Ухвала суду № 61741020, 28.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/423/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/3340/16 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 9 28.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського МУЮ про встановлення факту родинних відносин,-

встановила:

у січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася доІрпінського міського суду Київської області з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її двоюрідна сестра - ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_3 її тітка - ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за законом заявниця не може, оскільки відсутні документи, які підтверджують її спорідненість з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 її двоюрідна сестра, а ОСОБА_4 її тітка.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2016 року було відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на йогонезаконність та необґрунтованість, таким що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була дружиною брата матері заявниці.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з однокімнатної квартири площею 29,7кв.м та загальною площею 52,9кв.м., яка розташована АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_4 та двоюрідній сестрі позивача ОСОБА_3

Апелянт, стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги документи які були подані ОСОБА_2 та безпідставно було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.

Крім того, апелянт, посилається також, на те, що дане встановлення факту необхідне для відкриття спадщини, що відкрилось після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Також, ОСОБА_2 вважає, що суд першої інстанції розглянув дане питання односторонньо, обставини справи вияснені та дослідженні неповністю, доводи заявника належним чином не перевірені, а також їм не надана оцінка в сукупності з іншими доказами, які є в справі, що має суттєве значення для ухвалення рішення.

Просила рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_3- ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про смерть НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.07.1995 року та технічним паспортом на квартиру .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують спорідненість ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Однак, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України та п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 256 ЦПК України).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 та п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 та ст.256 ЦПК в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч.6 ст.235 ЦПК).

Відповідно до вимог частини 6 статті 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Колегією суддів з'ясовано, що встановлення факту родинних відносин заявниця пов'язує з наступним вирішенням спору про право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім цього, з матеріалів спадкової справи №3/2015, №4/2015, які були витребувані ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2016 року вбачається, що померла ОСОБА_4 12 березня 2015 року склала заповіт, яким все своє майно, яке належатиме їй на день смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалось заповіла ОСОБА_6.

Остання 17 липня 2015 року звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, у справі виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому рішення суду підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду, роз'яснивши заявниці її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст.303,304, п.4 ч.1 ст.307, п.6 ст.235, ст.313- 315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 березня 2016 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді