Рішення № 61743487, 26.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016

Справа № 910/15331/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"

до

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про

стягнення 9 993 грн 85 коп.

Представники:

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" про стягнення 9 602 грн 96 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв’язку з чим вагон № 57413452 з вантажем (катанка сталева), прибув з недостачею в розмірі 1362 кг на загальну суму 9 602 грн 96 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15331/16, розгляд справи призначено на 26.09.2016.

02.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

16.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 26.09.2016 не з’явились. Представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0103040186682.

Судом встановлено, що позивачем через відділ діловодства господарського суду подано заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 9 993 грн 85 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

З урахуванням рекомендацій, викладених у пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 993 грн 85 коп.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 26.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2015 між Приватним акціонерним товариством "Єнакієвський металургійний завод" (продавець за договором) та Компанією "Metinvest International S.A." (покупець за договором) укладено контракт № 13-001768 відповідно до якого продавець зобов’язується продати та поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію на умовах, викладених в договорі та специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Поставка здійснюється на умовах поставки FOB- морський порт України (Інкотремс 2010).

Відповідно до залізничної накладної № 25616208 від 10.03.2016, відправником – Публічним акціонерним товариством "Єнакієвський металургійний завод" надіслано залізничним транспортом вагон № 57413452 з вантажем "катанка стальна" загальною масою 67600 кг. Одержувачем є Державне підприємство "Бердянський морський торгівельний порт".

14.03.2016 на станції призначення Бердянськ Придніпровської залізниці, у зв’язку з виявленням недостачі у вагоні № 57413452, був складений комерційний акт РА № 013619/46 в якому зафіксовано недостачу вантажу в загальному розмірі 1,7 т.

Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв’язку з чим зобов’язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 9 993 грн 85 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної № 25616208 від 10.03.2016.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом РА № 013619/46 від 14.03.2016.

При складанні комерційного акту РА № 013619/46 від 14.03.2016, виявлено наступне: "на підставі акта загальної форми станції Бердянськ Придніпровської залізниці № 508 від 13.03.2016 проводилась комісійне переважування вагону вантажу 57413452 на 150т тензометричних вагах порту заводський № 033. По документу значиться, вантаж "вантаж катанка стальна, упаковка – навал, вантаж маркований двома капроновими стрічками"; тара 23300 кг, нетто 67600 кг. Фактично виявилося вантаж катанка сталева, упаковка - в бунтах, маркувальна стрічка капронова подвійна справа по ходу поїзда не порушена, зафіксована на бунтах, зліва по ходу поїзда маркувальної стрічки порушена – обірвана, при переважуванні виявилося: брутто 89250 кг, тара перевірена 23350 кг, нетто 65900 кг, тобто менше документа 1700 кг. В комерційному відношенні навантаження в вагоні в 2 яруси, в 2 ряди вздовж вагона. У верхньому ярусі з лівого боку по ходу поїзда 8 бунт, з правого боку по ходу поїзда 9 бунт, одна з яких, що розташована над третім люком, змістилася до середини вагона. При розвантаженні виявилося: в верхньому ярусі 17 бунт, в нижньому 18 бунт. Всі бунти зв’язані дротом в 4-з місцях кожний. Вагон технічно справний. Вагон без дверний, люки закриті на запірні пристрої. Прибив без охорони. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг".

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

За результатами переваження у напіввагоні №57413452, згідно комерційному акту від 14.03.2016р. РА № 013619/46, недостача склала 1,7 т.

Відповідно до зазначеної у залізничних накладних маси вантажу, норма нестачі складає: 67,60т*0,5%= 0,338 т. Таким чином, з урахуванням норми нестачі, нестача вантажу складає:1,7 т-0,338 т = 1,362 т з урахуванням граничного розходженням маси нетто 0,5%.

У відповідності до рахунку-фактури від 27.03.2016 № 90805904, виставленого Приватному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" для сплати та специфікації № 694 до Контракту ціна за 1 тонну катанки складає 282,00 долара США. Таким чином, сума недостачі на дату її виявлення складає: 282,00 дол. США* 1,362т = 384,084 дол. США, * 26,019961 грн. = 9 993,85 грн.,

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу (катанка сталева) у розмірі 1362 кг загальною вартістю 9 993 грн 85 коп.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв’язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 9 993 грн 85 коп., які поніс позивач в якості нестачі вантажу (катанка сталева), у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 9 993 грн 85 коп. заподіяних відповідачем незбереженням прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Ілліча, буд. 54, блок 4, ідентифікаційний код 00191193) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 9 993 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн 85 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 83 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 03.10.2016

Суддя Н.Б. Плотницька