Рішення № 61745501, 29.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016

Справа №910/15332/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний комбінат»

До Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

Про стягнення 8 906,71 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний комбінат» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 8 906,71 грн. збитків, завданих внаслідок нестачі вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно залізничної накладної № 52609401 на станцію «Бердянськ» Придніпровської залізниці прибув вагон № 56060163 з вантажем катанки металевої, вантажовідправником якого є ПАТ «Єнакієвський металургійний комбінат». 14.03.2016 на станції «Бердянськ» Придніпровської залізниці було складено комерційний акт РА № 013621/48, в якому зазначено про недостачу вантажу у вказаному вагоні в кількості 1 650 кг. Вартість недостачі вантажу з урахуванням природної втрати (0,5%) склала 8 906,71 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15332/16 та призначено справу до розгляду на 22.09.2016.

Позивачем 16.09.2016 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9 913,14 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15332/16 від 22.09.2016, у зв’язку з не з’явленням в засідання суду представників сторін та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 22.08.2016, розгляд справи був відкладений на 29.09.2016.

Позивач в судове засідання 29.09.2016 не з’явився.

Відповідач в судове засідання 29.09.2016 не з’явився.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 27.09.2016, проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що з метою збереженості вантажу у вагонах відкритого типу слід наносити захисне маркування або застосовувати покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Проте всупереч викладеному відправником захисне маркування фактично не нанесено. Крім того, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

В судовому засіданні 29.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 відповідно до залізничної накладної № 52609401 зі станції відправлення «Ясиноватая» Донецької залізниці на станцію «Бердянськ» Придніпровської залізниці прибув вагон № 56060163 з вантажем катанка сталева, вантажовідправником яких є Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний комбінат», одержувач – Державне підприємство «Бердянський морський торговий порт».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що під час прибуття вагону на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній та є меншою, тому відповідач має відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого вантажу в сумі 9 913,14 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладної № 52609401 вантаж (катанка сталева) завантажено відправником навалом та маркований двома капроновими стрічками.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Так, по прибутті вагону на станцію «Бердянськ» Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на 150-ти вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 52609401 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 56060163 про що складено комерційний акт РА № 013621/48 від 14.03.2016, в якому зазначено про виявлення недостачу вантажу в розмірі 1 650 кг.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси всіх інших вантажів.

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до рахунку-фактури від 27.03.2016 № 90805904 та специфікації № 694 до контракту № 13-001768 від 31.05.2013 ціна за 1 тону катанки складає 282,00 долара США.

Вартість недостачі вантажу розрахована позивачем з урахуванням норми недостачі вантажу 0,5% та офіційного курсу долара по відношенню до долара станом на 14.03.2016 (на день встановлення факту нестачі – складання комерційного акту) становить 9 913,14 грн.

Згідно зі ст. 133 Статуту право на пред’явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред’явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Відповідно до п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту зв’язку України № 334 від 28.05.2002 згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред’явлення претензії та позову передано ____».

На залізничній накладній № 52609401 оформлений переуступний напис одержувача вантажу – ДП «Бердянський морський торговельний порт» про передачу права на пред’явлення претензій та позовів відправнику вантажу – ПАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Згідно з п. 2.10 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2012 (зі змінами) «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» відповідно до статті 131 Статуту позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, яка несе відповідальність за всі залізниці - учасниці перевезення, і залучати до участі у справі як іншого відповідача або третю особу залізницю відправлення та транзитні залізниці у суду немає підстав.

Як зазначалось вище залізницею призначення в накладній вказано станцію «Бердянськ» Придніпровської залізниці.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», як нова юридична особа утворене згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Як вбачається із положень наведеного вище Закону, постанови Кабінету Міністрів України та статуту ПАТ «Українська залізниця», остання утворена на базі всіх підприємств залізничного транспорту шляхом злиття, зокрема й Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний комбінат» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний комбінат» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Ілліча, 54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193) 9 913 (дев’ять тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 14 коп. збитків, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя В.В. Сівакова