Ухвала суду № 61747454, 03.10.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/1256/16-к

Провадження № 11-кп/782/269/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30 » вересня 2016 року Апеляційний суд Луганської області у складі:

головуючого: Павленко Т.І.

суддів: Белаха А.В., Рябчун О.В.

при секретарі ПодрябінкінуЯ.Г.

за участю прокурора ГринюкА.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

експерта ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3, на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21 липня 2016 року яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має малолітнього сина, не судимого згідно ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до одного року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 від відбуття покарання звільнено з іспитовим терміном на один рік, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання.

Запобіжний захід не обрано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунальної Установи «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ» витрати на лікування потерпілого у сумі 14849 грн.50 коп.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що 26.11. 2015 року, приблизно о 09 годині, знаходячись на ділянці проїзної частини дороги, розташованій в районі перехрестя вулиць Свердлова та Первомайської м. Лисичанськ, маючи умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_4, завдав йому не менше 3 ударів рукою в область голови, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою та саден м'яких тканин обличчя, пара орбітальних гематом з обох сторін, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 ставить питання про зміну вироку суду в частині цивільного позову, просить зменшити розмір стягнення з 14849,50грн. до 3563,88грн. на користь Комунальної установи « Територіальне медичне обєднання м.Лисичанськ».

Обвинувачений вказує на те, що знаходження на стаціонарному лікуванні потерпілого, що повязано з нанесеними ним тілесними ушкодженнями легкого ступеня, має місце тільки у період з 26 листопада 2015року по 08 грудня 2015року у травматологічному відділенні, у цей період на лікування потерпілого витрачено 3563грн.88коп.; знаходження потерпілого на лікуванні у неврологічному відділенні у період з 09.12.2015р по 22.12.2015рік і в очному відділенні з 04.01.2016 по 29.01.2016рік, згідно висновкам комісійної судово-медичної експертизи, на його думку, обумовлено не характером отриманих ушкоджень, а наявними у нього раніше захворюваннями, а тому відсутній причинний зв'язок між скоєним ним правопорушенням і лікуванням потерпілого у неврологічному та очному відділеннях, однак суд, замість того, щоб стягнути з нього тільки ту суму, що повязана безпосередньо з лікуванням у травматологічному відділенні, стягнув з нього всю суму витрат на лікування потерпілого в різні періоди і в різних відділеннях.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, якій підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив змінити вирок і зменшити розмір стягнення, думку прокурора, який вважав, що апеляційні вимоги обвинуваченого підлягають частковому задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_1, апеляційний суд вважає вирок суду таким, що підлягає зміні з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 в скоєнні кримінальниого правопорушення при обставинах, встановлених судом, підтверджується зібраними доказами, перевіреними судом, відповідає фактичним обставинам справи, і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції, ґрунтовно дослідивши та проаналізувавши докази, дав їм належну оцінку, яка не викликає сумніву у апеляційного суду.

Апеляційний суд вважає, що суд обгрунтовано визнав винним ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд, згідно ст.65 КК України, враховував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься, відповідно до ст.12 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який не працює, має постійне місце проживання, одружений, має малолітнього сина, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом визнано вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначене судом покарання відповідає тяжкості скоєного та даним про особу обвинуваченого.

Згідно п.3 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року « Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» /Зі змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду № 13 від 25.12.1992 року; №12 від 03.12.1997 року / при розгляді кримінальної справи суд зобовязаний на основі всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи зясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного звязку між вчиненим і шкодою, що настала»

Як вбачається з висновків комісійної судово-медичної експертизи, у ОСОБА_4 26.11.2015 року при зверненні за медичною допомогою « имелись следующие повреждения: тупая закрытая травма головы в виде сотрясения головного мозга, перелома костей носа, ушиба, гематомы орбит обох глаз с наличием кровоподтеков век обох глаз и отечностью носа, ссадины левой щеки./

« Имеющиеся у ОСОБА_6. заболевания глаз, выявленные в ходе проведения комиссионной судебно-медицинской экспертизы, патогенетически не взаимосвязаны с полученными им 26.11.2015г. телесными повреждениями, а имелись у него задолго до данных событий.»

« Длительное нахождение его на лечении обусловлено не характером полученных повреждением, а наличием имеющихся у него ранее заболеваний / энцефалопатия смешанного ґенеза / атеросклеротическая и гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца./

Допитаний апеляційним судом за клопотанням прокурора експерт ОСОБА_7, розяснив висновок комісійної судово-медичної експертизи № 30/38 та вказав на те, що перебування потерпілого ОСОБА_4. на лікуванні в очному відділенні лікарні в період з 04.01.2016року по 29.01.2016 року не повязано з отриманими ним тілесними ушкодженнями 26.11.2015 року.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого стосовно того, що судом не враховано відсутність причинного звязку між скоєним ним правопорушенням і лікуванням потерпілого у період з 04 січня 2016 року по 29 січня 2016 року в очному відділенні.

Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що знаходження потерпілого на лікуванні у неврологічному відділенні у період з 09.12.2015р по 22.12.2015рік обумовлено наявними у нього раніше захворюваннями, апеляційний суд знаходить безпідставними.

Як вбачається з довідки директора КУ ТМО м.Лисичанська /л.с. 59/, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні 12 днів, тобто з 26.11.2015 по 08.12.2015р, сума витрат на лікування склала 3563грн.88коп.; на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні в період з 09.12.2015р по 22.12.2015рік сума витрат склала 3860грн.87коп.

За таких обставин вирок суду підлягає зміні, а розмір витрат на лікування потерпілого, стягнених судом з ОСОБА_1 на користь Комунальної Установи «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ», зменшенню до 7424грн. 75коп., оскільки знаходження на стаціонарному лікуванні потерпілого, що повязано з нанесеними ОСОБА_4 обвинуваченим тілесними ушкодженнями, є період з 26 листопада 2015року по 08 грудня 2015 року у травматологічному відділенні та в період з 09.12.2015р. по 22.12.2015рік у неврологічному відділенні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 21 липня 2016 року стосовно ОСОБА_8 змінити.

Зменшити розмір витрат на лікування потерпілого, стягнених судом з ОСОБА_1 на користь Комунальної Установи «Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ» та стягнути з ОСОБА_1 7424 грн.75 коп.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

-------------------------- ---------------------------- -----------------------------