Ухвала суду № 61745040, 28.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/7361/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/7361/13-к Головуючий в 1 інст. Махіборода Н.О.

Провадження № 11-кп/778/1409/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 223-2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Гриценко С.І., Тютюник М.С.,

при секретарі Хрипченко Н.А.,

за участю прокурора Кметь А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області в місті Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 7 липня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, одруженого, маючого вищу освіту, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 4 кв., 225,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 223-2 КК України та засуджено до покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3-х тисяч неоподаткованих мінімумів громадян в сумі 51000 грн із позбавленням права обіймати посади, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих обовязків та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Стягнуто на користь держави витрати за проведення судової компютерно-технічної експертизи в сумі 1957,76 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 55000 грн.

Вирішено долю речових доказів у відповідності до ст. 100 КПК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_2 на підставі наказу № 027/К від 03.10.2011 року, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «СВІТреєстр», яке здійснювало ведення реєстру іменних цінних паперів ЗАТ «АЗАРІЯ», будучи посадовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі обовязки та адміністративно-господарські функції, маючи умисел на порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «АЗАРІЯ», в період часу з 12.01.2012 року по 20.01.2012 року, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мала, буд.3, порушив порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів вищевказаного емітента - ЗАТ «АЗАРІЯ» при наступних обставинах:

12.01.2012 року ОСОБА_2, у першій половині доби, знаходячись в офісі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3, з метою незаконного списання іменних акцій ОСОБА_4 видав наказ № 004 від 12.01.2012 року, на підставі якого було розпочато розслідування причин, що призвели до помилки при внесені зміндо системи реєстру ЗАТ «АЗАРІЯ».

20 січня 2012 року ОСОБА_2 у першій половині доби, знаходячись в офісі, за вищевказаною адресою, склав висновок внутрішнього розслідування, проведеного ТОВ фірма «СВІТреєстр», за фактом виявлення помилок у системі реєстру ЗАТ «АЗАРІЯ», в якому зазначив завідомо недостовірні відомості.

В результаті чого, договори дарування іменних цінних паперів від 14.06.2006 року та 13.07.2006 року, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 безпідставно визнані нікчемними.

В ході проведення перевірки, ОСОБА_2 не витребував у ОСОБА_4 документи, які підтверджують її право власності на прості іменні акції.

Тобто, ОСОБА_2 провів неповну перевірку та зробив необґрунтований висновок, що підтверджується результатами перевірки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №386-ДН-1-Л від 17.08.2012 року.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 20 січня 2012 року, у першій половині доби, ОСОБА_2 знаходячись в своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3, використовуючи свій робочий компютер, провів коригувальну операцію № 005 від 20 січня 2012 року по списанню іменних акцій у кількості 1114 штук, з особового рахунку № 2 ОСОБА_4 та зарахуванню їх на особовий рахунок № 1 емітента ЗАТ «АЗАРІЯ», про що ОСОБА_4 повідомлена не була.

Вищевказані операції проводились за допомогою інтернет-браузера «Мазила», на компютері «Rapcom» №А007, за яким працював ОСОБА_2, шляхом входу до багатоканальної системи ведення реєстру власників іменних цінних паперів, через команду «Маіn», введення назви групи «Оператор» та паролю користувача «Games», та подальшого відкриття вікна з переліком емітентів, де під № 91 міститься емітент ЗАТ «Азарія».

Далі, після відкриття вікна емітента ЗАТ «Азарія», обвинувачений ОСОБА_2 кликнув вікно з назвою «новий запит». Після чого, в графі «вид запиту» ним поставлена позначка № 19 - «інший трансферт». Потім, ОСОБА_2 в системі реєстру емітента ЗАТ «Азарія» зробив позначку про корегувальну операцію, відмітивши осіб задіяних в операції «Сафонова» та «ЗАТ «Азарія», проставив кількість акцій, задіяних в операції - 1114 штук. Далі, ОСОБА_2 кликнув кнопку по проведенню операції, в результаті проведення якої незаконно списав іменні акції у кількості 1114 штук, з особового рахунку № 2 ОСОБА_4 та зарахував їх на особовий рахунок № 1 емітента ЗАТ «АЗАРІЯ».

Відповідно до вимог ч. 2 п. 29 Розділу VII Положення № 1000, коригувальна операція, що проводиться реєстроутримувачем самостійно для виправлення допущених помилок у системі реєстру, не повинна призводити до позбавлення прав власності на цінні папери в останнього зареєстрованого в системі реєстру їх власника, якщо наявні в реєстроутримувача документи підтверджують згідно з чинним законодавством право власності цієї особи на вказані цінні папери у зареєстрованій в системі реєстру кількості. Так, зміни вносяться реєстроутримувачем у систему реєстру або за письмовим розпорядженням (згодою) цієї особи, або за рішенням суду.

Згідно до вимог ч. 5 п. 29 Розділу VII Положення № 1000, якщо проведена операція потребує зміни сертифіката, реєстроутримувач за згодою власника здійснює погашення старого та вписує новий сертифікат.

Цей факт зазначається у повідомлені, яке направляється за результатами виконання коригувальної операції. Інформація опубліковується в періодичному виданні ДКЦПФР.

У разі відсутності письмових розпоряджень або звернень від зареєстрованих осіб вищевказані зміни вносяться до системи реєстру за рішенням суду.

Таким чином, ОСОБА_2 користуючись своїми повноваженнями, як реєстратора, вніс завідомо недостовірні зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів, чим заподіяв матеріальні збитки власнику акцій ОСОБА_4

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати його невинним і виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України.

Вирок суду вважає незаконним та необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ухваленим з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Так, у вироку зазначено, що інкримінований йому злочин він вчинив, маючи умисел на порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Азарія», з метою незаконного списання іменних акцій ОСОБА_4 у висновку внутрішнього розслідування зазначив завідомо недостовірні відомості, перевірку провів неповну та зробив необґрунтований висновок і далі, продовжуючи свій злочинний умисел, провів коригувальну операцію по списанню акцій з особового рахунку ОСОБА_4 з їх зарахуванням на рахунок ЗАТ «Азарія».

З приводу цього вважає, що вирок не містить жодних доказів того, що він мав умисел на порушення порядку ведення реєстру, мав мету щодо незаконного списання іменних акцій ОСОБА_4, зазначив у висновку внутрішнього розслідування завідомо недостовірні відомості, безпідставно визнав договори дарування нікчемними, провів неповну перевірку.

Вважає, що суд прийшов висновку про доведеність вини без належного дослідження його дій, психічного ставлення до них, без зясування, чи носили вони суспільно-небезпечний характер, які наслідки спричинили і який є причинний зв'язок між ними.

При цьому вважає, що діяв він у відповідності до вимог закону, оскільки будучи обраним на посаду директора ТОВ «СВІТреєстр» в процесі обробки документів системи реєстру ЗАТ «Азарія» виявив порушення ведення реєстру, допущене під час керівництва ТОВ «СВІТреєстр» директором ОСОБА_7, яке полягало в тому, що зарахування акцій на особовий рахунок ОСОБА_4 було здійснено на підставі укладених в простий письмовій формі та нотаріально не посвідчених договорів дарування цих акцій іншим акціонером підприємства - ОСОБА_8 Тобто зарахування було проведено на підставі нікчемного правочину.

Діючи у відповідності до вимог «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», виявивши вказану помилку на підставі Наказу № 004 від 12.01.2012 року він провів внутрішнє розслідування та склав висновок внутрішнього розслідування, яким було встановлено, що ОСОБА_4 в силу закону не набула права власності на 1114 простих іменних акцій, оскільки договори дарування на зазначені акції є нікчемними.

Далі діючи у відповідності до п. 29 Розділу VII Положення № 1000, згідно якого у разі виявлення технічних помилок у системі реєстру, допущених з вини реєстру утримувача він провів корегувальну операцію, повязану зі списанням з особового рахунку ОСОБА_4 1114 шт. простих іменних акцій та оскільки повторне використання рахунку не допускається, і особовий рахунок ОСОБА_8 в системі реєстру був відсутній, зарахував вказані акції на особовий рахунок емітента ЗАТ «Азарія».

Зазначає що суд безпідставно не взяв до уваги висновків Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, викладені в ОСОБА_9 від 17.07.2012 року, згідно якого контролюючим органом фактично була визнана правомірність висновку ТОВ «СВІТреєстр» щодо нікчемності договорів дарування і порушення реєстроутримувачем вимог законодавства про цінні папері щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів на підставі таких договорів.

Вважає, що суд також безпідставно не врахував висновків Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, викладених в ухвалі від 18 червня 2013 року з приводу нікчемності договорів дарування, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та відсутністю правових наслідків таких договорів.

Вважає, що наявні в матеріалах докази доводять, що ОСОБА_4 не набула права власності на 1114 акцій.

Вважає, що відсутність у ОСОБА_4 права власності унеможливлює завдання їй матеріальної або моральної шкоди внаслідок здійснення коригувальної операції.

Також зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які проводили перевірку ТОВ «СВІТРеєстр», підтвердили відсутність в його діях такого порушення, як внесення завідомо недостовірних відомостей до реєстру, про що також свідчить відсутність відповідних передбачених законом санкцій, накладених в результаті здійснення перевірки.

Вважає, що під час розгляду справи не було встановлено та не зазначено у вироку, які саме недостовірні відомості, тобто такі, що не відповідають дійсності, він вніс до системи реєстру, що виключає обєктивну складову інкримінованого йому злочину.

Від потерпілої ОСОБА_4 на адресу апеляційного суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона вирок суду вважає законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що суперечать доказам у провадженні.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, вирок суду просили скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, потерпілу ОСОБА_4, її представника адвоката ОСОБА_5 та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вирок суду вважали законним та обґрунтованим і просили залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати і надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 223-2 КК України при зазначених у вироку обставинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, наданими стороною обвинувачення, які судом всебічно і повно досліджені і правильно оцінені та, на думку колегії суддів, стороною захисту не спростовані.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що висновки суду про доведеність його вини не ґрунтуються на досліджених судом доказах спростовуються матеріалами судового провадження.

Так, судом першої інстанції на вимогу процесуального закону було в повному обсязі зясовано обставини кримінального провадження та перевірено їх доказами.

Зокрема, суд першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні допитав обвинуваченого, потерпілу, свідків, дослідив письмові докази та на підставі аналізу всіх фактичних даних в їх сукупності встановив дійсні обставини кримінального правопорушення.

Апеляційні доводи обвинуваченого щодо неналежної оцінки судом першої інстанції вказаних доказів та необґрунтованого висновку про доведення цими доказами його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину судова колегія до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що діяв у відповідності до вимог закону, мав право вносити зміни до реєстру без рішення суду або заяви власника акцій ОСОБА_4, оскільки вважає, що договори дарування акцій ОСОБА_12 є нікчемними та відповідно вона не набула право власності на вказані акції.

Таким чином, в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 не спростовував того, що саме він провів корегувальну операцію, яка полягала у списанні акцій з особового рахунку ОСОБА_4, пояснив мотиви своїх дій, фактично підтвердив, що операцію з перереєстрації провів за власної ініціативи, за відсутністю заяв від емітента або власників акції, тобто діяв з прямим умислом, направленим на внесення змін до реєстру.

З огляду на вказане судова колегія вважає безпідставними апеляційні доводи обвинуваченого з приводу того, що його умисел є невстановленим та недоведеним.

З огляду на те, що ОСОБА_2 був посадовою особо, керівником підприємства реєстроутримувача, в силу своїх професійних обовязків, повинен був знати та безумовно знав наслідки списання акцій, зареєстрованих на імя ОСОБА_4, провів всі необхідні дії для їх списання, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 вчинив ці дії, бажаючи настання цих наслідків.

Що стосується завідомої недостовірності змін, які були внесені ОСОБА_2 до реєстру, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність в повному обсязі вказаної кваліфікуючої ознаки інкримінованого ОСОБА_2 злочину і не погоджується з доводами апеляційної скарги обвинуваченого з приводу цього, з огляду на наступне.

В суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_4 показала, що вона є генеральним директором ЗАТ «Азарія», мала у власності 1114 іменних простих акцій з загальної кількості акцій цього підприємства, яка становила 2112 штук, тобто до проведення ОСОБА_2 операцій по списанню акцій вказаного підприємства з її особового рахунку, вона володіла контрольним пакетом акцій товариства. Після внесення ОСОБА_2 відомостей до реєстру вона фактично була усунута від участі в організації діяльності товариства, без її відома були проведені збори учасників товариства, обрано нового генерального директора, а приміщення товариства були захоплені невідомими особами.

При цьому, потерпіла наполягала на тому, що всі вказані дії були проведені без її відома, а дізналася вона про списання з її особового рахунку акцій лише під час досудового розслідування.

Таким чином потерпіла підтвердила, а обвинувачений в свою чергу не спростовував, що всі дії зі списання акцій з особового рахунку та їх зарахування на рахунок емітента обвинуваченим були проведені за відсутністю заяви зареєстрованого власника акцій ОСОБА_4

Аналогічними за змістом та повністю підтверджують, що корегувальні операції ОСОБА_2 провів без належного повідомлення та згоди ОСОБА_4, є показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що про переведення акцій ОСОБА_4 на рахунок ЗАТ «Азарія» він дізнався лише в лютому 2012 року після захоплення приміщень підприємства невідомими особами.

Як вбачається з показань допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вони як повноважні посадові особи контролюючого органу провели перевірку дотримання ТОВ «СВІТреєстр» вимог законодавства на ринку цінних паперів при проведенні корегувальної операції в системі реєстру власників акцій ЗАТ «Азарія», в результаті якої було встановлено, що дії по списанню акцій та закриттю особового рахунку ОСОБА_4 директор ТОВ «СВІТреєстр» ОСОБА_2 провів неправомірно, у порушення вимог п. 29 розділу VII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 року № 1000, яким визначено, що у разі виявлення технічних помилок у системі реєстру, допущених з вини реєстроутримувача, він на час виявлення помилок повинен провести розслідування причин, що призвели до помилок та провести коригувальну операцію у системі реєстру, але лише тільки за письмовим розпорядженням (згодою) особи власника акцій, або за рішенням суду. Коригувальна операція, що проводиться реєстроутримувачем самостійно для виправлення допущених помилок у системі реєстру, не повинна привести до позбавлення прав власності на цінні папери в останнього зареєстрованого в системі реєстру їх власника. Після проведення коригувальної операції реєстроутримувач повинен замінити сертифікат на право власності на цінні папері тільки за згодою власника та погасити сертифікат і виписати новий.

З огляду на наведене, судова колегія вважає повністю спростованими апеляційні доводи обвинуваченого з приводу того, що діяв він виключно у відповідності до вимог закону, оскільки факт реєстрації на імя ОСОБА_4 акцій підприємства, як він вважав на підставі нікчемних договорів, по-перше не є технічною помилкою, оскільки стосується питання зареєстрованого за певною особою права власності на акції, і по-друге у ОСОБА_2, як реєстратора були відсутні обовязкові підстави для проведення коригувальної операції заяви ОСОБА_4, ОСОБА_8 та безпосередньо ЗАТ «Азарія», а також у ОСОБА_2 було відсутнє як привід для проведення коригувальної операції відповідне рішення суду.

При цьому ОСОБА_2 як посадова особа підприємства реєстроутримувача за законом не був наділений повноваженнями вже після проведення реєстрації та видачі відповідних сертифікатів, які за своєю природою є документом, що підтверджують право власності, оцінювати підстави для виникнення цього права власності, зокрема не мав права оцінювати договори дарування акцій ОСОБА_8 іншої особі ОСОБА_4 на предмет їх нікчемності вже після їх реєстрації.

Оскільки корегувальні операції було проведено без відома ОСОБА_4, вона була позбавлена можливості за наявністю відповідного спору про право порушити це питання для вирішення в порядку цивільного або господарського судочинства.

З огляду на зазначене судова колегія приходить до висновку, що відомості, внесені ОСОБА_2 до реєстру, які фактично полягали у зміні власника акцій з ОСОБА_4 на ЗАТ «Азарія», є недостовірними і внесені вони були з огляду на дані, що містяться в письмових доказах, досліджених судом першої інстанції, а також з огляду на пояснення самого обвинуваченого ОСОБА_2 в суді першої інстанції і в апеляційному суду безпосередньо ним і завідомо для нього, тобто з прямим умислом, направленим на внесення до реєстру відомостей щодо власника акцій, які дійсності не відповідають.

Наявність у ОСОБА_2 прямого умислу на порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Азарія» безпосередньо на час вчинення інкримінованого йому злочину фактично підтверджують і його дії після вчинення цього злочину.

Так внаслідок проведення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Дніпропетровського територіального управління перевірки були виявлені вказані вище допущені ОСОБА_2 порушення порядку ведення реєстру та згідно Розпорядження № 274-ДН-1-Л від 17.08.2012 року його було зобовязано у строк до 01.10.2012 року усунути порушення законодавства про цінні папера, а саме: вчинити всі дії щодо повернення (зарахування на особовий рахунок) простих іменних акцій ЗАТ «Азарія» у кількості 1114 шт. на особовий рахунок останнього зареєстрованого власника ОСОБА_4, яке директором ТОВ «СВІТреєстр» ОСОБА_2 виконано не було.

Підстав для невиконання наведеного вище Розпорядження у ОСОБА_2 не існувало, оскільки згідно матеріалів судового провадження, Постанову про накладення санкцій та Розпорядження про усунення порушень законодавства ТОВ «СВІТреєстр», директором якого є ОСОБА_2, було оскаржено в судовому порядку і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного осуду від 18 червня 2013 року, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги, що контролюючим органом фактично було виявлено правомірність висновку ТОВ «СВІТреєстр» з приводу нікчемності договорів дарування, судова колегія вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції було досліджено наведені вище Рішення та Постанову, а також ухвали судів адміністративної юрисдикції, якими вимогу ТОВ «СВІТреєстр» про їх скасування було залишено без задоволення і суд першої інстанції, дослідивши їх, зробив обґрунтований висновок про порушення директором ТОВ «СВІТреєстр» ОСОБА_2 порядку ведення реєстру, оскільки в них прямо вказано, що директором ТОВ «СВІТреєстр» ОСОБА_2 такі порушення допущені були та його зобовязано усунути ці порушення шляхом приведення реєстру у попередній стан.

Разом з тим, судова колегія частково погоджується з апеляційними доводами обвинуваченого з приводу необґрунтованості висновків суду про завдання його діями ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди.

Так у відповідності до ст. 55 КПК України потерпілим у провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної фізичної або майнової шкоди.

З огляду на фактичні обставин кримінального провадження органом досудового розслідування ОСОБА_4, яка звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою, обґрунтовано визнано потерпілою в ньому.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог процесуального закону розглянуто провадження за участю потерпілої ОСОБА_4 та обґрунтовано вирішено її цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги обставин виникнення моральної шкоди та розрахунку стягнутої судом у відшкодування грошової суми не спростовують.

Разом з тим, судова колегія приходить до висновку, що з вироку суду підлягає виключенню посилання суду на завдання діями ОСОБА_2 власнику акцій ОСОБА_4 матеріальних збитків з огляду на наступне.

Настання цих наслідків для кваліфікації злочину за ст. 223-2 КК України не передбачено законом, оскільки злочин вважається закінченим з моменту внесення завідомо недостовірних відомостей до системи реєстру і саме за цим складом не потребує додаткової кваліфікації у вигляді настання будь-яких наслідків, на відміну від іншого порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, за яким для кваліфікації є обовязковим настання наслідків у вигляді втрати системи реєстру або його частини.

Крім того висновки суду, викладені у вироку, які не можуть ґрунтуватись на припущеннях, не містять вказівки не те, в якому саме розмірі власнику акцій заподіяно матеріальних збитків, у вироку суду відсутні посилання на відповідні докази.

Також судова колегія звертає увагу на те, що виділяючи в окреме провадження для розгляду в порядку цивільного судочинства цивільний позов ОСОБА_4 в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції мотивував своє рішення саме ненаданням потерпілою належних доказів та розрахунку цієї шкоди.

Таким чином, фактично суд першої інстанції у вироку допустив протиріччя, яке підлягає усуненню.

Вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченим не оскаржений і підстав, передбачених ст. 414 КПК України для його зміни в цій частині судова колегія також не вбачає.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 7 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 ст. 223-2 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на заподіяння власнику акцій ОСОБА_4 матеріальних збитків.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

В.Я. ОСОБА_13 ОСОБА_14 Тютюник