Постанова № 61746479, 28.09.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

28.09.2016

Справа № 482/1029/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Ітріна М.В., секретаря судового засідання - Пазюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса, в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - архітектурно-будівельна інспекція) щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2016 р. позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 28 квітня 2016 р. посадовою особою відповідача начебто складено наступні документи: акт перевірки, винесено припис № 142 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, яких вона не бачила. 10 травня 2016 р. без її повідомлення розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 95, за якою її притягнуто до відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8 500 грн. Про вказану постанову дізналась лише 15 липня 2016 р. від працівників виконавчої служби.

Стверджує, що не порушувала жодних норм чи стандартів, а тому просить поновити строк на оскарження та скасувати спірну постанову.

У судове засідання позивач не з'явилася, але її представник надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, а справу розглянути без його участі.

Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання представника не надіслали, але надали суду письмове заперечення на позов, в якому вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити виходячи з наступного.

Так, підставою для перевірки було виявлення факту самочинного будівництва об'єкта по вул. Радиста, 7 в м. Нова Одеса Миколаївської області та направлення від 27.08.2013 р. № 1088. 22 квітня 2016 р. перевіркою встановлено, що позивачка самочинно виконує будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення, що відноситься до об'єкта II категорії складності, без документів дозвільного характеру, проектної документації, що є порушенням ч. 1 ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, а також статей 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». У зв'язку з цим, 28 квітня 2016 р. було складено акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та видано припис № 142 з вимогою зупинення будівельних робіт. Вказані документи були направлені позивачці, які вона отримала 04 травня 2016 р., але на розгляд справи, який відбувся 10 травня 2016 р. не з'явилась.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом те, що у власності ОСОБА_1 є гараж, що розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

20 квітня 2016 р. посадовою особою архітектурно-будівельної інспекції складено направлення № 386 для проведення позапланової перевірки щодо виконання будівельних робіт об'єкта по АДРЕСА_1 у період з 22 квітня по 28 квітня 2016 р.

28 квітня 2016 р. посадовою особою архітектурно-будівельної інспекції складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил вищезгаданого об'єкта, та видано ОСОБА_1 припис № 142 про зупинення підготовчих та будівельних робіт без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення по АДРЕСА_1.

В цей же день складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ч. 7 ст. 96 КУпАП.

10 травня 2016 р. посадовою особою архітектурно-будівельної інспекції на підставі вищезгаданих документів винесено постанову № 95, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн.

Як видно зі змісту спірної постанови ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що виконувала будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення по АДРЕСА_1, без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації на об'єкті II категорії складності, чим порушила ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і статті 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За результатами позапланової перевірки складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і протокол з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, і правил, або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Акт перевірки підписується суб'єктом містобудування, в якому він може написати свої зауваження (пункти 16, 17, 18 Порядку).

В силу ст. 254 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи ці норми права слід зробити висновок, що як протокол про вчинення адміністративного правопорушення, так і Акт перевірки та припис складаються у присутності особи, яка притягається до відповідальності та є суб'єктом містобудування, з метою надати можливість не тільки ознайомитись з цими документами а й письмово викласти свої зауваження щодо цього та оскаржити їх (окрім протоколу).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду жодного доказу, які би свідчили про правомірність призначення позапланової перевірки щодо об'єкта по АДРЕСА_1.

Крім того, з відібраного відповідачем від позивача письмового пояснення видно, що фактично перевірка проводилася з виїздом на місце об'єкта та за участю позивача 22 квітня 2016 року. Але, акт перевірки об'єкта, припис та протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено лише 28 квітня 2016 року у м. Нова Одеса, тобто за місцем об'єкта перевірки однак без участі суб'єкта містобудування, що викликає сумнів у здійсненні перевірки об'єкта за місцем його знаходження 28 квітня 2016 року.

Про вказане свідчить той факт, що ці документи були направлені позивачу для ознайомлення поштою. Тому й зазначено у акті перевірки, приписі та протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, що ОСОБА_1 була відсутня під час складання цих документів, оскільки їй не було відомо про такі дії відповідача. На це вказує і зазначення відповідачем об'єкта перевірки як будівлі невизначеного призначення, тоді як з наданих позивачем документів видно, що перевіряємий об'єкт є гаражем.

Таким чином, суд вважає, що в ході проведення перевірки посадова особа архітектурно-будівельної інспекції порушила вимоги ст. 254 КУпАП і Порядку щодо проведення перевірки за обов'язковою участю суб'єкта містобудування та в разі виявлення порушень, складення у присутності останнього акта, припису та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, чим позбавила цю особу ознайомитись та підписати перелічені документи зі своїми зауваженнями щодо їх змісту та їх оскарження.

У зв'язку з тим, що відповідачем не надано суду документи, які би свідчили про своєчасне отримання позивачем постанови про адміністративне правопорушення відносно нього, то суд вважає за можливе поновити позивачу строки на оскарження спірної постанови.

За такого, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення через порушення процедури посадовими особами архітектурно-будівельної інспекції проведення перевірки та складання вищезгаданих документів, а тому спірна постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6 , 8, 11, 69-71, 86, 158 - 163, 167 КАС України, ст. 293 КУпАП суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову (№ 95) по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 96 КУпАП від 10 травня 2016 року винесену посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі - 8 500 грн.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий