Рішення № 61747496, 27.09.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Нестеренко Н.В.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 415/2958/16-ц

Провадження № 22ц/782/745/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Карташова О.Ю., Яреська А.В.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 серпня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до заступника директора Лисичанського територіального центру соціального обслуговування Павлової Любові Олександрівни про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до заступника директора Лисичанського територіального центру соціального обслуговування Павлової Любові Олександрівни, в обґрунтування якого посилалася на відсутність з її боку дисциплінарного проступку та просила визнати незаконним та скасувати Наказ №33-к від 19.05.2016 р. про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за некоректне ставлення до внутрішньо переміщених осіб під час їх прийому в Управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області та стягнути на її користь 5000 грн. моральної шкоди. Зазначала, що оголошення їй догани не має законного підгрунтя, оскільки є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та керівництвом.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необгрунтованістю.

Не погодившись з таким судовим рішенням та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення та обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 25.06.2012 року була прийнята на посаду юрисконсульта Лисичанського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Луганської області (а.с. 5).

Відповідно до рішення виконкому Лисичанської міської ради від 11.11.2014 року №357 «Про організацію роботи з обліку осіб, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції» та наказу по установі від 24.11.2014 р. №125 крім виконання основних посадових обов'язків на позивача було покладено обов'язки з прийняття заяв про видачу довідок в УПСЗН Лисичанської міської ради особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території (а.с. 6,7).

З листа начальника УПСЗН від 19.05.2016 року №4602 вбачається, що 18 травня 2016 року до УПСЗН надійшла заява мешканки м. Лисичанська зі скаргою на некоректну поведінку та приниження гідності переселенців з боку працівника територіального центру ОСОБА_2, яка 17 травня 2016 року здійснювала прийом внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН (а.с. 8).

На підставі листа вказаного УПСЗН від 19.05.2016р. Наказом від 19.05.2016р. №33 позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності за нетактовну поведінку та приниження гідності переселенців і їй було оголошено догану відповідно до ст. 147 КЗпП України (а.с. 9).

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено відповідачем з дотриманням вимог статей 147-149 КЗпП України, факти виявлених порушень з боку позивача посадової інструкції знайшли своє документальне підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв'язку з чим підстави для скасування наказу №33 від 19.05.2016р. «Про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_2» відсутні.

Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, оскільки задовольнив позов до неналежного відповідача.

Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, в тому числі членів кооперативів, їх об'єднань, членів колективних

сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Розглянувши справу за позовом до відповідача заступника директора Лисичанського територіального центру соціального обслуговування Павлової Любові Олександрівни, суд першої інстанції неправильно визначився із суб'єктним складом спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала у трудових правовідносинах саме з Лисичанським територіальним центром соціального обслуговування як з юридичною особою, від імені якого діяла заступник директора Павлова Л.О., накладаючи дисциплінарне стягнення.

Отже, відповідачем у трудовому спорі про накладення дисциплінарного стягнення має бути сторона трудових правовідносин - установа, з якою позивач ОСОБА_2 перебувала у трудових правовідносинах - Лисичанський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Луганської області, до якого позов не був пред'явлений.

За таких обставин заступник директора Лисичанського територіального центру соціального обслуговуванняПавлова Л.О. є неналежними відповідачем у справі за заявленими та підтриманими позивачем в судовому засіданні вимогами.

Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.

Як не може колегія суддів і усунути вказану прогалину на стадії апеляційного оскарження в силу своїх повноважень як апеляційної інстанції, яка переглядає наявне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до заступника директора Лисичанського територіального центру соціального обслуговування Павлової Любов Олександрівни про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним та відшкодування моральної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: