпня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу 1/10 частини домоволодіння, що розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, на розі вулиць 28 Червня, 57 та Пушкіна, 50.

На передання коштів між відповідачем та третьою особою, ОСОБА_7, яка діяла від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, було надано ОСОБА_4 дві розписки від 12 серпня 2005 року та від 01 квітня 2008 року, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_7 прийняла суму коштів в розмірі 40 000 доларів США за магазин, що розташований за вищезазначеною адресою.

Апеляційним судом Одеської області було встановлено, що договір від 12 серпня 2005 року та розписка від 01 квітня 2008 року складені на підтвердження виникнення не боргових правовідносин, а правовідносин, пов'язаних з переходом права власності на магазин.

Таким чином, між відповідачем та третьою особою було укладено договір купівлі-продажу магазину, відповідно до умов якого покупцем за цим договором було визначено ОСОБА_4

Право власності на магазин, розташований за вищезазначеною адресою, зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою № 53607375 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Позивач вважав, що вищезазначені обставини не відповідають дійсності, а дії відповідача, який не є фактичним покупцем за договором купівлі-продажу, є такими, що порушують права та законні інтереси ОСОБА_3.

У зв'язку із неможливістю особистої присутності позивача у м. Ізмаїл на момент придбання магазину, відповідач на прохання позивача виконував функції номінального покупця, як особи, яка лише передавала гроші покупцю. Таким чином, магазин за договором купівлі-продажу було придбано не за спільні кошти подружжя, а за особисті грошові кошти позивача, саме він фактичний розпорядник коштів, надавав остаточну згоду на придбання майна, та фактично виконував повноваження покупця за договором купівлі-продажу майна, у зв'язку із чим договір купівлі-продажу 1/10 частини домоволодіння повинен бути визнаний удаваний в частині покупця та переведено права та обов'язки покупця з ОСОБА_4 на ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов, мотивуючи тим, що всі вимоги виконані, на магазин її довіритель не посягає, а хоче лише, щоб суд визнав те, що ОСОБА_3 передавав ці грошові кошти та повернути їх мотивуючи тим, що її довіритель ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 грошові кошти, а згодом з'ясувалося, що магазин нікому не належить.

Визнання договору удаваним позивачу необхідно, якщо в подальшому при відмові відповідача повернути борг, позивач буде мати можливість звернутися до нього в суд з позовними вимогами про повернення грошей.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та погодилися з тим, що стороною в договорі є ОСОБА_3, а не ОСОБА_4 та вважали, відповідно до ст. 174 ЦПК України, суд повинен ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник третьої особи ОСОБА_7, заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що не має оригіналу договору від 04 серпня 2005 року, що не дає змогу задовольнити позовні вимоги.

Також ОСОБА_7 наполягала на тому, що пропущено строк позовної давності, а саме - позовну заяву подано в 2016 році, тоді як договір було укладено ще в 2005 році. Пояснила, що цього договору взагалі фактично не існує. ОСОБА_5 не укладала такий договір, оскільки не знаходилась на той час на території України і до 2009 року у неї не було заграничного паспорту, а тому вона не могла перетинати кордон.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця та переведення прав та обов'язків покупця - відмовлено із-за пропуску строку позовної давності та по суті.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарги і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 серпня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_5 продає, а ОСОБА_4 покупає 1/10 часи домоволодіння, розташованого по вул. 28 Червня, 57 ріг вул. Пушкіна, 50 (магазин), до складу яких входять: літ. «А» - приміщення №1- підсобне приміщення, № 2- магазин, № 3- підсобне приміщення.

Ціна договору 50 000 грн. Відповідно до інформаційної довідки з Державнного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 лютого 2016 року та інформаційну довідку від 03 березня 2016 року, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок (крамниця), розташований за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 57 ріг вул. Пушкіна, 50.

Також, згідно розписки від 23 грудня 2005 року, ОСОБА_4 підтверджує, що придбав магазин, розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. 28 Червня,50 ріг вул. Пушкіна, 57 за грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 40000 доларів США, які були переддані ОСОБА_4 згідно розписки від 21 вересня 2004 року у сумі 50 000 доларів США.

У зв'язку з неможливістю присутності ОСОБА_3 в м. Ізмаїл, право власності оформив на себе та підтверджує, що даний магазин належить ОСОБА_3

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нежиле приміщення відмовлено.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області віл 23 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 про визнання договору недійсним відмовлено.

Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 квітня 2016 року, відомості щодо права власності на будинок (крамниця) розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня,57 ріг вул. Пушкіна, 50 відсутні.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги послався на те, що у всіх судових засіданнях, що 04 серпня 2005 року, між Кара і ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, який згодом був визнаний недійсним через невиконання вимог при укладанні договору. При укладанні договору 04 серпня 2005 року вирішувалось питання між сторонами про передачу майна та вважати його удаваним підстав не має, так як цим договором не приховувався інший правочин, а те, що гроші передавались іншою собою не дає змоги для визнання договору удаваним. Враховуючи, що відповідач визнає вимоги позивача мотивуючи тим, що визнання договору удаваним їм необхідно лише в майбутньому при відмові відповідача повернути гроші позивачу, щоб мати можливість відмовитися від позову у зв'язку з невиконанням вимог.

Крім того суд першої інстанції вважав, що строк позовної давності по справі сплив, оскільки в судовому засіданні встановлено, що згідно розписки від 23 грудня 2005 року, ОСОБА_3 знав, що договір купівлі-продажу складали на ім'я ОСОБА_4, і той за першою вимогою переоформить магазин на ОСОБА_3

Між тим з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - про визнання договору купівлі-продажу від 04 серпня 2005 року укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 удаваним в частині покупця та переведення прав та обов'язків покупця.(а.с. 57)

Таким чином позивач звертаючись до суду з позовом стосовно договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не залучив в якості відповідача сторону договору ОСОБА_5

На підставі наведеного, судова колегія вважає, необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця та переведення прав та обов'язків покупця відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 (діючої в інтересах ОСОБА_3) задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині покупця та переведення прав та обов'язків покупця відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. А. Станкевич

Судді : О.Д. Варикаша

ОСОБА_8