Постанова № 61738109, 03.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2016 року письмове провадження № 826/12510/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління ДФС у Луганській області

Головного управління ДФС у м. Києві

Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва

про

визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» (далі також – ТОВ «Вітряний парк Лутугинський», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-2), Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (далі також – відповідач-3), в якому позивач просив:

1) визнати протиправною та незаконною бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління ДФС у Луганській області, ГУ ДФС у м. Києві та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва щодо виконання вимог п. 200.12 Податкового кодексу України (далі – ПК України) з підготовки та подачі висновку про відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» з бюджету суми в розмірі 31 914 423, 00 грн.;

2) визнати протиправною та незаконною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва щодо виконання вимог п. 200.13 ПК України та перерахування у сумі 31 914 423, 00 грн. з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача;

3) стягнути на користь позивача з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування ПДВ у сумі 31 914 423, 00 грн.

Ухвалою суду від 23 вересня 2016 року до участі у справі в якості відповідача було залучено Державну податкову інспекцію у Лутугинському районі Головного управління ДФС у Луганській області (далі також – ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області, відповідач-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачі протиправно, в супереч імперативним положенням статті 200 ПК України вчиняють бездіяльність щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ, в той час як позивачем були вчинені всі визначені законом дії щодо отримання такого відшкодування. Просив суд розглядати справу за його відсутності на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачами були надані суду письмові заперечення на позовну заяви, в яких вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на обставини, наведені в поданих ними документах.

Відповідачі в судове засідання 29.09.2016 не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за поданим письмовим клопотанням представника позивача про розгляд справи за його відсутності та неприбуттям представника відповідача, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» було подано до ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2014 року, до якої було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), відповідно до яких позивач просив перерахувати на його банківський рахунок суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 31 914 423, 00 грн.

У період з 08 квітня 2014 року по 14 квітня 2014 року співробітниками ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області було проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» від’ємного значення з ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2013 року та бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2014 року.

За наслідком проведення такої перевірки контролюючим органом було складено довідку № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року, за висновком якої не було встановлено порушень при відображенні позивачем у деклараціях за вересень-грудень 2013 року від’ємного значення з ПДВ у сумі 37 147 931, 00 грн. та у декларації за січень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 31 914 423, 00 грн.

Крім того, період з 06 травня 2014 року по 13 травня 2014 року співробітниками ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області було проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» від’ємного значення з ПДВ за січень 2014 року та бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року.

За наслідком проведення такої перевірки контролюючим органом було складено довідку № 20/12-20-22/37904583 від 20 травня 2014 року, за висновком якої не було встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за січень 2014 року від’ємного значення з ПДВ у сумі 30 899 996, 00 грн. та у декларації за лютий 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 16 681 090, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до п. 4 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі – Порядок № 39), у разі коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку, а у разі, коли виявлено порушення, - акт.

Отже, у відповідності до наведених правових положень ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області і було складено, в тому числі, довідку № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року, якою підтверджено правомірність зазначення позивачем у податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування, у розмірі 31 914 423, 00 грн.

Відповідно до п. 200.12 статті 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 статті 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Також, відповідно до п.п. 6, 7 Порядку № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

- трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, контролюючим органом за місцем реєстрації позивача не було складено такого висновку, а отже, і не були виконані імперативні законодавчі норми щодо його направлення органові державної казначейської служби протягом встановленого строку.

Отже, обґрунтованими є позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області щодо невиконання вимог п. 200.12 статті 200 ПК України з підготовки та подачі висновку про відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» з бюджету суми в розмірі 31 914 423, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2014 року позивач був зареєстрований за новою адресою – 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, у зв’язку з чим він був взятий на податковий облік у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно, обов’язок щодо виконання наведених правових положень в частині вчинення спрямованих на відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» з бюджету суми в розмірі 31 914 423, 00 грн дій з моменту зміни місця реєстрації позивача перейшов до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Між тим, вказаний обов’язок відповідачем-1 виконаний не був оскільки, як зазначено відповідачем-1 під час розгляду справи у судовому засіданні та вказано у долучених до матеріалів справи поясненнях, контролюючим органом у визначеному законом порядку не було отримано від ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області документів, з яких можливо було б встановити наявність у позивача права на відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ.

Так, відповідно до приписів п.п. 10.15 - 10.17 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280, контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку разом з одним примірником повідомлення за формою N 11-ОПП (із заповненим IV розділом) у такі строки:

- після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у підпункті 10.13 цього пункту;

- протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

Пакет документів включає, в тому числі, звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), копіями актів або довідок за результатами камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив.

Перелік документів, що надсилаються, зазначається у супровідному листі. Документи надсилаються поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення або доставляються нарочно працівником контролюючого органу та передаються під підпис до підрозділу, відповідального за організацію документообігу контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб.

Отже, наведеними нормами, в контексті досліджуваних у межах розгляду даної справи правовідносин, визначений офіційний порядок направлення довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року від ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області, як контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням позивача, до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, як контролюючого органу за основним місцем його обліку.

Як вбачається з листа ГУ ДФС у м. Києві від 18 лютого 2016 року № 3649/10/26-15-26-14, наведений порядок направлення довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві дотриманий не був.

Разом з тим, відповідно до відомостей цього ж листа ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було надіслано, в тому числі, електронну копію довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року.

Суд зазначає, що виходячи з імперативного обов’язку контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку виконати вимоги п. 200.12 статті 200 ПК України з підготовки та подачі висновку про відшкодування сум бюджетної заборгованості з ПДВ після закінчення відповідної перевірки, оформленої довідкою, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було зобов’язано після отримання електронної копії довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо здійснення бюджетного відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» суми заборгованості в розмірі 31 914 423, 00 грн.

Необхідно звернути увагу, що наведені приписи ПК України не ставлять в залежність гарантоване право платника податку на отримання суми бюджетного відшкодування від дотримання контролюючими органами приписів Порядку обліку платників податків і зборів щодо направлення довідок за результатами камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних). Направлення ж електронної копії довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року є достатньою умовою для реалізації контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку обов’язку виконання вимог п. 200.12 статті 200 ПК України, оскільки в протилежному випадку контролюючим органом будуть порушені гарантовані податковим законодавством права платника податків на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, як було встановлено судом під час розгляду справи, після отримання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві електронної копії довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року, контролюючим органом не було подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо здійснення бюджетного відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» суми заборгованості в розмірі 31 914 423, 00 грн.

Враховуючи наведене вище, така бездіяльність відповідача-1 є протиправною, а тому суд визнає обґрунтованими відповідні позовні вимоги ТОВ «Вітряний парк Лутугинський».

Разом з тим, суд звертає увагу на безпідставність вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів-2 та 3 щодо виконання ними вимог п.п.200.12 та 200.13 статті 200 ПК України, оскільки, по-перше, ГУ ДФС у м. Києві не є контролюючим органом за основним місцем обліку позивача, відповідно на нього не покладений обов’язок вчиняти дії щодо здійснення бюджетного відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» суми заборгованості з ПДВ, а по-друге, бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва щодо вчинення дій із здійснення бюджетного відшкодування ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» суми заборгованості з ПДВ не може бути визнана протиправною, оскільки до відповідача-3 не надходив у передбаченому законом порядку відповідний висновок контролюючого органу, який є єдиною підставою реалізації органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, вимог п. 200.13 статті 200 ПК України.

Таким чином, позов ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» в наведеній частині не підлягає задоволенню.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги судову практику Верховного Суду України, викладену, зокрема, в його постанові від 17 листопада 2015 року по справі № 21-4371а15. Зокрема, Верховним Судом України було визначено, що задоволення позовних вимог в частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов’язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 1 статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вимоги наведеного правового положення, суд вважає за необхідне відступити від наведеної вище правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України. При цьому суд звертає увагу на наступне.

Як визначено самим Верховним Судом України у вказаній постанові, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

На думку суду, найбільш ефективним та таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень щодо порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, та, відповідно, зведе до мінімуму необхідність повторного звернення до суду, в тому числі, через невиконання або неналежне виконання рішення суду, є спосіб захисту порушеного права ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» саме шляхом стягнення на користь позивача з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ у сумі 31 914 423, 00 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що наведений вище правовий висновок Верховного Суду України явно протирічить іншій судовій практиці Верховного Суду України, сформованій, зокрема, у рішеннях від 03 червня 2014 року по справі № 21-131а14, від 14 жовтня 2008 року по справі № 21-1159во08, від 15 жовтня 2007 року по справі № 21-217во05, від 02 грудня 2008 року по справі № 21-1169во08, від 02 грудня 2008 року по справі № 21-1160во08. У наведених рішеннях Верховний Суд України підтвердив правомірність застосування способу захисту порушеного права позивача саме шляхом стягнення на його користь бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

Беручи до уваги наведене, враховуючи встановлену вище протиправність бездіяльність контролюючих органів щодо виконання вимог п. 200.12 статті 200 ПК України, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, похідні позовні вимоги ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» про стягнення на його користь з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ у сумі 31 914 423, 00 грн.

Щодо питання дотримання позивачем строків звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з положень наведеної норми вбачається, що відлік строку звернення особи до суду, в контексті правовідносин, які досліджуються судом в межах розгляду даної справи, починається не з моменту закінчення строку, який надається контролюючим органам на направлення висновку про бюджетне відшкодування до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, як про це зазначає відповідач-1, а з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно враховувати, що відносини щодо невиконання відповідачами обов’язку відшкодувати позивачу суму бюджетної заборгованості з ПДВ є триваючими і, як було встановлено вище, лише з листа ГУ ДФС у м. Києві від 18 лютого 2016 року №3649/10/26-15-26-14 позивачу стало відомо про те, що підставою невиконання такого обов’язку є ненадходження до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно встановленої Порядком обліку платників податків і зборів процедури, довідки № 18/12-20-22/37904583 від 22 квітня 2014 року від ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області.

Відповідно, з урахуванням наведених вимог КАС України, саме з моменту отримання такого листа ГУ ДФС у м. Києві від 18 лютого 2016 року необхідно обраховувати строк звернення ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» до суду з даним адміністративним позовом.

Оскільки позовна заява була подана позивачем до суду 12 серпня 2016 року, як це вбачається з матеріалів справи, суд вважає, що ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» було дотримано строку звернення до суду, а тому необґрунтованою є позиція ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, оскільки обґрунтованими є позовні вимоги, які звернені лише до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області, суд вважає за необхідне присудити в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві та ДПІ у Лутугинському районі ГУ ДФС у Луганській області на користь ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 478 716, 35 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Вітряний парк Лутугинський» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання вимог п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України в частині підготовки та направлення органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» з бюджету суми в розмірі 31 914 423, 00 грн. (тридцять один мільйон дев’ятсот чотирнадцять тисяч чотириста двадцять три гривні).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 31 914 423, 00 грн. (тридцять один мільйон дев’ятсот чотирнадцять тисяч чотириста двадцять три гривні).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Присудити в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління ДФС у Луганській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Лутугинський» понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 478 716, 35 грн. (чотириста сімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень тридцять п’ять копійок).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій