Постанова № 61740512, 31.08.2016, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/1460/16а

Провадження 2а/237/26/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.16 м. Курахове

Марїнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Марїнської районної держадміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та поновлення пільги на 50% знижку за користування житлово-комунальними послугами та паливо,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій відповідача протиправними та поновлення пільги на 50% знижку за користування житлово-комунальними послугами та паливо.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в період часу з 1986 року по 1998 рік він проходив службу в ОВС України, а з 1998 року по 2004 рік в податковій міліції ДПА України. Відповідно до наказу ДПА України в Донецькій області №636-о від 20.12.2004 року був звільнений на пенсію з за п. «А» ст. 65 (за віком) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України». В 2009 року ДПА України видала довідку про те, що він та члени його сімї мають право на пільги та знижки в межах, визначених ст. 22 Закону України «Про міліцію», згідно якої держава гарантує працівникам міліції соціальний захист, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм встановлених законодавством, за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. На підставі цієї довідки його було включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, як міліціонер на пенсії (код 75) та почав отримувати 50% знижку. Однак, 05.04.2016 року він отримав лист-відповідь з Управління соціального захисту населення Марїнської районної державної адміністрації про те, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 року втратив чинность Закон України «Про міліцію» і таким чином особи, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» з вказаної дати втратили право на пільги. Вважає таке рішення незаконним з наступних причин. Так, статтею 22 Конституції України (254к/96-ВР) закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зміст прав та свобод людини це умови та засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола субєктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. В Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоровя, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обовязком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України (254к/96-ВР), а повноваження - у встановлених основним Законом України в межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, передбачаються за змістом Основного Закону України (254к/96-ВР) правові гарантії, правову визначеність і повязану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері соціального забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (рішення Конституційного Суду України v008p710-05). Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених основним Законом України (254к/96-ВР). У статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) вичерпно визначено такі випадки, а саме, передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Конституція України відокремлює інші категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема гарантій соціального захисту. До них насамперед належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі в органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для зазначених категорій громадян без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" (565-12) та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (v008p710-99 ) зазначив, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, повязані з постійним ризиком для життя і здоровя, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина пята статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) покладає на державу обовязки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей". Згідно рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, зазначена норма з 22 травня 2008 року існує в такий редакції «Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива». У відповідності з вимогами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117, саме Управління праці та соціального захисту населення організують збирання, систематизацію та зберігання інформації про пільговика, ведуть облік пільговиків. Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші нормативно правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. На даний час є прецедент розгляду цього питання судами України: Одеським апеляційним адміністративним судом 16.02.2016 р., справа № 668/919/15-а, Харківським апеляційним адміністративним судом 14.03.2016 р., справа № 646/11433/15-а, Шевченківським районним судом м. Чернівці 17.03.2016р.,справа № 727/464/16-а; Жовтневим районним судом м. Харкова 12.04.2016 р., справа №639/10394/15-а.

З зазначених підстав просить задовольнити його позов, визнати дії відповідача протиправними та зобовязати відповідача поновити призупинену пільгу на 50% знижку для нього та членів його сімї плати за користування житлово-комунальними послугами та паливо в межах норм, встановлених законодавством, здійснивши відшкодування витрат з дати призупинення 07.11.2015 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодні з наступних підстав. Так, УСЗН Марїнської райдержадміністрації при визначенні права громадян на призначення пільг колишнім працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, керується виключно положеннями діючого законодавства, зокрема Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII та ст. 19 Конституцію України В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 послався на те, що відповідно до наказу ДПА України в Донецькій області від 20.12.2004 року № 636-0 він був звільнений на пенсію за п. «а» ст. 65 (ха віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. На підставі довідки ДПА України від 27.06.2012 року № 1538 позивачу та членам його сімї надавалось право на пільги та знижки в межах, визначених ст. 22 Закону України «Про міліцію». 30 березня 2016 року вищезазначена особа звернулась з письмовим запитом до управління соціального захисту населення райдержадміністрації щодо розяснення відміни 50% знижки на оплату жилої площі, комунальних послуг та палива колишньому працівнику міліції згідно з Законом України «Про міліцію». Управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації була надана відповідь від 05.04.20J6 № П 3, де було зазначено, що Закон України «Про міліцію» з 07.11.2015 року втратив чинність на підставі прийняття нового Закону України «Про Національну поліцію». Отже, позивач до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» не позбавлявся права отримувати пільги на оплату жилої площі, житлово-комунальних послуг та палива. Згідно п. 15 ч. 2 Закону України «Про національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. За колишніми працівниками міліції та членами їхніх сімей залишили усі пільги, компенсації й гарантії, крім 50-відсоткової знижки на плату за користуванням житлом, комунальними послугами та паливом. Прийнятий закон активно обговорювався у суспільстві та й досі не передбачає таких пільг для працівників поліції, колишніх працівників міліції, як 50% знижка на комунальні послуги. Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» управління соціального захисту населення районних, районних у містах Києві, та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, крім того, що організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення, інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, ще й вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги. Міністерством соціальної політики України на підставі листа від 18.11.2015 № 1907/5/75-15 було доручено Державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний, центр Міністерства соціальної політики України внести зміни до програмного забезпечення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, у тому, числі щодо надання можливості автоматизованого закриття указаних категорій в картках пільговиків. Звертають увагу суду на те, що жодним законодавчим актом пункт 15 ч. 2 Закону України «Про Національну поліцію» не відмінявся, неконституційним ні визнавався. Таким чином, з 07.11.2015 р. ОСОБА_1, який мав право на пільги на 50-відсоткову знижку на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з Законом України «Про міліцію» з 07.11.2015 втратив таке право. Дійсний закон також передбачає право осіб, які втратили право на пільги, право звернутися за призначенням житлової субсидії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлового-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» зі змінами. З цих підстав просив відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.

Стаття 6 та стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий розгляд його ... незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру ... Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав відповідно до частини 3 статті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.

Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 1 Конституції України, Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою.

Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії, що визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Призупинення від 07 листопада 2015 року позивачу та членам його сімї пільг по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, з посиланнями на ЗУ «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015 року та ЗУ «Про Національну поліцію» відповідно до якого пільги не передбачені, суд вважає незаконним, оскільки Закон України «Про Національну поліцію», що звужує коло осіб, які мають право на пільги, що скасовує право позивача та членів його сімї, набрав чинності після визнання Державою за ним та членам його сімї права на такі пільги.

Отже, суд вважає, що пенсію за вислугу років позивачу призначено довічно з 01.01.2005 р., згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та відповідно будучи звільненим з ОВС України, він і члени його сімї набули право довічно на 50-ти відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Тоді як Закони, що звужують коло осіб, які мають право на такі пільги і безпосередньо скасовують право позивача на їх отримання, набрали чинності 27.03.2014 року та 04.06.2015 року, тобто після визнання Державою за позивачем права на такі пільги.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Статтею 58 Конституції України визначено, що «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

Відповідно до ст. 68 Конституції України, «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей». З урахуванням наведених вище Конституційних норм, суд дійшов переконання, що на правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем не розповсюджується дія Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 04.06.2015 року та зміни, внесені Законом України N 1166-VII (1166-18) від 27.03.2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в ст. 22 Закон України «Про міліцію», яка встановлює державні гарантії соціального захисту працівників міліції.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1, починаючи з 27.06.2012 р., згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та відповідно будучи звільненим з ОВС України, він і члени його сімї набули право довічно на 50-ти процентну знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

При цьому, представник відповідача не навів належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Згідно вимог ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

У відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Окрім цього, у відповідності до п.п. 2, 3 Рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012, «2. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України требарозуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону повязані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному звязку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішеннясправ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Згідно п. 1 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 04.06.2015 року, «1. Цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сімчї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку, «2. Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: Про міліцію (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у звязку з виконанням службових обовязків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), …

Пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сімї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу».

Аналогічні обмеження в праві на отримання пільг внесені Законом України N 1166-VII (1166-18) від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в ст. 22 Закон України «Про міліцію», яка встановлює державні гарантії соціального захисту працівників міліції.

Зокрема ст. 22 Закон України «Про міліцію», викладена в наступній редакції: «Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.

Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; частина четверта статті 22 в редакції Закону N 1166-VII (1166-18) від 27.03.2014.

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

Статтю 22 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; частина шоста статті 22 в редакції Закону N 1166-VII (1166-18) від 27.03.2014).

Встановити, що пільги, передбачені частинами четвертою, пятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-12 від 19.06.92, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; частина сьома статті 22 в редакції Законів N 1166-VII (1166-18) від 27.03.2014, N 76-VIII (76-19) від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення" (76-19)».

Згідно Рішення Європейського (Страсбурзького) суду від 08.11.2005 р. по справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00), «Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань», тобто органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.

Статтею 356 ПК України, закріплено, що « 356.1. Держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 ч. 3 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Висновок суду ґрунтується на письмових поясненнях сторін та всіх наявних у справі матеріалах в сукупності, які досліджені судом і яким дана правова оцінка.

Викладені обставини дають суду підстави вважати, що позивачу необхідно поновити пільги на 50% знижку за користування житлово-комунальними послугами та паливо, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 6, 7, 18, 19, 71, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Марїнської районної держадміністрації Донецької області щодо відміни пільги - неправомірними.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Марїнської районної держадміністрації Донецької області поновити ОСОБА_1 призупинену пільгу на 50% знижку для нього та членів його сімї плати за користування житлово-комунальними послугами та паливо в межах норм, встановлених законодавством, здійснивши відшкодування витрат з дати призупинення 07.11.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Марїнський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Дата документу 31.08.2016