Рішення № 61737659, 29.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/948/16-ц Провадження № 22-ц/773/1392/16 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О.В. Категорія: 59 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Данилюк В. А., Матвійчук Л. В.,

з участю секретаря Губарик К. А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Антоневської В. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом. Вказував на те, що, сплативши 217425 грн. 12 серпня 2013 року на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, придбав нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно його власником ОСОБА_7, для забезпечення виконання кредитних зобов'язань, було передано в іпотеку відповідачу ПАТ «Креді Агріколь Банк». Після продажу цього майна з прилюдних торгів, органом ДВС було залишено на своєму рахунку 16859 грн. 30 коп. у вигляді виконавчого збору та витрат, а решта коштів, перераховано на рахунки: кредитодавця ПАТ «Креді Агріколь Банк» 167951 грн. 95 коп.; ПП «Нива - В.Ш.» 32613 грн. 75 коп., яке безпосередньо проводило прилюдні торги.

Крім того позивач зазначав, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 червня 2014 року, яке було залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року та постановою Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року, вказані прилюдні торги було визнано недійсними, однак сторін правочину не було повернуто в попередній стан, тобто йому не повернуто затрачені кошти на придбання нерухомого майна і позбавлено права власності на це майно.

За таких обставин, вважаючи, що банк і ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ набули та тривалий час користуються його грошовими коштами без достатніх підстав, позивач просив суд стягнути з них солідарно в його користь 217425 грн., які він сплатив за квартиру продану йому з прилюдних торгів, а також 162505 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань на цю суму.

Крім того просив стягнути з відповідача ОСОБА_5, попереднього власника придбаної ним квартири, 31000 грн. понесених збитків за неможливість більше року користуватись придбаною квартирою.

Також позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ і ОСОБА_7 в його користь 68101 грн. 86 коп. за заподіяну моральну шкоду та відшкодувати йому понесені судові витрати.

11 серпня 2016 року рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Креді Агріколь Банк» в користь ОСОБА_3 167951 грн. 95 коп. коштів, отриманих банком від реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, 125528 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань на дану грошову суму та 2934 грн. 80 коп., понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ в користь ОСОБА_3 16859 грн. 30 коп. коштів, отриманих від реалізації квартири з прилюдних торгів, 12600 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань на цю суму та 551 грн. 20 коп. понесених ним судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Креді Агріколь Банк» просить його скасувати як незаконне і необґрунтоване, прийняте без повного з'ясування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до банку про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу ОСОБА_3 у стягненні збитків та відшкодуванні моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_5, ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ ніким не оскаржується, а тому в апеляційному порядку в означеній частині не переглядається.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа від 04 липня 2011 року, виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області про стягнення кредитної заборгованості у сумі 166436 грн. 36 коп. з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк».

В ході виконання зазначеного виконавчого документа, постановою державного виконавця від 25.01.2013 року було накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_5, після чого проведено прилюдні торги з реалізації його нерухомого майна, яке перебувало в іпотеці ПАТ «Креді Агріколь Банк». Зазначені прилюдні торги з продажу трикімнатної квартири боржника ОСОБА_5, що по АДРЕСА_1 відбулися 12 серпня 2013 року і їх переможцем став позивач ОСОБА_3, який сплатив за придбане нерухоме майно 217425 грн. На підставі акту державного виконавця про реалізацію об'єкта нерухомості з прилюдних торгів приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І. позивачу ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 22-23).

Кошти виручені від реалізації арештованого нерухомого майна ОСОБА_5, що не заперечує відповідач ДВС Володимир-Волинського МРУЮ, відповідно до платіжного доручення № 2860 від 25.12.2013 року в сумі 167951 грн. 95 коп. були перераховані стягувачу ПАТ «Креді Агріколь Банк», 32613 грн. 75 коп. залишились на рахунку ПП «Нива - В. Ш.», яке проводило прилюдні торги, решта коштів як виконавчий збір в розмірі 16795 грн. 19 коп. та витрати на проведення виконавчих дій 64 грн. 11 коп. перераховані ДВС на відповідні рахунки до Державного бюджету і Головного управління юстиції у Волинській області (а. с. 43-44).

Крім того встановлено, що рішенням Володимир-Волинського міського суду від 11 червня 2014 року, яке набрало законної сили 26 листопада 2014 року, було визнано недійсними: прилюдні торги вказаного вище нерухомого майна квартири від 12 серпня 2013 року; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на це майно. Додатковим рішенням цього ж суду від 23 червня 2014 року скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухомк майно запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру (а. с. 8-13; 16-20, 135-136).

Наведені обставини свідчать про те, що прилюдні торги з продажу арештованого майна є багатостороннім правочином і належать до угод купівлі-продажу, де платником коштів за реалізоване нерухоме майно був позивач ОСОБА_3, а безпосереднім кінцевим одержувачем та набувачем спірної суми цих коштів є відповідач ПАТ «Креді Агріколь Банк», в свою чергу орган ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ був лише проміжним отримувачем цих коштів і здійснив їх подальше перерахування стягувачу (банку) крім суми виконачого збору і витрат на проведення виконавчих дій.

Разом з тим факт набрання рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 червня 2014 року про визнання прилюдних торгів недійсними з 16 вересня 2015 року, після залишення його в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, також свідчить, що саме з цього часу відпала правова підстава знаходження спірної суми коштів у відповідачів: ПАТ «Креді Агріколь Банк», як стягувача у процедурі реалізації з прилюдних торгів арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_5; ДВС Володимир-Волинського МРУЮ, як організатора проведення виконавчих дій в ході виконавчого провадження про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз даної правової норми дає можливість зробити висновок, що особа яка в свій час небула майно (грошові кошти) за рахунок іншої особи у цілком законний спосіб, зобов'язана його повернути цій особі у випадку, коли підстава набуття такого майна згодом відпала.

Отже встановивши наведені обставини та враховуючи вказану норму матеріального права, на думку колегії суддів, суд першої інстанції цілком підставно вважав, що відповідачі ПАТ «Креді Агріколь Банк», орган ДВС після визнання прилюдних торгів недійсними, зобов'язані повернути отримані ним грошові кошти, а саме банк 167951 грн. 95 коп. та 16859 грн. 30 коп. (16795,19+64,11) орган виконавчої служби, оскільки підстава для перерахування цих коштів на рахунки вказаних відповідачів відпала.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у зазначеній його частині є правильним по суті і справедливим, а тому в силу вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України не підлягає скасуванню з одних лише формальних міркувань.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів ПАТ «Креді Агріколь Банк»; ВДВС Володимир-Волинського МРУЮ інфляційних нарахувань на отримані ними після проведення прилюдних торгів, які були визнані недійсними, грошових коштів, суд першої інстанції, вважав сплачені позивачем на придбання квартири грошові кошти понесеними витратами, які підлягають індексації з урахуванням індексу інфляції за період з 12.06.2013 року по 19.11.2015 року.

З таким висновком суду погодитись не можна.

Так враховуючи правову природу грошових коштів, які просив стягнути з відповідачів позивач, а також те, що глава 83 «Збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України, статті якої застосовуються для врегулювання спірних правовідносин між сторонами даного позову, не передбачає нарахування та відшкодування інфляційних витрат у разі безпідставного збереження грошей, то у стягнення інфляційних нарахувань позивачу ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.

Отже рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних нарахувань з відповідачів ПАТ «Креді Агріколь Банк», ВДВС Вододимир-Волинського МРУЮ, в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2016 року в даній справі в частині стягнення інфляційних нарахувань з Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» в сумі 125528 грн. 97 коп. та з Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в сумі 12600 грн. 81 коп. в користь ОСОБА_3 скасувати.

В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про стягнення інфляційних нарахувань відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді