Ухвала суду № 61742203, 03.10.2016, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1277/15-а

Номер провадження № 2-а/315/19/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Притули Я.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на бездіяльність щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2015 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на бездіяльність щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В уточненому позові позивач посилався на те, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, визнаний інвалідом 2 групи, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, на теперішній час його пенсія не відповідає розміру, передбаченому ст.ст. 49, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії, вважає відмову відповідача протиправною, прохає зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року з урахуванням проведених виплат, зобовязати відповідача усунути порушення, а саме призначити (встановити) йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) основну пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно вимог ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-XII і виплачувати щомісячно в подальшому.

06.01.2016 року до суду звернувся відповідач з запереченнями на адміністративний позов, в якому посилався на те, що фінансування витрат на реалізацію Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, законами України Про Державний бюджет України на 2011 рік, Про Державний бюджет України на 2012 рік, Про Державний бюджет України на 2013 рік передбачено застосування ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2011 рік та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013 роки, прохали відмовити в задоволенні позову, застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, визнаний інвалідом 2 групи, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, на теперішній час його пенсія не відповідає розміру, передбаченому ст.ст. 49, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії, вважає відмову відповідача протиправною, прохає зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року з урахуванням проведених виплат, зобовязати відповідача усунути порушення, а саме призначити (встановити) йому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) основну пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно вимог ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-XII і виплачувати щомісячно в подальшому.

Представник позивача ОСОБА_1 вважає, що позов підлягає задоволенню і за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року. Вважає, що посилання відповідача на пропуск позовної давності не мають під собою правового підґрунтя та не відповідають практиці Європейського Суду.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснивши, що фінансування витрат на реалізацію Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, законами України Про Державний бюджет України на 2011 рік, Про Державний бюджет України на 2012 рік, Про Державний бюджет України на 2013 рік передбачено застосування ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2011, 2012, 2013 роки, прохала відмовити в задоволенні позову, застосувати строк позовної давності. Вказала на те, що постанова Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.01.2016 року набрала законної сили та була прийнята боржником до виконання. Позивачу на підставі вказаної постанови суду було зроблено перерахунок пенсії, але виплата її на теперішній час неможлива через відсутність бюджетних коштів. Загальна сума в розмірі 64668, 42 грн. рахується як заборгованість і буде виплачена стягувачу за наявності в управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі коштів.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

Позивач народився 23.09.1957 року, що підтверджується його паспортом громадянина України (а.с.1).

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №156082, виданого 02.12.2011 року Запорізькою обласною державною адміністрацією (а.с.3).

12.10.2005 року позивачу призначена 2 група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АД №032115 (а.с.5).

06.06.2011 року постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області було задоволено позов ОСОБА_2 до відповідача про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними дій органу владних повноважень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, здійснити перерахунок і виплату пенсії згідно ст.ст. 49, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнано неправомірними дії, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.08.2009 року відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

25.06.2011 року протоколом було перераховано позивачу пенсію на підставі виконавчого листа за період з 01.08.2009 року по 25.06.2011 року та виплачена різниця між нарахованою та виплаченою пенсією, що підтверджується протоколом та поясненнями сторін.

З пояснень учасників процесу в судовому засіданні встановлено, що пенсію в належному розмірі позивач отримував на підставі виконавчого листа, виданого Гуляйпільським районним судом Запорізької області від 25.06.2011 року до жовтня 2011 року включно. На підставі чого позивачем були надані уточнення позовних вимог, в яких він наполягав на перерахунку пенсії з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2013 року (а.с.91).

05.03.2015 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18.12.2014 року скасована, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нарахування та виплати позивачу з 19.03.2014 року по 02.08.2014 року включно державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити позивачу з 19.03.2014 року по 02.08.2014 року державну пенсію на підставі ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в обсязі 75 % розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України Про прожитковий мінімум за відрахуванням фактично отриманих ним сум, позовні вимоги позивача за період з 01.01.2014 року по 18.03.2014 року залишені без розгляду.

01.09.2015 року на підставі розпорядження відповідача позивачу здійснено перерахунок пенсії і призначена пенсія з 01.09.2015 року в розмірі 4316,08 грн..

29 січня 2016 року постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області позовні вимоги позивача були задоволені частково за період з 01.09.2015 року по 29.01.2016 року, а також зобовязано відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_2 державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.01.2016 року провадження у справі за період з 01.01.2011 року по 25.06.2011 року було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, при цьому провадження за період з 26.06.2011 року по 31.12.2013 року закрито на підставі ст. 100 КАС України.

Позивачем та відповідачем вказані рішення суду першої інстанції були оскаржені в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року постанова Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.01.2016 року не була переглянута, а ухвалу суду від цієї ж дати скасована з направленням справи на новий розгляд.

Позов в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням різниці виплаченої пенсії за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року необхідно залишити без розгляду у справі з наступних підстав.

Так, строк звернення до суду в адміністративному судочинстві це період часу, у межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічних відносин.

В силу статті 100 КАС України адміністративний позов залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними.

Аналогічні приписи містить пункт 9 частини першої статті 155 КАС України - суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на приписи статті 99 цього Кодексу строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В контексті наведеної норми слід враховувати принцип, коли особа дізналася або повинна була дізнатися не про наявність певних обставин, а усвідомила про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися субєктивному моменту.

Проте, суд у цьому випадку для встановлення початку перебігу строку звернення до суду, має встановити обставини про день (установити дату) коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовом до суду позивач звернувся 11 грудня 2015 року. За результатами розгляду адміністративної справи позовна заява ОСОБА_2 була задоволена частково. Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.01.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог за період з 26.06.2011 року по 31.12.2013 року було закрито.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року вказана ухвала скасована з направленням справи на новий розгляд в цій частині. При цьому суд апеляційної інстанції також надавав висновки щодо обставин про належний строк звернення до суду.

В судових засіданнях встановлено що з 01 листопада 2011 року позивач почав отримувати пенсію в неповному обсязі, як це було визначено попередніми рішеннями суду. За таких обставин, суд приймає до уваги те, що саме з цього часу йому було достеменно відомо про порушення його прав з боку відповідача.

Позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, відхилити клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, не поширювати позовну давність на заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно національного законодавства, практики ЄСПЛ, строки давності не поширюються на позовні вимоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України.

Докази того, що будь-які обєктивні чи субєктивні обставини позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси, відсутні. Виплати пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду. У нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду. Юридична необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішень Конституційним Судом України. Строки давності, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України не підлягає застосуванню до заявлених позивачем вимог, оскільки стосуються лише вимоги про визнання незаконним правового акту.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа Стаббігс та інш. Проти Великобританії рішення від 22.10.1996р., Девеер проти Бельгії рішення від 27.02.1980р.).

Так як адміністративний позов в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням різниці виплаченої пенсії за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року подано після закінчення строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України (саме 11.12.2015 року), то позовні вимоги в частині за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року відповідно до ч.2 ст.100 КАС України суд своєю ухвалою залишає без розгляду, так як суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знаходить підстав про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Керуючись ст.ст. 8-11, 99, 100, 159-164, 167 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на бездіяльність щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням різниці виплаченої пенсії за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року залишити без розгляду, так як адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знаходить підстав про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_4